Справа № 215/4454/20
1-кп/215/265/22
Іменем України
05 липня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
потерпілий ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040760000408 від 20.03.2020 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. При цьому посилався на те, що на даний час існують ризики, передбачені пп.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість за вчинення злочинів проти власності знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. На даний час ще не допитані свідки, а також інші обвинувачені, тому ОСОБА_4 може незаконно на них впливати. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, не працює та не має постійного джерела доходу, в зв'язку з чим є підстави вважати, що він може вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення з метою здобуття грошових коштів для існування. Зазначене свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 , не заперечує проти заявленого клопотання.
Захисник ОСОБА_5 , підтримуючи правову позицію підзахисного, вказує на тривалість останнього перебування під вартою, та відсутності доказів на підтвердження заявлених прокурором ризиків.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав заявлене прокурором клопотання.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_4 , та його захисника, потерпілого приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Судом враховується, що на даний час наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших обвинувачених, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується в тяжкому злочині, за який законом передбачено покарання більш ніж 5 років позбавлення волі, тому він усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності провини, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду.
Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_4 маючи не зняту і непогашену судимість за корисливий злочин, будучи обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України, знову вчинив корисливий злочин проти власності, суд вважає, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою особистого збагачення.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при продовженні дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, його вік та стан здоров'я, відомості про його особу, який неодружений, не має місця реєстрації, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час є неможливим.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - тримання під вартою, не відпали, альтернативні більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 197, 199, 331 КПК України, суд
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, в Державній установі «Криворізькій установі виконання покарань (№3)» на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто по 02 вересня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів із дня оголошення.
Суддя: