Провадження № 2/639/444/22 Справа № 639/8485/21
05 липня 2022 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Марченка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Бєлявцевої О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/8485/21
позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: Грушевського, 1 Д, м. Київ)
відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № НАЕ5RХ12610210 від 27.12.2006 року у розмірі 12 337,10 гривень, та судові витрати у розмірі 2270 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27.12.2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір № НАЕ5RХ12610210, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 117, 40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2008 року, позов ПАТ КБ "Приват банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено та стягнено з ОСОБА_1 заборгованість станом на 29.12.2007 року.
Оскільки, з відповідача було стягнуто заборгованість за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2008 року, тобто за період з 27.12.2006 року по 29.12.2007 року, то за період після подання позовної заяви від 15.01.2008 року, з 16.01.2008 року по 23.11.2021 року відповідач має заборгованість у розмірі 12 337, 10 грн., яка складається з:
- 11 041, 36 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання;
- 1 295, 74 грн. - 3% річних від простроченої суми.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.01.2022 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 27.12.2006 року відповідачем ОСОБА_1 було оформлено договір № НАЕ5RХ12610210 від 27.12.2006 року.
У відповідності до умов договору НАЕ5RХ12610210 від 27.12.2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 117, 40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно копії рішення Жовтневого районного суд м. Харкова від 02.04.2008 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приват банк" було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість станом на 29.12.2007 року в розмірі 6 344, 92 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за вказаним договором за період прострочення грошового зобов'язання з 16.01.2008 року по 23.11.2021 року, відповідач має заборгованість у розмірі 12 337, 10 грн., яка складається з наступного: 11 041, 36 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання; 1 295, 74 грн. - 3% річних від простроченої суми.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з положенням ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 також викладена правова позиція, у відповідності до якої, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Позивач скористався правом звернення з вимогою про дострокове повернення кредиту, звернувшись у 2008 році до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, вимоги якого задоволено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2008 року.
З ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора, припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, нарахування відсотків, разом із тим виникає грошове зобов'язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 14.02.2018 по справі № 564/2199/15-ц.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення коштів саме на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Розрахунок індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання та 3% річних від простроченої суми міститься в матеріалах справи та є обґрунтованим.
Враховуючи, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося зі зверненням до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, та з цього часу інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, а також аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № НАЕ5RХ12610210 від 27.12.2006 року за період з 16.01.2008 року по 23.11.2021 року у розмірі 12 337 (дванадцять тисяч триста тридцять сім) грн. 10 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено 05.07.2022 року.
Суддя В. В. Марченко