04.07.2022 Справа №607/24179/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого суді В.М. Братасюка, за участі секретаря сз М.О. Мокрій
позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 17 червня 1989 року Ємільчинським райвідділом ЗАГС Житомирської області, актовий запис 30 .
Заявлені вимоги про розірвання шлюбу позивач мотивує тим, що сімейне життя не склалося з причини різних характерів та переконань, тривалий час сторони спору не проживають сім'єю, не ведуть спільного господарства, не пов'язані сімейним побутом, а тому, оскільки шлюб з відповідачем носить виключно формальний характер, позивач вважає, що їх сім'я розпалася остаточно.
В судове засідання позивач з'явилася, позов підтримала та просить вимогу про розірвання шлюбу задовольнити.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив, заявляв клопотання про визначення терміну з метою примирення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини:
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 17 червня 1989 року Ємільчинським райвідділом ЗАГС Житомирської області, актовий запис 30.
Відповідно до ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Позивачка пояснила суду, що впродовж тривалого часу, сторони спору не проживають сім'єю, не ведуть спільного господарства, не пов'язані сімейним побутом. Відповідач є для неї чужою людиною, і сама позивачка має бажання формувати власний сімейний простір без відповідача.
Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що матеріалами справи доведено, що сторони не проживають сім'єю, не ведуть спільного господарства, оскільки позивач підтримує викладені в позові обставини, а відповідач фактично обставин не заперечує. Начебто бажає зберегти сім'ю та заявляє клопотання про визначення строку на примирення, разом з тим в останньому судовому засіданні повідомив, що здійснив усіх вичерпних заходів до примирення, котре не відбулося
У визначений судом проміжок часу на примирення сторони згоди не досягли, позивачка наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відтак суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, як такий, збереження якого суперечитиме інтересам сторін спору.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити
Розірвати шлюб ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), зареєстрований 17 червня 1989 року Ємільчинським райвідділом ЗАГС Житомирської області, актовий запис 30 .
Судовий збір в розмірі 908 гривень, компенсувати ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк