Справа № 185/2356/22
Провадження № 2/185/2106/22
іменем України
04 липня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.
представника позивача - адвоката Повалій О.В.,
представника відповідача - Гордєєвої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві,
15 березня 2022 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Повалій Олену Василівну звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Позивач посилається на те, що з 18 червня 1979 року по 23 жовтня 1980 року він працював на підприємстві відповідача у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті, був звільнений з роботи у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності.
25 квітня 1980 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, обставини якого викладені в акті №42 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 28 квітня 1980 року.
Внаслідок нещасного випадку він отримав закритий осколковий перелом верхньої третини правого стегна, відкритий перелом обох кісток правої голені в верхній третині зі зміщенням уламків.
Лікування цієї травми не дало бажаного ефекту, відчуття болю та дискомфорту не припинились до теперішнього часу.
Вперше він був оглянутий Павлоградською ВТЕК 21 жовтня 1980 року, за результатами огляду йому було встановлено другу групу інвалідності, 60 відсотків втрати загальної працездатності та 100 відсотків втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми, що сталася 25 квітня 1980 року.
При чергових переоглядах змінювалася група інвалідності та процент втрати працездатності, а 03 жовтня 2005 року йому було встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності безстроково.
Тому позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 650 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає з наступних підстав:
-позивачем не надано первинного документу (копії) на підтвердження факту втрати професійної працездатності у вигляді довідки МСЕК належної форми,
-вказані позивачем у позовній заяві обставини нещасного випадку, не відповідають обставинам, які зазначені в акті про нещасний випадок,
-згідно наданих позивачем медичних документів йому не встановлено жодного діагнозу, який би свідчив про негативні зміни в його психічному стані,
-позивач свідомо працював у шкідливих, важких та небезпечних умовах праці, сама важкість, небезпечність на шкідливість технологічного процесу виробництва на підприємстві відповідача не є достатньою та самостійною підставою для відповідальності підприємства у вигляді моральної шкоди,
-актом розслідування не встановлено будь-якої вини роботодавця у нещасному випадку,
-позивачем не надано обґрунтованого розрахунку позовних вимог.
Фактичні обставини, встановлені судом
Записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що він працював на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 18 червня 1979 року по 23 жовтня 1980 року, був звільнений у зв'язку з встановленням інвалідності (а.с.8).
28 квітня 1980 року був затверджений акт №42 про нещасний випадок на виробництві шахта «Степова» виробничого об'єднання «Павлоградвугілля», що стався з ОСОБА_1 25 квітня 1980 року о 07:15 годині (а.с.9-10).
В акті викладені обставини, за яких стався нещасний випадок: у зв'язку з падінням тиску на маслостанції ОСОБА_1 став оглядати механізоване кріплення МК-97, пересуваючись по лаві, на 23 секції під час огляду стойки кріплення обвалилася порода і важко травмувала праву ногу ОСОБА_1 .
Причинами нещасного випадку зазначені:
-обвалення порід кровлі у зв'язку з місцевим зволоженням,
-несправність замку гидростойки комплексу МК-97,
-слабка трудова та технологічна дисципліна серед працівників.
На адвокатський запит була надана інформація Комунальним закладом «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР» про те, що ОСОБА_1 вперше був оглянутий Павлоградською ВТЕК 21 жовтня 1980 року згідно акту огляду № 12-16/4. За результатами огляду ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності, 60 відсотків втрати загальної працездатності, 100 відсотків втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми, що сталася 25 квітня 1980 року, про що була видана довідка серії Д-70 № 721765. При чергових переоглядах змінювався відсоток втрати працездатності та група інвалідності, 04 грудня 1984 року було встановлено третю групу інвалідності безстроково, 03 жовтня 2005 року було встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності безстроково (а.с.11).
Зазначеними доказами підтверджується факт отримання позивачем травми внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, яка призвела до встановлення йому втрати 70 відсотків професійної працездатності та інвалідності другої групи, а також факт видачі позивачу довідки про первинний огляд ВТЕК 21 жовтня 1980 року.
Ці докази є належними, оскільки містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
Норми права, які застосував суд
Як визначено статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, поли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Як зазначено у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються
законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий
акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Правовідносини між сторонами щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок виробничої травми, виникли 21 жовтня 1980 року, коли позивачу було первинно встановлено другу групу інвалідності та 100 відсотків втрати професійної працездатності і видана довідка серії Д-70 № 721765.
Кодекс законів про працю України був доповнений статтею 237-1, що передбачає відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику, на підставі Закону України від 24 грудня 1999 року № 1356-ХІV «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України»
Цивільний кодекс Української РСР був доповнений статтею 440-1, яка передбачала відшкодування моральної (немайнової) шкоди, на підставі Закону України від 06 травня 1993 року № 3188-ХІІ «Про внесення змін та доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій».
Станом на 21 жовтня 1980 року, тобто на день первинного встановлення позивачу втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва, жодним нормативним актом не передбачалося відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Однак наслідки отриманої позивачем виробничої травми призвели до тривалого розладу здоров'я і мають наслідком безстрокове встановлення інвалідності та втрату професійної працездатності, правовідносини між сторонами є триваючими, оскільки виникли 21 жовтня 1980 року і продовжували існувати станом на 1993 рік, коли у ЦК УРСР вже містилася стаття 440-1, яка передбачала відшкодування моральної (немайнової) шкоди, тому саме положення цієї статті підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Як передбачалося статтею 440-1 Цивільного кодексу Української РСР, моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду,
фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Згідно наведених положень законодавства, встановлення позивачу втрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань є підставою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці шляхом одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі. Тобто моральна шкода підлягає відшкодуванню одноразово.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок отриманої виробничої травми позивач у віці 22 років втратив професійну працездатність, став інвалідом, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, пристосовуватися до життя з обмеженими можливостями. Ушкодженням здоров'я позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, зокрема внаслідок травми його права нога коротша за ліву, що змушує його обмежувати свою фізичну активність. Тому внаслідок трудового каліцтва знижена якість життя позивача.
Таким чином судом встановлено порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до отримання ним виробничої травми та встановлення інвалідності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв'язку з інвалідністю, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров'я.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Визначена судом сума моральної шкоди перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2022 року, тому ця сума підлягає стягненню з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1500 (тисяча п'ятсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва