"31" серпня 2007 р.
Справа № 29-27/77-07-2115
За позовом: ПП ОСОБА_1
до відповідача: СПД-фізична особа підприємець ОСОБА_2
про стягнення 58595,89 грн.
Суддя Аленін О.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю;
Від відповідача: ОСОБА_2
Суть спору: ПП ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до СПД-фізичної особи підприємця ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 58595,89 грн.
Позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 59485,41 грн., яка складається з 58595,89 грн. майнової шкоди та 889,52 грн. збитків.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:
Відповідно до матеріалів справи ТОВ "Нове покоління" перерахувало ТОВ "Сандора" (м. Миколаїв) кошти в розмірі 55000 грн. 00 коп. за продукцію, яку ТОВ "Сандора" повинно було надати ТОВ "Нове покоління» (м. Суми). Перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями: №1334 від 16.12.2003р. на суму 20000,00 грн., № 1379 від 23.12.2003 р. на суму 20000,00 грн., № 1405 від 25.12.2003 р. на суму 15000,00 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області по справі № 4/33 від 26.02.2004 р. за позовом ТОВ "Нове покоління" до ПП ОСОБА_1та МПП "Паллада" за участю третьої особи ТОВ "Сандора" позов задоволено та стягнуто солідарно з ПП ОСОБА_1 та МПП «Паллада»52213,68 грн. збитків у вигляді коштів, сплачених за непоставлену продукцію, 5400 грн. збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2004 р. було задоволено апеляційну скаргу МПП «Паллада», а рішення господарського суду Сумської області від 26.02.2004 р. у справі № 4/33 було скасоване та прийняте нове рішення, за яким стягнуто з ПП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Нове покоління» збитків у вигляді коштів, сплачених за непоставлений товар у розмірі 52213,68 грн., витрат за юридичну допомогу - 5400 грн., державного мита - 864,21 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу - 118 грн. В позові до МПП «Паллада»було відмовлено.
На виконання зазначеного рішення суду апеляційної інстанції був виданий наказ, на підставі якого ПП ОСОБА_1 перерахував ТОВ «Нове покоління»грошові кошти відповідно до рішення суду.
За твердженням позивача між замовником та МПП "Паллада" було укладено усний договір про надання послуг перевезення щодо доставки вантажу ТОВ "Нове покоління" (Вантажоодержувач). Вантажовідправником виступало ТОВ "Сандора". Предметом домовленості по Договору перевезення вантажу було зобов'язання МПП "Паллада" прийняти і доставити вантаж за маршрутом перевезення м. Миколаїв - м. Суми (Вантажовідправник ТОВ "Сандора", м.Миколаїв, Вул.Новозаводська,17; Вантажоодержувач ТОВ "Нове покоління" м. Суми, вул. Лінійна, 15) автомобілем марки "Мерседес" 2448 держ. № НОМЕР_1, причеп марки 8СНМІТ2, держНОМЕР_2(водій ОСОБА_4, подорожній лист № 0055455 від 25.11.2003 р., рахунок-фактура № СА/РН-011071 від 26.12.2003 р., лист завантаження до накладної № СА/РН-011071 від 26.12.2003 р.) в порядку, передбаченому чинним законодавством. ТОВ "Нове покоління" зазначену продукцію на загальну суму 52213грн.68коп. не отримало.
ПП ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності, що займається наданням послуг з внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, запропонував МПП "Паллада" як перевізника по здійсненню вказаного перевезення. Між ПП ОСОБА_1та ТОВ "Нове покоління" було укладено Договір поруки від 26.12.03 р. У відповідності до даного Договору поруки, Поручитель (ПП ОСОБА_1) зобов'язувався солідарно відповідати перед Кредитором (ТОВ "Нове покоління") за виконання зобов'язань МПП "Паллада" по виконанню перевезення вантажу за маршрутом перевезення м. Миколаїв - м. Суми (Вантажовідправник ТОВ "Сандора, м. Миколаїв, вул. Новозаводська,17) - Вантажоодержувач ТОВ "Нове покоління" (м. Суми, вул. Лінійна, 15). ТОВ "Нове покоління" оплатило дану продукцію, але не отримало.
На думку позивача Харківським апеляційним господарським судом було з'ясовано, що перевезення вантажу здійснював відповідач. Цивільний та Господарський кодекси України чітко визначають відповідальність саме перевізника за певні наслідки неналежного виконання замовлення на перевезення вантажу. Саме перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажоодержувачеві. На це вказують положення ст. 924 Цивільного кодексу України та ст.314 Господарського кодексу України.
Таким чином позивача дійшов висновку, що він зазнав збитки внаслідок дій відповідача (не доставка вантажу) у вигляді коштів, сплачених позивачем ТОВ "Нове покоління" за непоставлений товар у розмірі 52213,68 грн., 5400 грн. - витрат за юридичну допомогу, 864,21 грн. -державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на загальну суму 58595,89 грн.
В порядку досудового врегулювання спору, згідно ст.6 ГПК України, з боку позивача на адресу відповідача було направлено Попередження від 07.11.2006 р. з вимогою сплатити вищезазначену суму завданих збитків, відповіді на яке позивач не отримав.
Відповідач проти позову заперечує з підстав того, що Харківський апеляційний суд в своєму рішенні не вказував, що саме СПД ОСОБА_2здійснював перевезення вантажу від ТОВ «Сандора»до ТОВ «Нове покоління».
Також відповідач вказує, що ТОВ «Нове покоління»з відповідачем та СПД ОСОБА_2, ніколи не укладало ні усного, а ні тим більш письмового договору перевезення вантажу, водій ОСОБА_4 ніколи не був в трудових відносинах з відповідачем і не був уповноважуважений на перевезення зазначеного вантажу. Також за твердженням відповідача попередніми судовими інстанціями не було встановлено, що між СПД ОСОБА_2 та ТОВ «Нове покоління»було укладено договір перевезення вантажу, що між ними існували хоч-якісь правовідносини по перевезенню вантажу, що саме СПД ОСОБА_2заподіяв шкоду ТОВ «Нове покоління», що дії відповідача носили якийсь неправомірний характер і що між діями відповідача і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина відповідача.
Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.
Звертаючись з відповідними вимогам до суду, позивач посилався на положення ст.ст.. 224 та 225 ГК України як на правову підставу стягнення грошових коштів, як завданих збитків.
Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Таким чином необхідними умовами застосування відповідальності у вигляді сплати збитків особою в договірному зобов'язанні є порушення зобов'язання, наявність збитків та причинний зв'язок між діями чи бездіяльністю особи та збитками.
За приписами ст.ст.. 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Під час розгляду справи позивачем не надано будь-яких доказів наявності договірних зобов'язань, що виникли між сторонами по справі, а відтак і доказів порушення відповідачем цих зобов'язань.
Не може бути судом прийнято до уваги і посилання позивача на те, що попередніми судовими інстанціями встановлено, що перевезення вантажу здійснював СПД ОСОБА_2, оскільки зазначений висновок позивача є припущенням і не входить зі змісту вказаних судових рішень.
За таких обставин вимоги за позовом є необґрунтованими, та таким що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 82-85, ГПК України, суд,-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення підписано 05.09.2007 р.
Суддя Аленін О.Ю.