Справа № 357/10662/20
2/357/988/22
"06" липня 2022 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Ярмола О. Я.
при секретарі Кривенко О. С.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду № 5 в м. Біла Церква матеріали цивільної справи за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Біла Церква до Білоцерківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про визнання недійсним і скасування рішення, усунення перешкод у користуванні майном,-
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду перебуває вищезазначений позов.
Ухвалою судді від 04.11.2020 року вказану позовну заяву було повернуто заявнику разом з доданими до неї документами.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.09.2021 року було задоволено апеляційну скаргу керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, скасовано ухвалу суду від 04.11.2020 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою судді від 20.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в загальному порядку та призначено справу до підготовчого засідання.
Після відкриття провадження судом встановлено, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
В підготовчому засіданні суд пропонував позивачу добровільно усунути недоліки, надати читабельну позовну заяву з додатками, що було залишено позивачем поза увагою.
Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Однак, позовна заява подана позивачем нечитабельна та не відповідає вимогам до оформлення документів.
Готуючи офіційні документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами та державними стандартами. Відповідно до ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» затверджені вимоги до оформлювання документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.
Згідно з цим стандартом, дозволеним є для друкування текстів документів використання гарнітуру Times New Roman, шрифт розміром 12- 14 друкарських пунктів. Текст документів на аркушах паперу формату А4 рекомендовано друкувати через 1-1,5 міжрядкових інтервали.
Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність, однак позовна заява не відповідає зазначеним нормам, текст є нечитабельним, що ускладнює прочитання позовної заяви та її вивчення, як судом так і відповідачами.
Згідно ч. 5,6 ст. 175 ЦПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Прокурор в даній справі об'єднав державні інтереси та інтереси місцевого самоврядування, пред'явивши позов в інтересах держави, тоді як дана справа стосується інтересів місцевої громади, а спірні правовідносини виникли з підстави прийняття органом місцевого самоврядування в межах наданих йому повноважень рішення щодо розпорядження землями комунальної власності.
Позивач у позові зазначає, що інтереси територіальної громади м.Біла Церква в першу чергу повинна захищати Білоцерківська міська рада, яка прокурором визначена відповідачем у справі.
А тому, позивачу слід уточнити суб'єктивний склад та підстави позовних вимог до кожного відповідача, зокрема, й до Білоцерківської міської ради.
Прокурор належно не обґрунтував свого представництва.
Згідно ч. 4, 5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Також, всупереч вимог ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно п. 2) ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Однак, до позову не додано документів на підтвердження вартості земельних ділянок, які є предметом спору, а позовна вимога про витребування майна відноситься до вимог майнового характеру.
Так,, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок не проводилась, проте вартість земельних ділянок, площею 1,4000 га розраховує з використанням показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2020 року, наявних у відкритому доступі на сайті Держгеокадастру України, як 42775,60*1,4=59885,84 грн, що і визначає ціною позову.
Однак, відповідно до п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову виходячи з дійсної вартості спірних земельних ділянок станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна та сплатити судовий збір, за позовну вимогу про витребування земельних ділянок з незаконного володіння, надавши до суду оригінал квитанції.
Згідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Оскільки, судом було повернуто додатки до позовної заяви, то в матеріалах справи не міститься жодного доказу в підтвердження обставин позовних вимог, що унеможливлює продовження розгляду справи.
Також, суд зазначає, що оскільки позивачем не ставилось питання про забезпечення позову (з часу подання позовної заяви минуло півтора роки) та в матеріалах справи відсутні витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників спірних земельних ділянок, то позивачу слід надати актуальну інформацію на час розгляду даної справи, для з'ясування дійсного суб'єктивного складу справи (власників спірних земельних ділянок).
За змістом ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись, ст.ст. 175,177, 185, 259-261, 352-354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Першого заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Біла Церква до Білоцерківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про визнання недійсним і скасування рішення, усунення перешкод у користуванні майном - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Роз'яснити, що у разі виконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, суд продовжить розгляд справи, в разі не усунення недоліків позовної заяви в установлений строк, позовна заява залишиться без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. Я. Ярмола