"05" липня 2022 р.
Справа №150/222/22
Провадження №2-а/150/11/22
05 липня 2022 року с.Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Короленко Ю.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Бешлей І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить постанову серії БАБ №761615 від 07.06.2022 року інспектора патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Мала О. про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 гривень - скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 гривень. Постанова мотивована тим, що 07.06.2022 року о 12 годині у м. Могилів-Подільський, на дорозі р-36, 107 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ-11028, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.05.2022 року. В свою чергу зазначає, що постанова Могилів-Подільського міськрайонного суду від 19.05.2022 року, якою його позбавлено право керування транспортними засобами, станом на 07.06.2022 року не набрала законної сили, оскільки була оскаржена ним в апеляційному порядку через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду. Дані обставини стали підставою для звернення з дан ою позовною заявою до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.06.2022 року справа передана судді Кушнір Б.Б.
Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 14.06.2022 року відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом та призначеносправу до розгляду. Також даною ухвалою витребувано від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП (а.с.18).
23.06.2022 року на підставі поданої представником відповідача Бешлей І.В. (який діє на підставі довіреності №118 від 04.01.2021) заяви (ЕП-182/22-Вх. від 23.06.2022 (а.с.22) про відкладення розгляду справи, ухвалою суду розгляд справи відкладено.
28.06.2022 року на адресу суду від представника відповідача Бешлей І.В. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що Головне управління Національної поліції у Вінницькій області не визнає даного позову, вважає його безпідставним та необґрунтованим, у задоволенні даного позову просить відмовити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що стягнення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, накладено інспектором СРПП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Мала О. у межах наданих повноважень, під час виконання службових обов'язків та були здійсненні у відповідності до вимог законодавства України та зафіксовані у постанові про накладення адміністративного стягнення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просить його задоволити в повному обсязі, зазначає, що 19.05.2022 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортири засобами на строк один рік. 27.05.2022 року він подав апеляційну скаргу на вищезазначену постанову, тобто вказана постанова не набрала законної сили, однак, 07.06.2022 його притягнуто до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, хоча він і усно і в письмових поясненнях повідомляв працівнику поліції про оскарження ним постанови, якою його позбавили право керування транспортними засобами, на підтвердження чого надавав оригінал фіскального чеку про направлення копії апеляційної скарги на адресу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. Також працівнику поліції було надано для огляду тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, техпаспорт на автомобіль. Зазначив, що жодних процесуальних документів від Вінницького апеляційного суду на момент розгляду даної справи він не отримував.
В судовому засіданні представник відповідача Бешлей В.І. позов заперечив, в задоволенні позову просить відмовити, зазначає, що 07.06.2022 працівником поліції було виявлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, при тому, що 19.05.2022 постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області його було позбавлено права керування транспортними засобами. Вказує, що інформація про позбавлення права керування транспортними засобами міститься в базі ІПНП, відомості в яку внесли згідно листа Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. В частині невиконання вимог ухвали суду щодо подання матеріалів про адміністративне правопорушення щодо позивача, зазначив, що другий примірник постанови з додатками направлено на примусове виконання до виконавчої служби, однак, вважає доказом підтвердження винуватості ОСОБА_1 наявну в матеріалах справи постанову від 07.06.2022 року, надану позивачем, а також відеозапис фіксації вчиненого правопорушення та винесення оскаржуваної постанови та лист Могилів-Подільського міськрайонного суду від 27.05.2022року.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.05.2022 року постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області у складі судді Савкової І.М. у справі №138/572/22, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортири засобами на строк 1 (один) рік (а.с.8-9).
27.05.2022 року на дану постанову ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, що підтверджується копією апеляційної скарги та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 27.05.2022 року (а.с.10-14).
Дана скарга ОСОБА_1 на постанову суду про позбавлення його права керування транспортними засобами призначена до розгляду Вінницьким апеляційним судом 15.06.2022 року. Даний факт підтверджується копією скріншоту із веб-сайту Вінницького апеляційного суду (а.с.15).
У відповідності до статті 1 КУпАП, його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
При цьому, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 07.06.2022 року керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у формі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Тобто, предметом доказування у даній справі є доказування факту керування позивачем автомобілем за умови позбавлення його такого права.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2022 року постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Однак, не погоджуючись з даною постановою, 27.05.2022 ОСОБА_1 направлено апеляційну скаргу на адресу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області для подальшого її направлення до Вінницького апеляційного суду.
Відповідно до частин 1-4 статті 294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд. Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Таким чином, постанова суду від 19.05.2022 року була оскаржена ОСОБА_1 в порядку і строки, встановлені ст.294 КУпАП, та призначена до розгляду Вінницьким апеляційним судом на 15.06.2022 року, тобто на момент винесення постанови від 07.06.2022 року за ч.4 ст.126 КУпАП, не набрала законної сили.
Відтак, на момент притягнення ОСОБА_1 07.06.2022 до адмінвідповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, такий не вважався особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом.
Матеріали справи не містять доказів, якими б підтверджувався факт набранням постановою про позбавлення права керування транспортними засобами від 19.05.2022 року законної сили на момент притягнення позивача до адмінвідповідальності за ч.4 ст.126 КупАП 07.06.2022 року, так і на момент розгляду даної справи.
Натомість, відповідачем на підтвердження законності винесення оскаржуваної постанови надано до відзиву на позовну заяву диск з відеозаписами.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Наданий відповідачем матеріал на оптичному диску підпадає під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом відповідача або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого - ознак цифрового підпису автора.
Однак, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.
Таким чином, надані суду відеозаписи не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України.
Разом з цим, варто зазначити, що із відеозаписів, які містяться на доданому до матеріалів відзиву DVD-R диску, вбачається, що працівник поліції під час зупинки транспортного засобу не представився, не пояснив причину зупинки транспортного засобу та необхідності представлення документів, при прийняті постанови не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 , що ним оскаржена постанова Могилів-Подільського міськрайонного суду від 19.05.2022 і не набрала законної сили на момент його зупинення, при складенні постанови працівником поліції не роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, письмові пояснення відібрані від особи вже після підписання ним постанови про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Посилання відповідача на лист Могилів-Подільського міськрайонного суду від 27.05.2022, як на доказ вчинення позивачем правопорушення, вважається судом безпідставним, оскільки таким листом судом надавалась інформація про результати розгляду адміністративних проступків Могилів-Подільським міськрайонним судом станом на 27.05.2022року, без зазначення набрання такими постановами законної сили.
Окрім того, позивачем саме 27.05.2022 року була подана апеляційна скарга у поштове відділення, відтак, на момент подання такої інформації судом не було відомо про оскарження вказаної постанови ОСОБА_1 .
Відтак, беручи до уваги те, що станом на 07.06.2022 року постанова Могилів-Подільського міськрайонного суду Віннцької області від 19.05.2022 року не набрала законної сили, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.
Бездоганне виконання суб'єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності. Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Проте, зазначена постанова є предметом оскарження, тому остання не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують склад і подію адмінправопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
На підставі ст.9, п.1 ст.247, ст.289, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП та керуючись ст.ст.9, 73-74, 77, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.
Постанову серії БАБ №761615 від 07.06.2022 року інспектора патрульної поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Мала О. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 гривень - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок, відповідно до квитанції №0.0.2574106195.1 від 13.06.2022 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , орган, що видав 0538, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, ЄДРПОУ 40108672, адреса: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050 .
Суддя Б.Б. Кушнір