Справа № 393/92/22
04 липня 2022 року смт Новгородка
Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,
за участі секретаря судових засідань Макаренко Л.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернулася з позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №К150221-1від 15.02.2021 року, яка станом на 17.02.2022 року складає 182 162 (сто вісімдесят дві тисячі сто шістдесят дві) гривні 93 копійки, з яких: 101 767 грн. 00 коп. становить залишок боргу за договором та 80 395 грн. 93 коп. - неустойка за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
Свої вимоги мотивувала тим, що 15.02.2021р. між сторонами було укладено договір позики №К150221-1, згідно умов якого позичкодавець передав у власність позичальнику, а позичальник прийняв у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 119 228,30 грн. Позичальник зобов'язувався повернути позику у визначений цим договором строк, не пізніше ніж через 6 місяців з моменту укладення договору, тобто до 15 серпня 2021 року. 26.11.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору позики №К150221-1 на виконання п.7 договору, сторони за взаємною згодою домовились внести зміни у п.1,5,6 договору, згідно п.1 якого позикодавець передав у власність позичальнику, а позичальник прийняв у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 182 767, 00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позику не пізніше ніж через 4 місяці з моменту укладення додаткової угоди, тобто до 15 лютого 2022 року. Також, 26.11.2021 року відповідач власноруч підписав розписку, в якій зазначив, що кошти в сумі 101 767 грн. 00 коп. отримав у повному обсязі та зобов'язується повернути цю суму до 15 лютого 2022 року включно. Згідно п. 16.3 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний належним чином виконувати зобов'язання, покладені на нього положенням договором, в тому числі щодо своєчасного повернення позики. 15.02.2022р. відповідач не здійснив платіж відповідно до договору позики №К150221-1 від 15.02.2021р. Станом на 17.02.2022р. ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконує належним чином, а його заборгованість складає 182 162, 93 грн., з яких: 101 767 грн. 00 коп. становить залишок боргу за договором та 80 395 грн. 93 коп. - неустойка за кожний календарний день існування простроченої заборгованості. Порушення відповідачем прав позивача триває весь цей час, що потребує захисту в судовому порядку.
Ухвалою суду від 11.03.2022 року по даній справі було відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача надіслав до суду письмове клопотання 04.07.2022р., в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без його участі. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі, у разі неявки відповідача.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, в телефонограмі від 04.07.2022р. вказав, що позов визнає та не заперечує щодо його задоволення.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
За таких обставин, суд вирішує справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
15 лютого 2021 року між сторонами було укладено договір позики №К150221-1, згідно умов якого позивач (позичкодавець) передав у власність відповідачу (позичальнику), а позичальник прийняв у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 119 228,30 грн. Позичальник зобов'язувався повернути позику у визначений цим договором строк, не пізніше ніж через 6 місяців з моменту укладення договору, тобто до 15 серпня 2021 року (а.с. 4).
Згідно п.5 договору, позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві суму позики, визначену в п.1 договору відповідно до графіка повернення позичальником грошових коштів :
-927,30 грн до 15.03.2021р.;
-5 114,20 грн до 15.04.2021р;
-5 114,20 грн до 15.05.2021р;
-5 114,20 грн до 15.06.2021р;
-5 114,20 грн до 15.07.2021р;
-97 844,20 грн до 15.08.2021р.
26 листопада 2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору позики №К150221-1 на виконання п.7 договору, сторони за взаємною згодою домовились внести зміни у п.1,5,6 договору, згідно п.1 якого позикодавець передав у власність позичальнику, а позичальник прийняв у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 101 767, 00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позику не пізніше ніж через 4 місяці з моменту укладення додаткової угоди, тобто до 15 лютого 2022 року (а.с. 5).
Згідно п.5 договору, позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві суму позики, визначену в п.1 договору відповідно до графіка повернення позичальником грошових коштів :
-22 156,52 грн до 30.11.2021р.;
-3 770,16 грн до 15.12.2021р.;
-3 770,16 грн до 15.01.2022р.;
-72 070,16 грн до 15.02.2022р.
Також, 26 листопада 2021 року відповідач власноруч підписав розписку, в якій зазначив, що кошти в сумі 101 767 грн. 00 коп. отримав у повному обсязі та зобов'язується повернути цю суму до 15 лютого 2022 року включно (а.с. 6).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш яку десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. При цьому, згідно з частиною третьою статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як встановлено судом, договір позики №К150221-1 від 15.02.2021р. та додаткова угода до договору позики №К150221-1 віл 26.11.2021 року підписані позивачем та відповідачем, грошові кошти відповідачем для користування були отримані, про що свідчить розписка, яка наявна в матеріалах справи. Проте, у визначений в договорі строк відповідач позику не повернув, свої зобов'язання за договором позики не виконав. Про неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення грошових коштів також свідчить визнання позову зі сторони відповідача.
Стаття 625 ЦК України визначає що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Проте, в п. 11 договору позики сторони погодили, у разі прострочення виконання зобов'язання (несвоєчасне повернення позики або її чергової частини за графіком) позичальником за даним договором зобов'язаний сплатити позикодавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
Згідно наданого позивачкою розрахунку, відповідачу нарахована неустойка згідно п.11 договору позики №К150221-1 від 15.02.2021р. за період з 01.12.2021р. по 17.02.2022р. за 79 днів існування простроченої заборгованості в сумі 80 395,93 грн (101767,00*1%=1017,67*79=80 395,93 грн) (а.с.7).
Таким чином, станом на 17.02.2022р. ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором позики №К150221-1 від 15.02.2021р. не виконав належним чином, а його заборгованість складає 182 162, 93 грн., з яких: 101 767 грн. 00 коп. становить залишок боргу за договором та 80 395 грн. 93 коп. - неустойка за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
Слід звернути увагу на те, що відповідачем наданий позивачкою розрахунок по стягненню неустойки за невиконання умов договору позики не спростований, а також в ході розгляду справи відповідачем не доведено недійсність укладеного між сторонами правочину, як і не доведено належне виконання відповідачем умов договору.
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для задоволення в стягненні з відповідача суми боргу.
Виходячи з викладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягується сплачений судовий збір.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 509, 525, 599, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 264-265, 268, 279 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором позики №К150221-1від 15.02.2021 року, яка станом на 17.02.2022 року складає 182 162 (сто вісімдесят дві тисячі сто шістдесят дві) гривні 93 копійки, з яких: 101 767 грн. 00 коп. становить залишок боргу за договором та 80 395 грн. 93 коп. - неустойка за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1821,63 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Суддя Ю. РАЧКЕЛЮК