Справа № 134/2289/21
2-а/134/2/2022
Іменем України
13 червня 2022 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю: секретаря судового засідання Отіча В.В.
позивача ОСОБА_1
його представника - адвоката Ломаченського В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
28 грудня 2021 року адвокат Ломаченський В.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області та просить скасувати постанову серії БАВ № 541944 від 17 грудня 2021 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 знаходився в с. Городківка Тульчинського району та чекав свою співмешканку. Оскільки на вулиці було холодно, він сидів в автомобілі. В цей час до нього підійшли працівники поліції, які почали вимагати пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, оскільки транспортним засобом не керував, автомобіль не перебував у русі, а знаходився на стоянці. Пред'явлення будь-яких документів поліцейські від нього не вимагали.
Вказує, що ОСОБА_1 не був учасником дорожнього руху, а тому не міг бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема, ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідно не міг нести адміністративну відповідальність.
При винесенні оскаржуваної постанови працівник поліції не дослідив всіх обставин справи, не з'ясував чи дійсно в діях позивача був склад адміністративного правопорушення, а відтак дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 31 грудня 2021 року адміністративний позов було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 12 січня 2022 року відкрито провадження в справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 17 травня 2022 року у даній справі за клопотанням сторони позивача змінено відповідача з Управління патрульної поліції у Вінницькій області на належного - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
13 червня 2022 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за безпідставністю.
Вказує, що 17 грудня 2021 року СРПП ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області винесено постанову серії БАВ № 541944 про накладення адміністративного стягнення та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії …), що є порушенням п. п. 2.1 б) Правил дорожнього руху, в результаті чого на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 450 грн. Зазначена постанова винесена з огляду на те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав реєстраційних документів на автомобіль, чим порушив п. п. 2.1 б) Правил дорожнього рух та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Отже, дії інспектора щодо виявлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є правомірними та законними.
В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Ломаченський В.П. позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Відповідач - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання 31.05.2022 року судової повістки, в судове засідання свого представника не направив.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України при розгляді справ, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, показання свідка, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 17 грудня 2021 року інспектором СРПП ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Мельником О.С. винесено постанову серії БАВ № 541944, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 17 грудня 2021 року о 23 год. 10 хв. в с. Городківка по вул. Лесі Українки керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. п. 2.1 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із даної постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду із проханням її скасувати, як неправомірну.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Згідно із п. 2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно вимог п. 2.4 а) Правил дорожнього руху, водій на вимогу поліцейського повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, та пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 Правил.
Відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
У відповідності до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивач за вказаних в оскаржуваній постанові обставин керував транспортним засобом та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, а отже суд вважає відсутніми у працівників поліції підстав для винесення такої постанови та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони позивача в якості свідка ОСОБА_2 вказала, що ввечері 17 грудня 2021 року попросила свого знайомого - позивача ОСОБА_1 відвезти її до подруги. Поки вона перебувала у подруги, він чекав її на вулиці в автомобілі. Пізніше, коли вона вийшла до автомобіля, то побачила, що ОСОБА_1 спілкується з поліцейськими, які вимагали від нього пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, мотивуючи тим, що автомобілем не керував. При ній працівники поліції не просили ОСОБА_1 пред'явити будь-які документи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Разом із тим, згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно із п. 2. Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 Розділу ІІІ даної Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи.
За п. 9 Розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно із п. Розділу IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
За правилами ст. 283 КУпАП постанова, серед іншого, повинна містити дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є недоведеним.
Враховуючи заявлені вимоги та приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, не доведена, рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейським прийняте з порушенням норм процесуального права, і за відсутності достатніх доказів про вчинення позивачем правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
Керуючись ст. ст. 77, 243-244, 268, 271, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 541944 від 17 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області, місце знаходження: вул. Театральна, 10 м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 40108672.
Повний текст рішення складено 20 червня 2022 року.
Суддя