(додаткове)
Справа №439/2136/21
Провадження № 2-др/439/10/22
30 червня 2022 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді Петейчука Б.М.,
із участю секретаря
судового засідання Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області, про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди, ухвалив таке рішення.
Представник позивача - адвокат Ляшко Дмитро Володимирович звернувся до Бродівського районного суду Львівської області із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд стягнути із Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 гривень 00 копійок.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 13 червня 2022 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області, про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди, - позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Позивач стверджує, що до закінчення судових дебатів та виходу суду до нарадчої кімнати, представником позивача - адвокатом Ляшком Дмитром Володимировичем зроблено заяву про надання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду.
Позивач мотивує, що понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката становлять 12 000 гривень 00 копійок.
Тому на думку позивача відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесені ним у зв'язку із розглядом даної цивільної справи, необхідно здійснити за рахунок відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області, про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди, - позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. А саме:
-визнано незаконним та скасовано наказ за № 425-ос від 11 листопада 2921 року, який виданий Комунальним некомерційним підприємством «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області, про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача інфекційного відділення та поновлено ОСОБА_1 на відповідній посаді;
-стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 123 236 гривень 64 копійки;
-у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Окрім цього, вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами із сплати судового збору та стягнуто із відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області на користь держави понесені судові витрати із сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908 гривень 00 копійок. Також стягнуто із відповідача на користь ОСОБА_1 908 гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
До виходу суду до нарадчої кімнати, представником позивача подано заяву про надання суду доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду.
Представником позивача - адвокатом Ляшком Дмитром Володимировичем подано клопотання про долучення доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у судове засідання не з'явився. Представник позивача - адвокат Ляшко Дмитро Володимирович подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, заявлені вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
Відповідач участь свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
За змістом нормативних положень частини 2 статті 247 ЦПК України, так як сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Мотиви суду.
Доказами по справі встановлено, що 17 січня 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Істина» укладено договір про надання правничої допомоги за № 17/01/22 (а.с. 160).
Пунктами 2.1 та 2.3 Розділу 2. «Права та обов'язки сторін» вищевказаного договору визначено, що адвокатське об'єднання зобов'язується надавати правничу допомогу клієнту та виконувати окремі доручення останнього у справі, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар в розмірі та на умовах визначених договором.
Водночас пунктом 3.1 Розділу 3. «Ціна договору та порядок розрахунку» вищеописаного договору закріплено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар (винагороду) у розмірі, що визначається додатковою угодою до цього договору.
За змістом Додаткової угоди від 17 січня 2022 року, яка укладена на виконання умов договору про надання правничої допомоги за № 17/01/22 від 17 січня 2022 року, сторони погодили сталий розмір гонорару адвокатського об'єднання за надання професійної правничої допомоги у розмірі 12 000 гривень 00 копійок (а.с. 161).
ОСОБА_1 надано професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області, про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди. Про це свідчить участь представників позивача: адвоката Бондаря Юрія Миколайовича та адвоката Ляшка Дмитра Володимировича під час розгляду вищевказаного судового провадження.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що чинний ЦПК України передбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат, а саме:
-дійсність;
-необхідність;
-розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Вирішуючи питання про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області, про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди, - задоволені частково.
Позивачкою заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнати незаконним та скасувати наказ за № 425-ос від 11 листопада 2921 року, який виданий Комунальним некомерційним підприємством «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області, про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача інфекційного відділення, та поновити ОСОБА_1 на відповідній посаді. Системний аналіз частини 1 статті 4 та Глави 9 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта індивідуального характеру як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (поновлення на роботі незаконно звільненого працівника) є однією вимогою. Враховуючи, що заявлена перша позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача та скасування акта індивідуального характеру є передумовою для застосування обраного позивачкою способу захисту порушеного права шляхом поновлення на роботі, який викладений у другій позовній вимозі, вказані позовні вимоги необхідно вважати як одну позовну вимогу.
Окрім цього, позивачкою заявлено дві вимоги майнового характеру, а саме: стягнути із відповідача на користь позивачки середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу (яка задоволена судом) та стягнути із відповідача на користь позивачки грошове відшкодування заподіяної моральної шкоди (в задоволенні якої судом відмовлено).
Враховуючи застереження статі 141 Цивільного процесуального закону України, розподіл понесених витрат ОСОБА_1 підлягає задоволенню у 66,6 відсотковому співвідношення до фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Позаяк позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені саме у 66,6 відсотковому пропорційному еквіваленті. Із розрахунку: судовий збір підлягав сплаті окремо за три позовні вимоги (дві немайнового характеру, які за своєю суттю становлять одну позовну вимогу; дві вимоги майнового характеру) у розмірі 2 724 гривні 00 копійок [2 724 гривні 00 копійок = 908 гривень 00 копійок + 908 гривень 00 копійок + 908 гривень 00 копійок]. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково у частині двох позовних вимог [1 816 гривень 00 копійок = 908 гривень 00 копійок + 908 гривень 00 копійок - сума судового збору, яка підлягає розподілу з відповідача на користь позивачки]. Розмір пропорційно задоволених вимог становить 66,6 відсотків [66,6 % = (1 816 гривень 00 копійок х 100 відсотків) / 2 724 гривні 00 копійок].
При цьому суд наголошує, що фактичні понесені витрати ОСОБА_1 відповідають критеріям дійсності, необхідності та розумності їх розміру, із урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відтак на переконання суду судові витрати, які понесені позивачкою на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом даної цивільної справи складають 12 000 гривень 00 копійок.
Проте врахувавши 66,6 відсотковий розмір пропорційно задоволених вимог позивачки ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне відшкодувати позивачці витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом даної справи у розмірі 7 992 гривень 00 копійок
Питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору було вирішене рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 13 червня 2022 року.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 7 992 гривень 00 копійок, що у повні мірі буде відповідати понесеним судовим витратам на професійну правничу допомогу позивачем у зв'язку із розглядом даної цивільної справи.
Керуючись статтями 133, 137, 138, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заявлені вимоги ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку із наданням професійної правничої допомоги - задовольнити частково.
Стягнути із Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 992 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 30 червня 2022 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради Рівненської області, код ІКЮС: 37624798, місцезнаходження: Рівненська область, місто Дубно, вулиця Львівська, 73.
Суддя Б.М. Петейчук