Справа № 148/1740/21
Провадження №1-кп/148/62/22
Іменем України
05 липня 2022 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тульчина в режимі відеоконференцзв'язку клопотання процесуального прокурора ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. ст. 307 ч.2 КК України,
В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки 10.07.2022 спливає строк застосування запобіжного заходу та існують ризики, визначені ст. 177 КПК України, а також продовжується розгляд справи.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання про продовження даного виду запобіжного заходу. Просять змінити запобіжний захід на більш м'який.
Заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 обрано ухвалою слідчого судді від 30.06.2021 строком на 60 днів, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.05.2022 і строк його спливає 10.07.2022.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При продовженні даного виду запобіжного заходу, судом також враховано вимоги ст.183 КПК України, пунктом 4 частини 2 якої передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На підставі ст. 197 ч.1 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
За правилами ст. 331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).
У зв'язку з чим суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, характер висунутої підозри, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку та приходить до висновку, що на даний час продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років; можливості впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, про що, зокрема свідчить той факт, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів.
Таким чином, оскільки обставини, які враховувались судом при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, за таких обставин клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів підлягає задоволенню.
Разом з тим, вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлені тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, а також суспільний інтерес, оскільки зазначений злочин направлений проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин та проти здоров'я населення.
З врахуванням вимог ч.3 ст.183 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_4 також необхідно визначити розмір застави в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий її розмір може забезпечити виконання останнім на час судового провадження покладених на нього обов'язків, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скрицьке Немирівського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючому, в силу ст. 89 КК України не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 02.09.2022, 14:45 год., включно.
Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків - двадцяти п'яти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 56 750 грн. (п'ятдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят гривень), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
З дня внесення застави строком на два місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Ухвалу вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, а також направити для виконання начальнику установи виконання покарань.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя