Справа№ 953/3474/22
н/п 1-кп/953/616/22
"05" липня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221130000980 від 28.03.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Харкова, з середньою освітою, не одруженого, члена формування «Охорона громадського порядку», який офіційно ніде не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м.Мерефа, Харківського району, Харківської області, з середньою освітою, розлученого, який має на утримані малолітню дитину 2016 року народження, офіційно не працює, член формування «Охорона громадського порядку», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
28 березня 2022 року приблизно о 15 годині 50 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, маючи спільний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, свідомо усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, прибули до житлового будинку АДРЕСА_3 , помітивши навпроти під'їзду вище вказаного будинку автомобіль марки «ЗАЗ-Daewoo», модель «T13110», бежевого кольору, р.н. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого в місті Харкові, належить гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підійшовши ближче до вказаного автомобілю, вищевказані особи помітили, що двері автомобілю у відчиненому стані, та продовжуючи умисел спрямований на таємне незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ЗАЗ-Daewoo», модель «T13110», бежевого кольору, р.н. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , відремонтувавши переднє праве колесо та впевнившись, що даний автомобіль у справному стані, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, за попередньою змовою, шляхом вільного доступу проникли до салону автомобілю, де, реалізуючи свій злочинний умисел за допомогою з'єднання дротів живлення, які знаходяться під кермом даного автомобіля привели в дію двигун внутрішнього згорання. Після чого, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, почали рух на вказаному автомобілі, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом, вартість якого становить 73 722, 35 грн.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України.
Прокурор, враховуючу процесуальну поведінку обвинувачених, те, що вони визнали вину у повному обсязі та щиро розкаялися в судовому засіданні, просив призначити обвинуваченим мінімальний строк покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна та вважав за можливе звільнення останніх від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст.75 КК України з іспитовим строком з покладенням на них обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.Також прокурор просив до набрання вироком законної сили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації, а також на цей час активними бойовими діями в передмісті міста Харкова та неможливістю забезпечення особистої участі обвинувачених в судовому засіданні шляхом їх доставки до суду, судом ухвалено рішення про здійснення дистанційного судового провадження за допомогою відеоконференції із Державною установою «Харківський слідчий ізолятор», в якій перебувають обвинувачені.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 беззаперечно визнали себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, яке їм інкриміноване, в повному обсязі, щиро розкаялися. Надали суду показання про обставини вчинення ними кримінального правопорушення, а саме зазначили, що вони за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, в березні 2022, точну дату та час вони не пам'ятають, прибули до АДРЕСА_3 , помітивши навпроти під'їзду вище вказаного будинку автомобіль марки «ЗАЗ-Daewoo», бежевого кольору. Підійшовши ближче до вказаного автомобілю, вони помітили, що двері вказаного автомобілю відчинені, та вирішили заволодіти транспортним засобом , відремонтувавши переднє праве колесо та проникли до салону автомобілю, де, за допомогою з'єднання дротів живлення, які знаходяться під кермом даного автомобіля, привели в дію двигун внутрішнього згорання. Підтвердили, що розуміли, що вчиняють кримінальне правопорушення і наслідки цього.
Приймаючи до уваги послідовність показань обвинувачених про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 та прокурор не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, наслідки, визначені ст.349 КПК України, зрозумілі.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження був належним чином повідомлений, надав до суду заяву, в якій просив дане провадження розглянути без його участі, проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечує.
З'ясувавши правильність розуміння обвинуваченими суті пред'явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності їхньої позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинувачених та вивченням матеріалів, що характеризують їхню особу, так як показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження в межах пред'явленого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачення, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а так само обставин, які б виключали злочинність діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 суд керується ст.ст. 50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до класифікації кримінального правопорушення, визначеної ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , передбачене ч.2 ст.289 КК України, є тяжким злочином.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він має зареєстроване місце проживання, неодружений, офіційно не працевлаштований, є членом формування «Охорона громадського порядку» с. Високий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він має зареєстроване місце проживання, розлучений, має на утримані малолітню дитину 2016 року народження, офіційно не працевлаштований, є членом формування «Охорона громадського порядку» с. Високий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинувачених.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , їхній вік, стан здоров'я та поведінку до вчиненого злочину, характеристику, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим покарання в межах санкції ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі, без конфіскації майна, та приходить до висновку про можливість звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст.75 КК України з іспитовим строком з покладенням на них обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства та відбування покарання, але в умовах контролю за їхньою поведінкою під час іспитового строку.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ними нових злочинів, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 50 КК України стосовно дотримання мети.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 27.06.2022 обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 25.08.2022 включно із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480,00 грн. - до сплину терміну тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання, в якому він просив, у разі призначення обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання, не пов'язане з позбавленням волі, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Оскільки судом було прийнято рішення про призначення обвинуваченим покарання в межах санкції ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі та можливість звільнення ОСОБА_6 , ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст.75 КК України з іспитовим строком з покладенням на них обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, разом з цим, до набрання вироком законної сили, існує обґрунтована ймовірність переховування обвинувачених від суду, з метою уникнення визначеного судом покарання, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченим, до набрання вироком законної сили, запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У зв'язку із не застосуванням до обвинувачених покарання у виді конфіскації майна, а також те, що арештоване майно майно не підлягає спеціальній конфіскації, суд вважає за необхідне скасувати арешти майна, накладені постановами керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_8 від 29.03.2022.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 05.07.2022.
Згідно з п.п.1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їм про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 05.07.2022.
Згідно з п.п.1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їм про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на особисте зобов'язання, звільнивши ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно.
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, навчання, роботи.
До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на особисте зобов'язання, звільнивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти негайно.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, навчання, роботи.
Скасувати арешт, накладений постановами керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_8 від 29.03.2022 на майно: мобільний телефон марки «Redmi 8 A», синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , у чохлі чорного кольору із срібною вставкою, у якому знаходиться сім-картка мобільного оператора «Лайфселл», який належить ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «Samsung», модель «А30», IMEI: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 ; автомобіль марки «ЗАЗ-Daewoo», модель «Т13110», бежевого кольору, р.н. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .
Після набрання вироком законної сили речові докази:
- мобільний телефон марки «Redmi 8 A», синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , у чохлі чорного кольору із срібною вставкою, у якому знаходиться сім-картка мобільного оператора «Лайфселл» - повернути ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон марки «Samsung», модель «А30», IMEI: НОМЕР_6 - повернути ОСОБА_6 ;
- автомобіль марки «ЗАЗ-Daewoo», модель «Т13110», бежевого кольору, р.н. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_7 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1