номер провадження справи 4/50/22
04.07.2022 Справа № 908/630/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал», (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10), представник позивача адвокат Терзі Олександр Сергійович, ( АДРЕСА_1 )
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», (69068, м. Запоріжжя, пр-т. Моторобудівників, буд. 34)
про стягнення 26693,51 грн.
02.05.2022 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. № 07404 від 25.04.2022 (вх. № 708/08-07/22 від 02.05.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю Маркс.Капітал», м. Полтава до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», м. Запоріжжя про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 26693,51 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 02.05.2022 справу № 908/630/22 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/630/22 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/50/22, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 993, 1077, 1082, 1166 ЦК України, ст., ст. 8, 9, 27 Закону України «Про страхування», ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та заявлені з наступних підстав: Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» № S152.168618 від 01.04.2021, укладеного з гр. ОСОБА_1 , внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23.10.2021, виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 26693,51 грн., а тому до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра», відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність водія транспортного засобу Peugeot д.р.н. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 - минулий д.р.н.), з вини якого трапилась ДТП, застрахована в ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» на підставі полісу № ЕР/201808438. 02.01.2020 між ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» та позивачем укладений договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК з відповідними змінами і доповненнями та додатками до нього. За умовами вказаного договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020 ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» передає, а позивач приймає і зобов'язується оплатити ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування. Відповідно до пункту 141 Переліку переданих регресних вимог № 04-21 (за період з 01.10.2021 по 31.12.2021), який є невід'ємною частиною договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020, право вимоги до ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» щодо стягнення 26693,51 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації перейшло до позивача. У зв'язку із цим позивачем 29.11.2021 на адресу відповідача направлялася заява по справі № 0036874.10.21/1 (вих. № 07404 від 26.11.2021) про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) в розмірі 26693,51 грн. в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», яка відповідачем отримана 02.12.2021, проте залишена без відповіді та задоволення. На підставі зазначеного, позивачем заявлено до відповідача позов про стягнення 26693,51 грн. матеріальної шкоди (з урахуванням франшизи в розмірі 0,00 грн., встановленої в полісі ЕР/201808438), заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації. Таким чином, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.05.2022 у справі № 908/630/22 відповідачу запропоновано у строк до 25.05.2022, проте не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 10.05.2022 про відкриття провадження у справі № 908/630/22, яка направлялася відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням встановленого строку зберігання».
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України)
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 18.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 місто Запоріжжя, на території якого знаходиться юридична особа - відповідач, не входить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 04 липня 2022 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/630/22.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування (із 20.06.2022 наказом ДСА України відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень).
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 10.05.2022 у справі № 908/630/22 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 09.06.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.07.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.04.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» (Страховик) та громадянином ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» № S152.168618 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем «Hyundai AVANTE» д.р.н. НОМЕР_3 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Невід'ємним додатком до Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» № S152.168618 від 01.04.2021 є Поліс № 203393034 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником автомобіля «Hyundai AVANTE» д.р.н. НОМЕР_3 є ОСОБА_1 .
23.10.2021 об 16 год. 00 хв. в місті Миколаєві на перехресті вул. 6-та Слобідська та пр. Центрального сталася ДТП за участю автомобіля «Hyundai AVANTE» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 (є власником автомобіля) та автомобіля «Peugeot» д.р.н. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 - минулий д.р.н.) під керуванням водія ОСОБА_2 (є власником автомобіля).
Внаслідок вказаної ДТП з вини водія транспортного засобу «Peugeot» д.р.н. НОМЕР_1 сталося зіткнення з транспортним засобом «Hyundai AVANTE» д.р.н. НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Водіями автомобілів «Hyundai AVANTE» д.р.н. НОМЕР_3 та «Peugeot» д.р.н. НОМЕР_1 за наслідком вказаної ДТП складено спільне Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, згідно якого водієм автомобіля «Peugeot» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнано власну вину у вказаній дорожньо-транспортній пригоді.
Відповідно до Акту огляду після ДТП транспортного засобу № 2 (36874) від 02.11.2021, складеного аварійним комісаром ОСОБА_3 , та Ремонтної калькуляції № 0036874.10 від 05.11.2021 загальна вартість відновлення автомобіля «Hyundai AVANTE» д.р.н. НОМЕР_3 становить 26693,51 грн.
За умовами розділів «Ціна договору» та «Перелік страхових випадків» Полісу № 203393034 до Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» № S152.168618 від 01.04.2021 страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 130000,00 грн., безумовна франшиза при настанні страхового випадку пошкодження авто (забезпечений ТЗ) внаслідок ДТП за участю не менше двох механічних транспортних засобів, в якій відсутня вина водія авто (забезпеченого ТЗ) та при цьому встановлена винна третя особа, становить 00,00 грн.
Відповідно до розділу «Строк дії договору» Полісу № 203393034 до Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» № S152.168618 від 01.04.2021 строк дії договору визначено з 01.04.2021 до 31.03.2022 включно. Договір набирає чинності з початку строку його дії, що зазначений у цьому страховому полісі, але не раніше дати його реєстрації в єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Дата реєстрації договору в єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - 31.03.2021.
Таким чином, Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» № S152.168618 від 01.04.2021 діяв станом на час дорожньо-транспортної пригоди 23.10.2021.
Письмових доказів, якими спростовується зазначене, матеріали справи не містять.
ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» затверджено Страховий акт № 0036874.10.21/1 від 22.11.2021, згідно із яким у зв'язку із настанням 23.10.2021 страхового випадку, ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» (Страховик) вирішило здійснити виплату ОСОБА_4 страхового відшкодування в загальній сумі 26693,51 грн.
Розмір страхового відшкодування розраховано наступним чином:
26693,51 грн. (вартість відновлення автомобіля) - 0,00 грн. (безумовна франшиза за умовами договору) = 26693,51 грн.
Страховиком здійснено виплату Страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 26693,51 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 5841 від 25.11.2021.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Peugeot» д.р.н. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 - минулий д.р.н.), з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (відповідач у справі) згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/201808438 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 02.01.2020 між ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (позивачем у справі) укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК з відповідними змінами і доповненнями та додатками до нього.
За умовами вказаного Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020 ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» передає, а позивач приймає і зобов'язується оплатити ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування.
Відповідно до пункту 141 Переліку переданих регресних вимог № 04-21 (за період з 01.10.2021 по 31.12.2021), який є невід'ємною частиною Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020, право вимоги до ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» щодо стягнення 26693,51 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації перейшло до позивача.
У зв'язку із цим, враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «Peugeot» д.р.н. НОМЕР_1 , згідно Полісу № ЕР/201808438, застрахована відповідачем, позивачем на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 29.11.2021 направлялася Заява по справі № 0036874.10.21/1 (вих. № 07404 від 26.11.2021) про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) в розмірі 26693,51 грн. в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відповідачем Заява вих. № 07404 від 26.11.2021 про виплату страхового відшкодування (регресний платіж) отримана 02.12.2021, про що свідчить підпис уповноваженої особи Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 3601900088471), проте залишена без відповіді та задоволення.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 26693,51 грн. з урахуванням розміру франшизи, встановленої в Полісі № ЕР/201808438 (26693,51 грн. - 0,00 грн. = 26693,51 грн.)
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» № S152.168618 від 01.04.2021 та Полісу № 203393034 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до нього у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП) ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» виплачено Страхувальнику ( ОСОБА_1 ) страхове відшкодування в розмірі 26693,51 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 5841 від 25.11.2021.
Відповідно до ст., ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» і ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації, тобто переході до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» права вимоги потерпілої особи у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/449/17.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набуло права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Peugeot» д.р.н. НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у відповідача відповідно до Полісу № ЕР/201808438 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Крім того, матеріали справи свідчать, що у зв'язку із укладенням між ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» та ТОВ «Маркс.Капітал» Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020 з відповідними змінами і доповненнями та додатками до нього право вимоги до ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» щодо стягнення 26693,51 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації перейшло до ТОВ «Маркс.Капітал».
Відповідач у відзиві на позовну заяву щодо цього факту не заперечив.
Вирішуючи спір у даній справі суд враховує наступне.
Частиною першою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
За приписами статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
У статті 350 ГК України факторинг визначений як передання чи зобов'язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов'язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.
Відповідно до статті 1077 ЦК України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.
Згідно з ч. 1 ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами позивача, що відповідно до пункту 141 Переліку переданих регресних вимог № 04-21 (за період з 01.10.2021 по 31.12.2021), який є невід'ємною частиною Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020, право вимоги до ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» щодо стягнення 26693,51 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації перейшло до позивача.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 № 3045-VI внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні ДТП за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Так, відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються із п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання ДТП за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
На виконання Закону України від 17.02.2011 Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Відповідно до вказаної вище Інструкції у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У зв'язку з тим, що в даному випадку між учасниками ДТП, що сталося 23.10.2021, спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. При цьому повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства, є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню. Дослідивши пункти європротоколу, які заповнені учасниками ДТП та містять інформацію про вказану подію, суд доходить висновку про наявність страхового випадку, передбаченого умовами Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» № S152.168618 від 01.04.2021 та Полісу № 203393034 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до нього.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст., ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до Акту огляду після ДТП транспортного засобу № 2 (36874) від 02.11.2021, складеного аварійним комісаром Бондаревим С.Н., та Ремонтної калькуляції № 0036874.10 від 05.11.2021 загальна вартість відновлення автомобіля «Hyundai AVANTE» д.р.н. НОМЕР_3 становить 26693,51 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля «Hyundai AVANTE» д.р.н. НОМЕР_3 особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Виплата ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 26693,51 грн. належним чином підтверджена наявними в матеріалах справи письмовими доказами, про які зазначалося раніше.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/201808438 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн., а франшиза становить 0,00 грн.
Отже, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності та з урахуванням розміру франшизи згідно із Полісом № ЕР/201808438 у сумі 26693,51 грн. є обґрунтованою.
З письмових доказів, наданих до матеріалів справи, вбачається, що на час вирішення справи судом відповідач шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 26693,51 грн. позивачу не відшкодував.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення 26693,51 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 6000,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ від 14.02.2022, укладеного з Адвокатським бюро «Терзі та партнери», копію Додаткової угоди № 1 від 14.02.2022 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ від 14.02.2022, копію Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 22.04.2022 по Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ від 14.02.2022, копію Детального опису робіт (наданих послуг) до Акту надання послуг від 22.04.2022, оригінал Ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія ВІ № 1086246 від 07.04.2022.
Доказів фактичного понесення позивачем витрат на правову допомогу адвокат в розмірі 6000,00 грн. матеріали справи не містять.
Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).
Клопотання від відповідача стосовно зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до суду не надходило.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті виконаних робіт (наданих послуг) від 22.04.2022 по Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ від 14.02.2022 та в Детальному описі робіт (наданих послуг) до Акту надання послуг від 22.04.2022, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ від 14.02.2022, а час, витрачений на складання та подання цих документів, є обґрунтованим, оскільки виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
За таких обставин, суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. доведеними та підтвердженими.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача стягується сума 6000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал», м. Полтава до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення 26693,51 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал», (36023, м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 37686922) 26693 (двадцять шість тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 51 коп. страхового відшкодування, 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 04» липня 2022 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.