Справа № 308/8104/22
про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
встановив:
28.06.2022 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача Ужанського національного природного парку, зазначивши третьою особою на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому позивачка серед іншого просить поновити її на посаді, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.07.2021.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, ч. 1 ст. 175 ЦПК України регламентовано, що позовна заява повинна містити серед іншого:
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі
Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина перша статті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третя статті 24 КЗпП України).
Припинення та розірвання трудового договору пов'язано зі звільненням працівника.
З огляду на зазначене, якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір з ним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку. Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.
Ураховуючи викладене, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України) не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати.
«Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, …».
Вказаний правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 та постанові КЦС ВС № 369/10046/18 від 10.10.2019.
Таким чином, суд приходить до переконання, що позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на день ухвалення судового рішення є вимогою майнового характеру, за яку позивачка повинна сплати судовий збір.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992, 40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405 грн.).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
В обґрунтування неможливості визначення ціни позову позивачка посилається на відсутність довідки про середню заробітну плату, яку в свою чергу просить витребувати у відповідача, додаючи до позову відповідне клопотання про витребування доказів.
Згідно з ч. 1ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
На підтвердження факту звернення до відповідача з проханням надати довідку про розмір її середньомісячної заробітної плати позивачка надає лист від 10.06.2022 із зазначенням відповідача як адресата, який надісланий останньому 11.06.2022.
При цьому суд звертає увагу, що 30.05.2022 у справі №308/5577/22 судом постановлено ухвалу, якою витребувано у відповідача серед іншого довідку про середню місячну заробітну плату ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Предметом цього спору, зокрема є наказ відповідача про звільнення позиваки від 26.07.2021. Позивачка звернулася до суду з позовом 28.06.2022, тобто через одинадцять місяців після свого звільнення.
Відтак позивачці необхідно повідомити суд чи була їй вручена копія наказу про звільнення або видана трудова книжки, коли була вручена копія наказу про звільнення чи коли вручена трудова книжка, чому вона звертається до суду з позовом через 11 місяців після свого звільнення. Якщо ж зазначений строк пропущений з поважних причин, заявити відповідне клопотання про поновлення пропущеного строку.
Оскільки правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду.
Окрім цього суд звертає увагу позивачки на те, що остання на виконання вимог п. 10 ч. 1 ст. 175 ЦПК України заявила, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Задля перевірки означеного твердження судом здійснено перевірку в АСДС «Д-3» й виявлено, що у провадженні суду перебуває позов ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому позивачка просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість із невиплаченої заробітної плати та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період із серпня 2021 року до 23 лютого 2022 року. Ухвалою від 30.05.2022 у справі №308/5577/22 постановлено відкрити провадження, справу призначеного до судового розгляду та витребувано у відповідача ряд доказів.
Відтак відкриття провадження у даній справі призведе до того, що в провадженні суду перебуватимуть справи (№308/8104/22 та №308/5577/22) з однаковим суб'єктним складом, ухвалення рішення про задоволення позовних вимог у яких, може призвести до стягнення з відповідача грошових коштів, що охоплює аналогічний період: у справі №308/8104/22 з 27.07.2021 по день ухвалення рішення, а у справі №308/5577/22 - 08.2021 по 23.02.2022
Суд зауважує, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевказане, позовну заяву належить залишити без руху, надавши стороні позивача строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали в десять днів з дня її вручення і роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і повернута.
З метою виправлення вищеозначених недоліків стороні позивача необхідно привести позовну заяву у відповідність з вимогами ст.ст. 175-177 ЦПК України, а саме:
зазначити ціну позову, а у разі неможливості - з'ясувати чи були надані відповідачем суду документи, витребувані по ухвалі суду від 30.05.2022 у справі №308/5577/22;
обґрунтувати дотримання строків, визначених ст. 233 КЗпП України, для звернення до суду з позовною вимогою про поновлення на роботі;
надати підтвердження про те, що позивачкою не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, в тому числі у взаємозв'язку із позовними вимогами, що є предметом розгляду у справі №308/5577/22.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що інакше позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов