Справа № 22-611ас/06 Головуючий у 1 інстанції Василенко О.М.
Категорія 36 Доповідач Соломаха Л.І.
20 червня 2006р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.
при секретарі Миснянко М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського міського управління праці та соціального захисту населення, відділення Державного казначейства України у М.Краматорську про стягнення недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги інваліду війни з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 лютого 2006р., -
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 22 лютого 2006р. в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Краматорського міського управління праці та соціального захисту населення, відділення Державного казначейства України у М.Краматорську про стягнення недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги інваліду війни відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на те, що має статус інваліда війни першої групи і відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічно до 5-го травня разової грошової допомоги, розмір якої визначається відповідно до мінімальної* пенсії за віком. Але управління праці та соціального захисту населення вказану грошову допомогу виплачує йому в розмірі, визначеному законами про Державний бюджет України на відповідний рік, що значно менше. Оскільки норми, які регулюють бюджетний процес в України суперечать Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то суд повинен виходити саме з цього Закону, який безпосередньо передбачає пільги та гарантії для ветеранів війни.
Позивач ОСОБА_1, представник Краматорського міського управління праці та соціального захисту населення, представник відділення Державного казначейства України у М.Краматорську у суд апеляційної інстанції не з'явилися, про день та час розгляду справи сповіщені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за наступних підстав:
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни першої групи і відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому надаються відповідні пільги.
Статею 13 вказаного Закону інвалідам війни 1 групи передбачена щорічно до 5 травня виплата разової грошової допомоги у розмірі 10-и мінімальних пенсій за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу така грошова допомога була виплачена у наступних розмірах:
за 2003р. - 150гн. відповідно до ст.28 Закону України «Про Державний бюджету України на 2003 рік";
за 2004р. - 195гн. відповідно до ст.44 Закону України «Про Державний бюджету України на 2004рік";
за 2005р. - 400грн. відповідно до ст.34 Закону України «Про Державний бюджету України на 2005 рік".
Позивач визнає, що вказані суми ним отримані.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Оскільки виплата грошової допомоги інвалідам війни потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України на поточний рік.
Норми законів про Державний бюджет України, якими в 2003-2005 роках визначався розмір грошової допомоги інвалідам війни, не суперечать Конституції України, оскільки ст.95 Конституції передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Частиною 3 ст.46 Конституції України встановлено єдину гарантію, яка стосується права громадян на соціальний захист, а саме таку, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Перелік категорій осіб та видатків на виплату щорічної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що Державними бюджетами на 2003-2005 роки кошти на виплату щорічної грошової допомоги категорії осіб, до якої відноситься позивач, були передбачені у відповідному розмірі, в установленому розмірі були виплачені відповідачем і отримані позивачем ОСОБА_1 Кошти в іншому розмірі на рахунок відповідача не надходили, тому їх виплата за вказаний період у розмірі, на якому наполягає позивач, не проводилася.
Суд першої інстанції правильно вказав, що рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004р., яким положення ст.44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004рік" визнані неконституційними, набрало чинності з дня його проголошення, тому на правовідносини, які виникли до його прийняття не розповсюджується.
Оскільки суми щорічної грошової допомоги, в розмірах передбачених законами про Державний бюджет України, позивач отримав,, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову йому в задоволенні позову.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, правовідносини, які виникли між сторонами, і надав їм відповідну оцінку. Рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, апеляційний суд Донецької області, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 лютого 2006р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.