04.07.2022 Справа №607/4011/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді В.М. Братасюка, секретаря судового засідання М.О. Мокрій
позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кондрат Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в спрощеному позовному провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України про відшкодування завданої моральної шкоди , -
Короткий зміст позовних вимог.
На розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України в сумі 30 000 гривень, завданої неправомірними діями працівників поліції внаслідок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Стислий виклад обставин справи та аргументи учасників справи.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що працівниками патрульної поліції Тернопільської області було винесено постанову ДП18 №501956 від 10.03.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та накладене адміністративне стягнення в сумі 425 гривень.
Стягнення було накладене за ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки за твердженням патрульного поліцейського позивач, 10 березня 2020 року о 23 год. 05 хв. в м. Тернополі про проспекту Злуки керував ТЗ Ваз 2121 з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби, а також не мав полісу обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.9 (в) та п.2.1. Правил дорожнього руху України
Постанова не набрала законної сили, та була позивачем оскаржена до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Рішенням суду від 14.04.2020 року у справі № 607/5182/20, позов ОСОБА_1 задоволено частково - постанову патрульного поліцейського скасовано, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд в Управління патрульної поліції Тернопільської області.
Надалі, при новому розгляді, працівниками патрульної поліції Тернопільської області було винесено постанову НК №543339 від 07.05.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та повторно накладене адміністративне стягнення в сумі 425 гривень.
Рішенням суду від 21.07.2020 року, у справі №607/8101/20, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП задоволено, а постанову патрульного поліцейського від 07.05.2020 року скасовано та провадження у справі закрито. Апеляційної скарги на рішення суду у адміністративній справі не подавалося учасниками.
Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій працівників патрульної поліції, які полягали у безпідставному притягненні його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, позивачу було завдано значної моральної шкоди, що мало прояв у стражданнях, пов'язаних з порушенням нормальних життєвих зв'язків, погіршення відносин з оточуючими, постійні переживання стосовно притягнення до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач підтримали позовні вимоги та просить позов задовольнити, із зазначених у ньому підстав. Надав також додаткові пояснення на обґрунтування заявлених моральних страждань - позивач вбачав упереджене до нього ставлення зі сторони відповідача.
Відповідач позовні вимоги заперечив у повному обсязі, про що направив суду та іншим учасникам справи відзив на позов. Мотивує заперечення тим, що позивач у адміністративному позові про скасування постанови не ставив питання про протиправність дій працівників патрульної поліції, й означена вище постанова була скасована судом, оскільки відповідач виключно не зміг довести матеріалами керування ОСОБА_2 автомобілем в темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком; крім цього, в силу доктрини «плодів отруйного дерева», причиною скасування постанови в частині вимоги до позивача мати поліс страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, було те, що ОСОБА_1 був зупинений без належних на те підстав. Жодних умисних протиправних дій працівників поліції з метою незаконного притягнення позивача до адмінвідповідальності, не здійснювалося, ніякого упередженого ставлення до ОСОБА_1 не відбувалося . Позивач отримав справедливу сатисфакцію від Держави шляхом скасування спірної постанови, й відвідування суду є правом, а не обов'язком особи, а тому само по собі прагнення та отримання судового захисту, не є підставою вважати, що заявнику заподіяно якісь моральні страждання відвідуванням судової установи.
Співвідповідач не забезпечив явку повноважного представника, однак направив відзив на позов.
Встановлені Судом обставини та обгрунтування їх доказами.
Отже, працівниками патрульної поліції Тернопільської області було винесено постанову ДП18 №501956 від 10.03.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та накладене адміністративне стягнення в сумі 425 гривень.
Стягнення було накладене за ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки за твердженням патрульного поліцейського позивач, 10 березня 2020 року о 23 год. 05 хв. в м. Тернополі про проспекту Злуки керував ТЗ Ваз 2121 з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби, а також не мав полісу обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.9 (в) та п.2.1. Правил дорожнього руху України
Постанова не набрала законної сили, та була позивачем оскаржена до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Рішенням суду від 14.04.2020 року у справі № 607/5182/20, позов ОСОБА_1 задоволено частково - постанову патрульного поліцейського скасовано, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд в Управління патрульної поліції Тернопільської області.
Надалі, при новому розгляді, працівниками патрульної поліції Тернопільської області було винесено постанову НК №543339 від 07.05.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та повторно накладене адміністративне стягнення в сумі 425 гривень.
Рішенням суду від 21.07.2020 року у справі №607/8101/20, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП задоволено, а постанову патрульного поліцейського від 07.05.2020 року скасовано та провадження у справі закрито. Апеляційної скарги на рішення суду у адміністративній справі не подавалося учасниками.
Позивач пояснив, що внаслідок неправомірних дій працівників патрульної поліції, які полягали у безпідставному притягненні його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, позивачу було завдано значної моральної шкоди, що мало прояв у стражданнях, пов'язаних з порушенням нормальних життєвих зв'язків, погіршення відносин з оточуючими, постійні переживання стосовно притягнення до адміністративної відповідальності. Також твердить про упереджене до нього ставлення зі сторони відповідача - фактично було відмовлено в реалізації права на захист, відчув повну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало віру у можливість захисту інтересів правовими методами. Також був змушений витрачати час за зібрання доказів, складання документів, звернення до суджу та участь в судових засіданнях. Зазначає про зрив життєвих планів, вимушене нервування, призведення до стресових станів кожного судового засідання.
Викладені в позов обставини позивач підтверджує виключного власними поясненнями та копіями постанов Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.04.2020 року у справі № 607/5182/20 та від 21.07.2020 року у справі №607/8101/20.
Представник відповідача ДПП НПУ позовні вимоги заперечив у повному обсязі, про . Мотивує заперечення тим, що позивач у адміністративному позові про скасування постанови не ставив питання про протиправність дій працівників патрульної поліції, й означена вище постанова була скасована судом, оскільки відповідач виключно не зміг довести матеріалами керування ОСОБА_2 автомобілем в темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком; крім цього, в силу доктрини «плодів отруйного дерева», причиною скасування постанови в частині вимоги до позивача мати поліс страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, було те, що ОСОБА_1 був зупинений без належних на те підстав. Жодних умисних протиправних дій працівників поліції з метою незаконного притягнення позивача до адмінвідповідальності, не здійснювалося, ніякого упередженого ставлення до ОСОБА_1 не відбувалося . Позивач отримав справедливу сатисфакцію від Держави шляхом скасування спірної постанови, й відвідування суду є правом, а не обов'язком особи, а тому само по собі прагнення та отримання судового захисту, не є підставою вважати, що заявнику заподіяно якісь моральні страждання відвідуванням судової установи.
Норми права, які застосував Суд, мотиви їх застосування, та висновки Суду.
Стаття 56 Конституції України гарантує кожному право на на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Ст. 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
На запитання головуючого судді позивач повідомив, що завдана йому відповідачем шкода полягає саме у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього самого зі сторони працівників патрульної поліції котрі, на переконання позивача, упереджено до нього поставилися - фактично було відмовлено в реалізації права на захист, відчув повну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало віру у можливість захисту інтересів правовими методами. Також був змушений витрачати час за зібрання доказів, складання документів, звернення до суджу та участь в судових засіданнях. Зазначає про зрив життєвих планів, вимушене нервування, призведення до стресових станів кожного судового засідання.
До спірних правовідносин підлягає до застосування загальна ст. 1167 ЦК України «Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду»
1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відсутність хоча б одного з означених елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Отже, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювана шкоди, його вину (адже незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт до позивача не застосовувалося), та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою в деліктних правовідносинах.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).
Зміст права на справедливий суд, в силу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, полягає у праві кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим Законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Позивач мав можливість і скористався встановленими законом процедурами доведення своєї позиції при розгляді справи про адміністративне правопорушення, так і в судовому розгляді у суді. У результаті розгляду його адміністративного позову органом судової влади ухвалене рішення про задоволення позову та скасовано постанову, винесену іншим органом владних повноважень, що є, на думку суду, достатньою моральною сатисфакцією у даній ситуації.
(!) Окрім цього сам по собі факт скасування рішенням суду постанови патрульного поліцейського про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не може бути самостійною підставою автоматичного виникнення в особи права на отримання морального відшкодування, якщо при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку 10.03.2020 року, поліцейським, як носієм державної влади, при тлумаченні закону, оцінюванні фактів або доказів, не було допущено випадків злого умислу (malice) або грубої недбалості (gross negligence); іншими словами ненавмисні помилки (unintentional failings), допущені під час здійснення повноважними особами їхніх функцій виключають відповідальність за заподіяння шкоди.
Оглядом змісту рішенняТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.07.2020 року у справі №607/8101/20, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, та скасовано постанову патрульного поліцейського від 07.05.2020 року й провадження у справі закрито, вбачається, що судом не встановлено умислу поліцейського щодо умисного незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності - підставою скасування означеної постанови судом слугувало недоведення субєктом владних повноважень достатніми доказами факту ОСОБА_2 автомобілем в темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком; крім цього, в силу доктрини «плодів отруйного дерева», причиною скасування постанови в частині вимоги до позивача мати поліс страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, було те, що ОСОБА_1 був зупинений без належних на те підстав.
Якогось упередженого ставлення патрульного поліцейського до позивача, наявності злого умислу чи грубої недбалості, спрямованих на ухвалення завідомо незаконної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за подією 10.03.2020 року, Судом, котрий розглядав адміністративний позов, встановлено не було.
Окрім цього основоположним принципом цивільного судочинства, на відміну від адміністративного, є змагальність сторін і обов'язок кожного учасника доводи обставини, на які він посилається на обгрунтування вимог чи заперечень.
Зазначаючи про наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, з наступним скасуванням постанови рішенням суду, позивач не довів суду належними, допустимими та достатніми доказами, за європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом», яким саме чином було порушеного його звичний режим життя і спричинено незручності, якщо так, то які саме, адже як встановлено судом, у заявника з 2018 року наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, що дає підстави вважати участь позивача в судових засіданнях як звичну для нього річ, в аж ніяк не може свідчити про приниження його честі і гідності періодичним відвідуванням судових установ - швидше навпаки про довіру позивача до національних судових органів та бажання активно користуватися правом на судовий захист його порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 133, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, Суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України про відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту рішення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складання повного тексту. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач ОСОБА_1 АДРЕСА_1
Відповідач Департамент патрульної поліції вул. Федора Ернста, 3 м. Київ
Відповідач Державна казначейська служба України вул. Бастіонна, 6 м. Київ
Головуючий суддяВ. М. Братасюк