Справа № 191/4040/21
Провадження № 2-а/191/32/21
27 червня 2022 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Прижигалінської Т.В.,
за участю секретаря - Силкіної О.Г.,
розглянувши без фіксування технічними засобами в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, інспектора Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Малюк Андрія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, інспектора Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Малюк Андрія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23.11.2021 року Відповідачем була складена Постанова серії БАВ №604385, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. 00 коп.. Відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необгрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню з таких підстав. Відповідач безпідставно виніс Постанову за ч.5 ст.121 КУпАП. У Постанові Відповідач вказав, що Позивач керував автомобілем за межами населеного пункту, не ввімкнувши ближнє світло фар, та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пп «в» п.2.3, п. 9.8 ПДР України.
Позивач категорично не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності з таких підстав. По-перше, у нього було ввімкнено ближнє світло фар. Також ч.5 ст.121 КУпАП, за якою складено постанову, не передбачено відповідальності за такі правопорушення. По-друге, він був пристебнутий ременем безпеки, інспектор не надав доказів вчинення ним правопорушення. Складання Постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним та незаконним, що підтверджується Постановою Верховного Суду у справі №357/10134/17 від 23.10.2019 року, подібні постанови підлягають скасуванню. Враховуючи це, можна констатувати, що сам факт вчинення правопорушення не доведений, як і не доведена вина скаржника у інкримінованому правопорушенні, а тому у діях скаржника відсутній склад адміністративного правопорушення. Відповідно до ч.2 ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи. їх права і обов'язки. Жодних прав та обов'язків йому роз'яснено не було. Також, відповідачем було порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУнАП. Згідно ч.2 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Ним були заявлені клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення та про необхідність залучення захисника, адже йому необхідний був професійний захист дипломованого юриста, який би зміг аргументовано відстояти його права. Ці клопотання поліцейський залишив взагалі без розгляду і знехтував його правами. Верховний Суд у Постанові від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-а вказав, що ненадання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливості скористатися допомогою адвоката є порушенням прав такої особи, а також порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Поліцейський порушив процесуальний порядок розгляду справи, встановлений КУпАП, адже жодного розгляду справи взагалі не було. Поліцейський обмежився лише формальним складанням Постанови без дотримання встановленої законом процедури, чим порушив ст.ст. 276, 277, 277-2, 278, 279, 280, 281 КУпАП. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого він не скоїв, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
У зв'язку з цим, позивач просить скасувати постанову про адміністративну правопорушення Серії БАВ № 604385 від 23.11.2021 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам, однак неодноразово повідомлялися про судові засідання належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та довідками про доставку SMS, але причини неявок не повідомляли та не надали суду доказів щодо правомірності оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. Відповідно потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи встановлених останнім доводів.
Матеріалами справи встановлено, що інспектором ВРПП Синельниківського РУП Малюк Андрієм Вікторовичем 23.11.2021 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 604385, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.. Зазначене рішення обґрунтовано тим, що 23.11.2021 року о 13 год. 45 хв. на а/д ТВ 401,45 км. ОСОБА_1 керував автомобілем «Фольксваген LT32» за межами населеного пункту, не ввімкнуте ближнє світло фар та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3(в), 9.8 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Частиною 5 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Згідно п.2.3 в) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний : на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Пунктом 9.8 ПДР України передбачено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене : у колоні; на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8 назустріч загальному потоку транспортних засобів; на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; на великовагових, великогабаритних транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; на транспортному засобі, що буксирує; у тунелях. З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015 року, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 278 КУпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання : чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення. За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду в постанові від 18 липня 2019 року у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є фото/відео-фіксація, що і підтверджувало б факт неосвітленості номерного знаку транспортного засобу.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
В своїй Постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 (провадження № К/9901/32368/18) Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду виклав свою правову позицію, згідно якої « Верховний Суд звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..»
Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем пункт 2.3 в) Правил дорожнього руху, що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.
Тобто, вказані відповідачем в постанові обставини щодо керування водієм ОСОБА_1 автомобілем не пристебнутим ременем безпеки є недоведеними та такими, що не знайшли свого підтвердження.
Крім того, диспозиція ч.5 ст. 121 КУпАП не передбачає таких кваліфікуючих ознак як не ввімкнення водієм ближнього світла фар ( п.9.8 ПДР України), а тому відповідачем неправомірно зазначені дані обставини в постанові.
Суд, дослідивши матеріали справи, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП, приходить до висновку, що остання не містить доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ч. 3. п.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення ст. ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог позивача, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.5,9,76,77,132,139, 241-246, 293, 295 КАС України, ч. 6 ст. 121, п.1 ч.1ст.247 КУпАП, суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАВ №604385 від 23.11.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 грн. скасувати, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ( Код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмір 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т. В. Прижигалінська