Справа № 369/5593/22
Провадження №2/369/4365/22
06.07.2022 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Дана позовна заява повинна бути залишена без руху, так як по змісту та формі подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а саме:
- необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей;
- до матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, які бажають проживати з дітьми, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України;
- звертаючись з позовом до суду, позивачем не надано характеризуючих даних про особу матері (батька) дітей, їх майновий стан та житлові умови, інше;
- позивачем не надано довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дітей, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дітей.
Крім того, враховуючи вимогу позивача про визначення місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 разом із нею, необхідно залучити в якості третьої особи орган опіки та піклування за місцем проживання дітей в справі за даним позовом. А тому, позивачу необхідно визначитись з питанням про залучення в якості третьої особи органу опіки та піклування, зазначивши його у позовній заяві відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України та надати для нього примірник позовної заяви з додатками.
Також, відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивач ставить однією з вимог немайнового характеру визначення місця проживання дітей. Однак, в наданих позивачем документах до позовної заяви відсутній оригінал квитанції про сплату судового збору за дану вимогу.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлено 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992 грн. 40 коп.
Крім того, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. ч. 2, 4 ст. 95 ЦПК України).
Вивчивши подану позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Слід зазначити, що позивачем не засвідчено належним чином долучені до позовної заяви документи, враховуючи положення статті 95 ЦПК України.
На підставі викладено, позивачу необхідно:
1) в позовній заяві викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей;
2) додати до матеріалів позовної заяви висновок органу опіки і піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, які бажають проживати з дітьми, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України;
3) надати до суду характеризуючі дані про особу матері (батька) дітей, їх майновий стан та житлові умови, інше;
4) надати до суду довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дітей, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дітей;
5) надати до суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
6) зазначити в позовній заяві в якості третьої особи орган опіки та піклування за місцем проживання дітей;
7) надати до суду належним чином завірені копії документів, що додані до позовної заяви.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, тому суддя залишає її без руху.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їй копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Фінагеєва І. О.