Справа215/431/22
1-кп/215/479/22
05 липня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого, судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м.Кривому Розі кримінальне провадження №12022041760000036 від 18.01.2022 щодо кримінального правопорушення за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуваючого, зареєстрованому та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-01.04.2008 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік;
-14.08.2008 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 186 КК України за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 01.04.2008 і призначено до відбування 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки за постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08.08.2011, відмінено засудження з іспитовим строком за вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 14.08.2008 і направлено для відбування покарання-5 років позбавлення волі;
-27.10.2014 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 393 КК України до позбавлення волі строком на 6 років. У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 14.08.2008 та призначено до відбування 7 років позбавлення волі;
за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
Повторно, 17.01.2022 о 16.00 год. ОСОБА_3 перебуваючи у торговій залі поряд зі стелажем-вітриною, на якій розташована горілчана продукція магазину «Варус-18» ТОВ «Омега», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг вул. Чарівна 1Б побачив одну скляну пляшку лікеру «Бейліс» 17% об'ємом 1 л., який належить магазину «Варус-18» ТОВ «Омега».
В цей час та місці, у ОСОБА_3 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), а саме зазначеної вище однієї пляшки лікеру «Бейліс» 17% об'ємом 1 л.
Реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв з полиці вказаної вітрини зазначену вище одну скляну пляшку лікеру «Бейліс» 17% об'ємом 1 л. вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 221 від 20.01.2022 року становить 581,67 грн. та сховав пляшку напою у ліву внутрішню кишеню куртки, та діючи на досягнення свого злочинного умислу ОСОБА_3 утримуючи при собі пляшку лікеру «Бейліс» 17% об'ємом 1 л., покинув торгівельну залу через касову зону магазину «Варус-18» ТОВ «Омега», однак не отримавши реальну змогу розпорядитись викраденим майном, у приміщенні магазину був помічений та зупинений охоронцем магазину «Варус-18» ТОВ «Омега», який викрив та припинив злочинні дії ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), до кінця, а саме однієї скляної пляшки лікеру «Бейліс» 17% об'ємом 1 л., вартість якої становить 581,67 грн, так, як кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був зупинений з викраденим майном працівником магазину «Варус-18» ТОВ «Омега», та не отримав змоги розпорядитись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 у разі доведення свого злочинного умислу до кінця міг спричинити матеріальну шкоду магазину «Варус-18» ТОВ «Омега», на суму 581,67 грн (п'ятсот вісімдесят одна гривня 67 копійок).
Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, за ознаками закінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
28 січня 2022 року між сторонами кримінального провадження: прокурором ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 , в присутності захисника за дорученням ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.472 КПК України, за умовами якої:
1.Підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується:
а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні;
б) сприяти розслідуванню кримінального провадження.
Сторони погоджуються на призначення покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді двох років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
В угоді також зазначено, що сторони розуміють наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні в повному обсязі та пояснив суду, що цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його боку є добровільним, просить суд затвердити угоду.
Захисник ОСОБА_5 підтримала правову позицію свого підзахисного.
Представник потерпілого ОСОБА_7 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор у судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Суд, заслухавши думки учасників процесу та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, доходить таких висновків.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим не допускається у кримінальному провадженні, якщо шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними мирової угоди.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України суд, переконавшись, що угода може бути затверджена, ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185КК України, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Представником потерпілого ОСОБА_7 надано прокурору письмову згоду на укладання угоди з підозрюваним ОСОБА_3 .
На думку суду укладена сторонами угода про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, укладення угоди між сторонами є добровільним, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свобод та інтересів сторін та потерпілого.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1, 2, 3 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
За таких обставин суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 січня 2022 року в кримінальному провадженні №№12022041760000036 від 18.01.2022 року між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 ч.1 п.1-2, ч.3 п.2 КК України від покарання ОСОБА_3 звільнити з випробувальним терміном два роки, зобов'язавши в період визначеного іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Речові докази: пляшка лікеру «Бейліс» 17% об'ємом 1 л яку передано на зберігання працівнику ОСОБА_7 , залишити власнику; оптичний диск в відеозаписом з магазину, залишити в матеріалах справи.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Суддя: