Справа № 11 - 470 Головуючий у 1 інстанції Лазоренко М.І.
Категорія ст. 185 ч. З КК Доповідач Акуленко С.О.
20 липня 2006 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Навозенко Л.С.
суддів Акуленко С.О., Щербакова О.С.
з участю прокурора Надточій О.А.
засудженого ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Чернігівського районного суду від 17 травня 2006 року,
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, проживаючого АДРЕСА_1раніше судимого 13.09.1995 р. Деснянським райсудом м. Чернігова за ст.. 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі; 31.03.1999 р. Деснянським райсудом м. Чернігова за ст. 142 ч. З КК України до 7 років позбавлення волі; 06.03.2001 р. Сарненським райсудом Ровенської області за ст. 183-3 ч. 2, 43 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі,
Засуджений за ст. 185 ч. З КК України до 5 років позбавлення волі. За ст. ст.
129 ч. 1, 304 КК України його виправдано.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, Чернігівського району, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, Засудженого за ст.. 185 ч. З КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3-х річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи; повідомляти вказані органи про зміну місця проживання та роботи; до 1 січня 2007 року пройти курс лікування від алкоголізму.
Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_3у відшкодування заподіяної моральної шкоди 1000 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1та ОСОБА_2на користь СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3" АДРЕСА_3Чернігівського району 630 грн. У відшкодуванні заподіяної крадіжкою теляти шкоди.
Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст.. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1за попередньою змовою з ОСОБА_2та невстановленими слідством особами, на початку жовтня 2005 року, в нічний час, з метою крадіжки чужого майна, проникли до сараю ферми СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3", який знаходиться в АДРЕСА_3Чернігівського району, звідки таємно викрали теля вагою 90 кг., вартістю 630 грн., що належить даному товариству.
15.01.2006 року, біля 24 год. ОСОБА_1та ОСОБА_2за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки чужого майна, шляхом розпилу металевої решітки вікна та розбиття скла, проникли до приміщення магазину ЧП «ОСОБА_3", розташованого в АДРЕСА_4Чернігівського району, звідки таємно викрали майно та гроші на загальну суму 645,64 грн., що належить ОСОБА_3
Непогоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1подав апеляцію, в якій зазначив, що даних злочинів він не вчиняв, його оговорив ОСОБА_2 та свідки. Визнавальні покази на досудовому слідстві він давав під тиском працівників міліції, які його збивали. На його неодноразові скарги з цього приводу ніхто не реагував. Кримінальна справа проти нього була сфабрикована. Тому апелянт вважає, що вирок постановлений без жодного доказу його вини.
Інших апеляцій по справі немає.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав подану ним апеляцію і просив її задовольнити, вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, або на новий судовий розгляд в інший суд. Вважає, що кримінальна справа відносно нього була сфабрикована, а суд на це не звернув уваги, думку прокурора, який вважав, що вирок суду є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1та ОСОБА_2у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. З КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, і є обгрунтованим.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1своєї вини у вчиненні злочинів, за яких його засуджено не визнав і показував, що участі в крадіжці теляти він не приймав, а 15 січня 2006 року усю ніч проспав на печі разом з ОСОБА_4.
Однак не дивлячись на такі покази ОСОБА_1, засуджений ОСОБА_2на протязі всього досудового та судового слідства показував, що в середині осені 2005 року до нього приїхав ОСОБА_1на автомобілі з невідомими особами. Він сів до автомобіля і вони поїхали в АДРЕСА_3, де з сараю ферми викрали теля, яке зарізали. М'ясо допоміг вантажити до багажника. Обіцяні гроші йому ніхто не заплатив. 15.01.2006 р. до нього додому разом з ОСОБА_4. Прийшов ОСОБА_1., який запропонував вчинити крадіжку з бару-магазину. Він був у нетверезому стані, тому погодився. ОСОБА_1пиляв пилкою решітку на вікні, а коли розбив скло, підійшов до вікна, звідки ОСОБА_1подавав пакети з товаром. Зазначені пакети вони принесли до нього додому, де у літній кухні розпивали горілку та їли ковбасу. Потім розійшлися додому.
Під час допиту ОСОБА_1в якості підозрюваного, показував як і при яких обставинах разом ОСОБА_2 вчинив крадіжку теляти, 15.01.06 р. разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - з бару-магазину в АДРЕСА_4Чернігівського району.
Вина обох засуджених в крадіжці з бару-магазину доводиться також показаннями ОСОБА_4., яка стверджувала, що вночі 15.01.2006 року ходила разом з ОСОБА_1та ОСОБА_2 до магазину. Вона з ОСОБА_2 стояла біля магазину, а ОСОБА_1пішов за магализ. Вона чула пиляння металу та звук розбитого скла. Потім ОСОБА_1покликав ОСОБА_2і вони принесли два чорних пакета. В літній кухні ОСОБА_2 вони вживали горілку та їли ковбасу. Вона не хотіла пити горілку, тому пішла додому в АДРЕСА_5.
Потерпілий ОСОБА_3показував, що вранці 16.01.06 р. він прийшовши до свого магазину, побачив що була вчинена крадіжка. У підсобному приміщенні було розбите скло, перепиляна та відігнута решітка. З магазину викраде гроші та матеріальні цінності на суму 645 грн.
Згідно протоколу огляду місця події (а.с. 3-7), магазину, який знаходиться в АДРЕСА_4, у вікні магазину вибите скло та у нижньому лівому куті вікна перепиляна та відігнута решітка.
Під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2(а.с. 73-76), останній пояснив та показав, коли та при яких обставинах він з ОСОБА_1та іншими незнайомими йому хлопцями, які були на автомобілі ВАЗ 21099, із ферми, яка знаходиться в АДРЕСА_3Чернігівського району, викрали теля.
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2(а.с. 77-78) засуджений показував коли та за яких обставин він з
Огилько, шляхом розпилювання віконної решітки та розбиття скла проникли до магазину та вчинили крадіжку товару.
При проведенні очної ставки між ОСОБА_1та ОСОБА_2(а.с. 98-99) останній підтвердив, що разом з ОСОБА_1та іншими невстановленими особами вчинив крадіжку теляти.
Давши оцінку зазначеним доказам, суд обґрунтовано визнав показання ОСОБА_2та ОСОБА_4достовірними. При цьому суд правильно зазначив, що доводи засудженого ОСОБА_1про те, що він даних злочинів не вчиняв, а ОСОБА_2та ОСОБА_4його оговорюють, не є переконливими, суперечать зібраним доказам, спростовуються даними матеріалі кримінальної справи.
Посилання засудженого ОСОБА_1у апеляції на неправдивість показань засудженого ОСОБА_2та свідка ОСОБА_4є безпідставними. Ці показання послідовні, підтверджуються іншими доказами, і даних про те, що ОСОБА_2та ОСОБА_4могли обмовити засудженого немає.
Необгрунтованим є й наведене в апеляції твердження про неповному та однобічність судового слідства. Як видно з протоколу судового засідання було досліджено всі обставини, що могли мати значення для справи.
Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних які б могли свідчити про штучне, як зазначено у апеляції, створення слідчими органами доказів винності ОСОБА_1у злочині або про можливу фальсифікацію доказів у справі. Не встановлено й інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які згідно із законом тягнуть скасування вироку.
В супереч твердженням засудженого ОСОБА_1., його доводи про застосування до нього недозволених методів слідства, ретельно перевірялися відповідними працівниками прокуратури. В ході перевірки були допитані працівники міліції, які мали відношення до провадження у справі, вжито інших заходів з тим, щоб встановити, чи відповідають ці його доводи дійсності. Як в ході перевірки так і в судовому засіданні було встановлено, що до засудженого ОСОБА_1які - небудь недозволені методи слідства не застосовувалися, показання в якості підозрюваного він давав добровільно, ці його твердження є надуманими. У зв'язку з цим у порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції було відмовлено.
Таким чином суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення в приміщення та за попередньою змовою групою осіб і його дії вірно кваліфіковані за ст. 185 ч. З КК України.
Покарання, яке призначено засудженому відповідає характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним, даним, що характеризують його особу та всім обставинам справи і є справедливим.
За викладених обставин доводи наведені у апеляції на обґрунтування того, що засуджений ніякого злочину не вчиняв, є безпідставними, а тому апеляція задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду від 17 травня 2006 року, щодо засудження ОСОБА_1 без змін.
Судді:
С.О. Акуленко Л.С. Навозенко О.С. Щербаков