Справа № 691/53/22
Провадження № 2-о/691/10/22
22 лютого 2022 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Коваленко А.В., розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Мліївська сільська рада Городищенського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
В січні 2022 року представник ОСОБА_2 в інтересах заявника звернувся до суду із заявою окремого провадження, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу з 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто більше п'яти років.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Буда - Орловецька, Черкаського району, Черкаської області, помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Будо-Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області 20 січня 2015 року серії НОМЕР_1 , з яким з 1988 року, безперервно, до дня його смерті проживали однією сім'єю, в будинку АДРЕСА_1 , був цивільним чоловіком. Незважаючи на спільне проживання з ОСОБА_3 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із права на земельну частку (пай) площею 2,52 умовних кадастрових гектарах по КСП "Зоря". Вказане право на земельну частку (пай) належало йому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0295075, виданого на підставі рішення Городищенської районнної державної адміністрації від 13.02.1997 року № 46, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 23 від 12.05.1997 року. Протягом часу спільного проживання, вели спільне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, використовували спільні кошти для проживання, харчування, оплати комунальних платежів, лікування та вирішення всіх інших побутових питань. Але, за час спільного проживання, шлюб офіційно так і не зареєстрували. Після смерті ОСОБА_3 за власні кошти здійснила його поховання. За життя ОСОБА_3 заповіту не склав. Для того, щоб оформити право власності на спадкове майно 03 жовтня 2020 року через представника за довіреністю звернулась до Городищенської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого співжителя на земельну частку (пай), що розташована в с. Буда-Орловецька Городищенського району. Проте, нотаріус оглянувши подані документи відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт спільного проживання з померлим не менше п'ять років на час відкриття спадщини, що підтверджується копією постанови від 03.10.2020 року. Протягом спільного проживання з 1988 року по 18.01.2015 року ОСОБА_3 в іншому зареєстрованому шлюбі не перебував.
Ухвалою від 24.01.2022 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд на 22.02.2022 року.
В судове засідання сторони не з'явилися повідомлені належно.
Представник позивача, ОСОБА_2 подав клопотання в якому просить судове засідання проводити за його відсутності та заявника ОСОБА_1 . Заяву підтримує в повному обсязі. Просить долучити до матеріалів справи письмові пояснення свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та копію листа Городищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області від 20.01.2022 року № 84/23.16-04-05.
08.02.2022 від заінтересованої особи Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області надійшла, за підписом сільського голови Микитенка В.В., заява, в якій просить цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, проводити у відсутності їхнього представника. Щодо задоволення заяви ОСОБА_1 покладаються на розсуд суду.
Суд, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, приймає рішення про слухання справи. Розгляд справи проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Вивчивши наявні докази у справі, суд приходить до такого.
Сім'я, за частиною 4 статті 3 СК України, створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За нормами частини 1 статті 293, пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження /цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав/, розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою (пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").
За письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , які не перебувають у родинних стосунках із заявником, що надані суду, підтверджуючи той факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , як дружина та чоловік з 2000 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказують на те, що ОСОБА_3 був цивільним чоловіком ОСОБА_1 , та безпосередньо проживав з нею однією сім'єю по АДРЕСА_1 до дня його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Про дану обставину відомо, оскільки неодноразово були у них. Відомо, що за час спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вели спільне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, але шлюб офіційно так і не зареєстрували. Після смерті ОСОБА_3 саме ОСОБА_1 здійснила його поховання. Зі слів ОСОБА_1 відомо, що власником будинку АДРЕСА_1 був саме ОСОБА_3 та те, що на протязі всього їхнього спільного проживання з ОСОБА_3 і по сьогоднішній день ОСОБА_1 залишається зареєстрована в даному будинковолодінні.
В суді встановлено, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 1 від 20.01.2015 року, свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 , який згідно довідок (витяги з погосподарської книги) т.в.о. старости села Будо-Орловецька ОСОБА_8 , проживав та вів спільне господарство разом з ОСОБА_1 (заявник), до дня смерті в с. Будо-Орловецька, Черкаського (Городищенського) району, Черкаської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі, земельну ділянку (пай) площею 2.52 умовних кадастрових гектарах по КСП "Зоря", та яка належала померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0295075, виданого на підставі рішення Городищенської районної державної адміністрації від 13.02.1997 року № 46, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 23 від 12.05.1997 року.
Заявник ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса на прийняття спадщини після покійного чоловіка, цивільного, ОСОБА_3 .. Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 61922578 від 03.10.2020 року, в Городищенській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 389/2020. Заповіту (спадкового договору) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за даними Інформаціної довідки зі Спадкового реєстру від 03.10.2020 № 61901275, не встановлено.
03.10.2020 року, за постановою державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О., ОСОБА_1 , після померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як у спадкоємця відсутнє рішення суду про факт спільного проживання з померлим більше п'яти років.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини тощо (постанова ПВС України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування").
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, остільки надасть їй право належним чином оформити спадщину після померлого ОСОБА_3 ..
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).
Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61901227 від 03.10.2020 року, інформація у Спадковому реєстрі за параметрами пошуку ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.
Інших спадкоємців, крім заявника ОСОБА_1 не встановлено.
Відповідно до довідки № 84/23.16-04-05 від 20 січня 2022 начальника Городищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжани Орел, актові записи про шлюб складені відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за період з 1988 року по 21.05.1994 року та за період з 1988 року по 18.01.2015 року по місту Городище та Городищенському районі Черкаської області; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за період з 1988 року по 18.01.2015 року по місту Городище та Городищенському районі Черкаської області, відсутні.
Згідно вимог частини 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
У довідках (Витяги з погосподарської книги) виконавчого комітету Мліївської сільської ради від 12.08.2020 року № 148 (за 1986 - 1990 роки), № 149 (за 1996 - 2000 роки), № 150 (за 2001 - 2005 роки), № 151 (за 2006 - 2010 роки), № 152 (за 2011 - 2015 роки), № 153 (за 2016 - 2020 роки), копії додані до заяви, ОСОБА_1 (дружина) зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 , голова двору до 2015 року - ОСОБА_3 .
Суд, вивчивши заяву, врахувавши думку учасників процесу, а також письмові пояснення свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , оцінюючи надані докази в їх сукупності, вважає, що заявником доведено факт її проживання із ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу по ІНФОРМАЦІЯ_3 , день смерті останнього.
Разом з тим, норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-III). Відповідно до пункту 1 розділу VII "Прикінцеві Положення" СК України, цей Кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.
Згідно до постанови Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17 в якому суд дійшов до висновку, що (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення КпШС України не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено.
Отже, нормами Кодексу про шлюб та сім'ю (КпШС), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалось таке поняття, як проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, тому відсутні підстави для встановлення факту спільного проживання у період з 1995 року до 01 січня 2004 року.
Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить заявник є юридичним, оскільки, від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, діючим законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, і встановлення зазначеного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити частково та встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, та ведення спільного господарства, на день смерті останнього, з 01 січня 2004 року.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.293, п.1 ч.1 ст.315, ст.319 ЦПК України, положення КпШС України, ст. ст. 3, 4, 21, 36 СК України, ст. ст. 1258, 1259, 1264 ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст. ст. 2 - 5, 13, 81, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 - 355 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з 01 січня 2004 року до дня смерті ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржено. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, Черкаського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. П. Синиця