Дата документу 04.07.2022
Справа № 334/1291/22
Провадження № 3/334/1034/22
04 липня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Ісаков Дмитро Олександрович, розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у ТОВ «Мєлтрансавто» на посаді водія, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
12 березня 2022 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MAN TGA 18.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Зестафонській - дорога Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради та підтверджується висновком лікаря №880 від 13 березня 2022 року. Від керування транспортним засобом водій ОСОБА_1 відсторонений, шляхом паркування без порушень ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) ПДВ України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою. Заяв та клопотань щодо розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Дослідивши матеріали справи та надані докази суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, п.2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №063187 від 13 березня 2022 року, складений за керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення, також підтверджується:
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 березня 2022 року;
висновком КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер ЗОР» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №880 від 13 березня 2022 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 не скористався своїм правом щодо надання пояснення по суті правопорушення, про що зазначено у протоколі.
Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівника поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надав.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, перебував у стані алкогольного сп'яніння.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
За таких обставин, оцінивши наведені докази, суд визнає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною, в його діях вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо розміру адміністративного стягнення слід врахувати особу правопорушника, ставлення до правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст.4 п.2 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись: ст.130 ч.1, ст.ст.221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Ісаков Д.О.