Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
05.07.22 1-кп/394/64/22
394/282/22
05 липня 2022 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Новоархангельськ Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого машиністом в Смолінському ВКГ, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
08 травня 2022 року, близько 20.30 год., обвинувачений вирішив зайнятись незаконним рибним добувним промислом на річці Синюха біля Новоархангельського ГЕСУ. що по вулиці Котляревського, 67 в селищі Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області.
З цією метою, обвинувачений взяв із собою три місінові риболовні сітки: перша з яких має довжину 50 метрів, висоту 1,7 метра, вічко 45 міліметрів, друга сітка має довжину 50 метрів, висоту 1,7 метра, вічко 34 міліметри, третя сітка має довжину 50 метрів, висоту 1,7 метра, вічко 30 міліметрів, з якими прибув до річки Синюха, що розташована в територіальних межах селища Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області, де на березі вже перебував дерев'яний саморобний човен загального користування з веслами.
В подальшому, обвинувачений, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом та особистого збагачення без дозволу рибоохорони, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, виставив вищевказане заборонене знаряддя лову з човна у воду річки Синюха, після чого повернувся на берег та неподалік почав очікувати улову.
Після цього, 08 травня 2022 року, близько 22.00 год. обвинувачений повернувся за допомогою човна на місце виставлених ним сіток та дістав раніше виставлене ним знаряддя лову з води, в якому перебувала виловлена риба.
Після вчинення вказаних протиправних дій, обвинувачений повернувся з виловом на берег, де в подальшому був викритий працівниками поліції Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Внаслідок протиправних дій обвинуваченого, забороненими знаряддями лову в період нересту, а саме з 11 квітня по 20 червня 2022 року, з водойми річки Синюха було незаконно добуто водних біоресурсів по видовому складу: карась сріблястий 1 штука, окунь 2 штуки, лящ 5 штук.
Таким чином, обвинуваченим вчинено добування водних біоресурсів у заборонений час (в період нересту, а саме з 11 квітня по 20 червня 2022 року, дозволено ловити лише з берега), забороненим знаряддям лову - сіткою (відповідно до положень статті 52-1 Закону України «Про тваринний світ» монониткові (волосінні) сітки (крім тих що призначені для промислового лову) є забороненим знаряддям лову як в період нересту так і в інший період. Зайняття водним добувним промислом - це дії, які полягають у вилученні (ловля, збирання, добування тощо) будь-якими знаряддями промисловими, любительськими, забороненими) водних живих ресурсів із природного середовища.
Відповідно до «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 року та висновку судової інженерно - екологічної експертизи № 1709/2061/22-27 від 27.05.2022 року, незаконними діями обвинуваченого, рибному господарству України було заподіяно істотну шкоду за критерієм: вилов риби в період нересту, а саме з 11 квітня по 20 червня 2022 року на загальну суму 16150 грн.
Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
В ході підготовчого судового засідання обвинувачений подав суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та надав квитанцію про сплату коштів в рахунок погашення заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу.
Захисник також підтримав позицію обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Прокурор просив суд звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з тим, що обвинувачений відшкодував заподіяні збитки.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про проведення розгляду кримінального провадження за його відсутності.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Ч. 1 ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами 1 та 2 ст. 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом - у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
П. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України регламентовано, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу .
З аналізу зазначених норм матеріального та процесуального права слідує, що у ст. 45 КК України закріплено альтернативний спосіб врегулювання кримінально-правового конфлікту, в основі якого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення і повне відшкодування завданих збитків, і як наслідок звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності без призначення покарання. Вказані дії фактично виступають амністією по відношенню до обвинуваченого, оскільки припиняється кримінальне переслідування.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується, як кримінальний проступок.
Враховуючи наведене, суд з неухильним дотриманням верховенства права, засад кримінального провадження приходить до наступного обґрунтованого, вмотивованого та виваженого рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, виходячи із того, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення вперше, вчинене ним діяння належить до кримінальних проступків, він щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодував завдані збитки, його посткримінальна поведінка є позитивною та він клопотав про звільнення від кримінальної відповідальності і, враховуючи сукупність зазначених елементів, приходить до обґрунтованого та виваженого висновку про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 249 КК України на підставі ст. ст. 44, 45 КК України.
Щодо цивільного позову суд зважує на наступне.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.
А тому суд приходить до висновку з урахуванням положень зазначеної норми процесуального права, що провадження за цивільним позовом прокурора в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу до обвинуваченого підлягає закриттю, оскільки відсутній предмет спору - обвинувачений в повному обсязі відшкодував заподіяні збитки.
Щодо речових доказів суд звертає увагу на наступне.
В розумінні ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Згідно частин 1, 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
10.05.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області накладено арешт на три місінові сітки.
З урахуванням зазначених норм процесуального права суд приходить до висновку, враховуючи те, що провадження у справі закривається, скасувати арешт накладений 10 травня 2022 року ухвалою слідчого-судді Голованівського районного суду Кіровоградської області, речові докази, а саме сітки знищити.
З обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави судові витрати за проведення судової інженерно - екологічної експертизи в сумі 3964,17 грн.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 44, 45, 249 ч. 1 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ст. ст. 2, 100, 174, 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України, суд -
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 249 КК України на підставі ст. ст. 44, 45 КК України - у зв'язку з дійовим каяттям.
Закрити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121230000069 відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 249 КК України.
Скасувати арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні внесеному до реєстру досудових розслідувань за № 12022121230000069 накладений на підставі ухвали Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2022 року.
Речові докази по провадженню: три місінові риболовні сітки: перша з яких має довжину 50 метрів, висоту 1,7 метра, вічко 45 міліметрів, друга сітка має довжину 50 метрів, висоту 1,7 метра, вічко 34 міліметри, третя сітка має довжину 50 метрів, висоту 1,7 метра, вічко 30 міліметрів - знищити оскільки вони не представляють цінності.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі 3964 /три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири/ грн. 17 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 /семи/ днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайного вручити учасникам кримінального провадження.
Потерпілій стороні не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати поштою.
Суддя: