Справа № 694/1048/22
про залишення позовної заяви без руху
"24" червня 2022 р. м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д. І., вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , тел.. НОМЕР_5 ), третя особа Орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області ( проспект Шевченка 63, м.Звенигородка, Черкаської області) про повернення малолітньої дитини,
21.06.2022 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області про повернення малолітньої дитини.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, а тому на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви, однією з яких є те, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Відтак, зазначений у позовній заяві зміст позовних вимог потребує уточнень з урахуванням встановлених законом, зокрема ст. 16 ЦК України, способів захисту цивільних прав та інтересів, тобто позивачу необхідно викласти позовні вимоги чітко, зрозуміло та у відповідності до обраного способу захисту.
Всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві.
Так,, ставлячи вимогу про повернення дитини до України, позивачем не додано жодного доказу перебування дитини поза межами України.
Крім того, в позовній заяві зазначено третю особу Орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області, однак не вказано на чиїй стороні, позивача чи відповідача.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов'язки щодо однієї зі сторін. Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Позивачем до даної третьої особи заявлено вимогу про зобов'язання її вчинити певні дії.
Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.
Отже, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов'язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов'язки цих третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху в порядку ст.185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись, ст.ст.95,175,177,185,258,260,261 ЦПК України,
постановив :
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , тел.. НОМЕР_5 ), третя особа Орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області ( проспект Шевченка 63, м.Звенигородка, Черкаської області) про повернення малолітньої дитини, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї копії ухвали про залишення заяви без руху.
Попередити заявника про наслідки недотримання ухвали про залишення заяви без руху, передбачені ч.3ст. 185 ЦПК України,якщо позивач не усуне недоліків заяви у строк встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику. Водночас, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.І. Сакун