1-кс/134/168/2022
Справа № 134/825/22
про арешт майна
29 червня 2022 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
Слідчий суддя Крижопільського районного суду ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022025190000098 від 28 червня 2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України про арешт майна,
Дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт майна.
Вказав, що 27.06.2022 до Відділення поліції №1 із заявою звернувся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 про те, 26.06.2022 близько 23:00 годин по вул. Спорту в смт. Крижопіль, Тульчинського району, Вінницької області невідома особа чоловічої статі шляхом зловживання довіри шахрайським шляхом заволоділа його особистими речами а саме: мобільним телефоном марки «ТЕСNO» POP3, чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , гаманцем коричневого кольору в якому знаходились: банківська картка «Ощад Банку» з грошовими коштами та паспорт громадянина України на його ім'я.
В ході досудового розслідування 28.06.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_2 заявою було видано мобільний телефон марки «ТЕСNO» POP3, чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з наявною в ньому сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 та грошові кошти в сумі 4000 гривень купюрами номіналом по 200 гривень.
Необхідність арешту вилучених об'єктів, обґрунтована тим, що відповідно до ст. 98 КПК України, він є речовим доказом у кримінальному провадженні, та може бути реалізований, знищені можливі сліди вчинення кримінального правопорушення або в інший спосіб знищено ідентифікаційні ознаки, кожного предмета, а тому є необхідність забезпечити цілісність вказаного майна та недопущення інших незаконних дій стосовно них, вжити заходів щодо забезпечення їхньої схоронності через арешт.
В судове засідання дізнавач не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали, додані до клопотання, приходжу до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно з наступних підстав.
Клопотання про арешт майна, подане дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , відповідає вимогам статті 171 КПК України, підстав для його повернення ініціатору не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 та 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області доведено необхідність накладення арешту на майно; наявність достатніх підстав вважати, що зазначені речі є предметом скоєного кримінального правопорушення та має суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, необхідність проведення відповідних слідчих дій, а також збереження речових доказів.
Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження, якими зокрема є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України; розмір можливої конфіскації майна та розмір можливого цивільного позову про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З огляду на вище викладене приходжу до висновку, що з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні як речових доказів, слід задовольнити клопотання та накласти арешт на майно.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Приймаючи до уваги, що вище зазначена річ, є предметом злочину, може бути фізично вилученою, тому необхідно вжити заходів збереження, з метою усунення реальної загрози втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Приймаючи до уваги, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, може бути застосована лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати, пошкодження, знищення майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а подальше використання вказаного майна містить зазначені ризики, а в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначена вище річ - є предметом скоєного кримінального правопорушення, має суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою проведення необхідних слідчих дій, а також з метою збереження речового доказу, приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на вище зазначене майно.
Керуючись ст., ст. 40, 131, 132, 170, 172, 173, 175, 309, 395 КПК України, суддя
Накласти арешт на мобільний телефон марки «ТЕСNO» POP3, чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з наявною в ньому сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 та грошові кошти в сумі 4000 гривень купюрами номіналом по 200 гривень, які 28.06.2022 було добровільно видано ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження та розпорядження даним об'єктом, який є доказом кримінального правопорушення та передати мобільний телефон марки «ТЕСNO» POP3, чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та грошові кошти в сумі 4000 гривень купюрами по 200 гривень передати на зберігання власнику - потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя: