Справа № 545/1937/22
Провадження № 3/545/668/22
"06" липня 2022 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Богомолова Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , згідно довідки Міністерства доходів та зборів від 15.06.2022 року реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи: НОМЕР_1 , іншими даними суд не володіє,
у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
13.06.2022 року на адресу Полтавського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал, згідно якого 04 червня 2022 року о 08 годині 45 хвилин інспекторами поліції було виявлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес Бенс, д.н.з. НОМЕР_2 , по а/д Київ-Харків-Довжанський 344 км будучи особою стосовної якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами видане державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Тригубенко І.Ю.
В судовому засіданні притягнутий ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив суду, що про наявність заборгованості по аліментам не знав, оскільки йому взагалі не було відомо про наявність рішення суду з цього приводу.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення. Особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що йому не було відомо про обмеження права керування транспортним засобом, оскільки не було відомо і про наявність рішення про стягнення аліментів та відповідно заборгованості по їх сплаті.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі через недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУпАП, та відповідно відсутність в його діях складу цього правопорушення, з підстав, визначених п.1 ст.247 КУпАП.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126 ч.3, 213, 221, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Справу про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.126 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Л.В.Богомолова