Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/300/22
провадження № 1-кп/624/38/22
іменем України
смт. Кегичівка 01 липня 2022 року
Кегичівський районний суд Харківської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт Кегичівка кримінальне провадження №12022226070000041 відносно якого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Кегичівка Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, освіта загальна середня, не одружений, утриманців не має, працює в ПП «Прогрес» доярем, інвалідом не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений Кегичівським районним судом Харківської області:
09 грудня 2014 року за ч.2 ст.289, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
03 листопада 2015 року за ч.2 ст. 185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; звільнений 04 грудня 2020 року, відповідно до ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 листопада 2020 року умовно-достроково на невідбуту частину покарання 6 місяці 15 дів.
- у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, -
06 квітня 2022 року ОСОБА_4 близько 19:00 години, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, маючи намір на незаконне проникнення до житла, через незачинену вхідну хвіртку паркану зайшов на подвір'я домоволодіння ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності.
ОСОБА_4 , переконавшись у відсутності власника житла, підійшов до тильної сторони будинку, руками вийняв металеву решітку з відкосів вікна, що являла собою перешкоду для вільного доступу, після чого руками розбив скло та відчинив квартирку вікна та проник кімнати будинку ОСОБА_5 .
Згідно зі статтею 12 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена Резолюцією 217 А (Ш) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, «…ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла…Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань».
Таке саме положення міститься у статті 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, який набув чинності для України 23 березня 1976 року.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) передбачено, що: «Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Відповідно до ст. 30 Конституції України передбачено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Статтями 7, 13 Кримінального процесуального кодексу України закріплено, засади кримінального судочинства за якими не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення частини другої статті 233 КПК недоторканості житла та іншого володіння особи це предмети матеріального світу, які перебувають законно або незаконно у фактичному стабільному (тривалому) і безперервному володінні фізичної особи та призначені, пристосовані чи спеціально обладнані для розміщення або зберігання її майна, вирощування чи виробництва продукції, забезпечення побутових та інших потреб особи, а також оснащені будь-якими пристосуваннями (огорожею, запорами, сигналізацією, охороною тощо), які роблять неможливим або ускладнюють проникнення до них.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Барклі проти Сполученого Королівства» 1996 року) , який у своїх рішеннях, визначаючи, зокрема поняття «житло», тлумачить його як місце (помешкання), де особа постійно проживає, незалежно від форми чи підстави такого проживання, утримує і облаштовує його, навіть якщо це здійснено з порушенням національного законодавства.
ОСОБА_4 , усвідомлюючи відсутність перерахованих законних підстав, що дозволяли б останньому проникнути до домоволодіння ОСОБА_5 , безпідставно, самовільно, за відсутності дозволу власника житла, через вікно проник до кімнати житлового будинку ОСОБА_5 чим порушив передбачене Конституцією України, міжнародно-правовими акти, діюче законодавство право на недоторканість житла ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст. 162 КК України, а саме - незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи.
За ініціативою обвинуваченого у кримінальному провадженні та за добровільною домовленістю з потерпілим укладена угода про примирення.
Згідно угоди, укладення угоди про примирення сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим є проступком, що не забороняє укладення угоди про примирення, відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість і щиро кається за вчинене кримінальне правопорушення - проступок.
Обвинуваченим саном на 01 липня 2022 року завдано потерпілому матеріальні збитки у сумі 1500,00 грн.
Потерпілий цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Потерпілий будь-яких претензій морального характеру до обвинуваченого з приводу скоєння ним кримінального правопорушення не має.
Обвинувачений зобов'язується виплатити матеріальні збитки завдані кримінальним правопорушенням у сумі 1500,00 грн протягом місця з дня набрання законної сили вироку суду.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 узгодженого покарання за вчинення проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - у вигляді штрафу ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 грн).
Під час проведення досудового розслідування судові витрати на проведення експертиз не здійснювались.
Обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 розуміють, що відповідно до ст. ст. 471, 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для них є:
а) потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положенням ст. ст. 394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди;
б) для обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, тобто права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі право на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов'язань іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення укладеної угоди.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор відповідно до вимог ст. 476 КПК України мають право у продовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченому роз'яснено і є зрозумілими.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди про примирення є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений повідомив, що обвинувачення, його характер та суть йому зрозумілі, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання. Підтвердив, що повністю розуміє усі права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, вид покарання та наслідки його невиконання.
У підготовчому судовому засіданні потерпілий викладені обвинуваченим обставини підтвердив, повідомив, що ними досягнуто згоди, просить суд затвердити угоду про примирення з призначенням узгодженого покарання.
Прокурор просить затвердити угоду та призначити узгоджену міру покарання.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого судом встановлено, що у лікарів нарколога та психіатра на обліку він не перебуває, не перебуває і на військовому обліку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відносно нього був встановлений адміністративний нагляд, характеризується посередньо.
Розглянувши дану угоду про примирення, заслухавши сторони, суд доходить висновку, що угода підлягає затвердженню, і при цьому виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд може прийняти рішення про затвердження угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Встановлено, що кваліфікація кримінального правопорушення ніким не оспорюється, факт порушення доведено. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 162 КК України. За ступенем тяжкості інкриміноване обвинуваченому правопорушення, відповідно до ст.12 Кодексу, є проступком.
У підготовчому судовому засіданні факт укладення угоди підтверджено. Сторони розуміють надані їм законом права, розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Суд переконався в тому, що сторони дійсно примирились і укладення угоди є їх ініціативою, є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів. Обвинувачений та потерпілий наполягають на затвердженні угоди.
Умови даної угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України.
За таких умов, підстав для відмови в затвердженні угоди не знайдено. Наслідки її укладення роз'яснені.
Запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувалися, цивільний позов не заявлявся, арешт на майно не накладався, процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 474, 475, 368-371, 373-374 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 01 липня 2022 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Вирок на підставі угоди про примирення може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду (Розпорядження Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року №14/0/9-22) через Кегичівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим - з підстав призначення покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, нероз'яснення наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником - з підстав призначення покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
- прокурором - з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання такої скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У разі невиконання угоди про примирення, потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Невиконання угоди є підставою для скасування вироку в порядку ст.476 КПК України, а її умисне невиконання - для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Копію вироку надати учасникам провадження.
Суддя ОСОБА_1