"23" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/74/22
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Круторогова С.І. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом малого приватного підприємства „Агро-Вікторі” до товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагро.” про стягнення 287 600,00 грн., -
Мале приватне підприємство „Агро-Вікторі” (далі по тексту - МПП „Агро-Вікторі”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагро.” (далі по тексту - ТОВ „Хімагро.”) про стягнення збитків у розмірі 287 600,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №34 від 18.01.2021р., що мало наслідком завдання позивачу збитків.
ТОВ „Хімагро.” повністю заперечувало проти задоволення заявлених позивачем вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Відповідачем було зазначено про порушення позивачем строків попередньої оплати товару, а також звернення із заявками про постачання товару у вересні 2021р., незважаючи на визначений договором строк поставки - серпень 2021р. Неможливість постачання товару у обсягах, визначених умовами договору №34 від 18.01.2021р., за переконанням відповідача, пов'язано із настанням форс-мажорних обставин - внесення змін до законодавства Туреччини, факт настання яких був доведений до відома позивача. Крім того, відповідачем було вказано, що сума попередньої оплати у розмірі 692 400,00 грн., сплачена позивачем в рахунок поставки відповідачем 40 тонн добрива, була у повному обсязі повернута ТОВ „Хімагро.” на рахунок позивача. Наведене, за переконанням відповідача, свідчить про недоведеність позивачем факту наявності у діях ТОВ „Хімагро.” протиправної поведінки, збитків, причинно-наслідкового зв'язку та вини, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.
18.01.2021р. між МПП „Агро-Вікторі” (Покупець) та ТОВ „Хімагро.” (Постачальник) було укладено договір поставки №34, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого у порядку та на умовах визначених цим договором Постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки Покупцеві мінеральні добрива, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього встановлену договором грошову суму. Загальна кількість товару, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент) за вадами, сортами, марками, визначаються за згодою сторін у додатках, що додаються до договору та є його невід'ємною частиною.
Умовами п. п. 2.1, 2.3, 2.7 договору поставки №34 від 18.01.2021р. ціна однієї метричної тони мінеральних добрив (включаючи упаковку, в разі її наявності) та загальна вартість товару вказана в додатках, які є невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язаний повністю оплатити товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника на підставі виставлених рахунків у строк, передбачений в додатках до договору. Ціна на частину товару, яка не була оплачена в строки, може бути змінена на підставі письмової вимоги Продавця в залежності від зміни показників, які обумовлюють ціну товару.
Згідно з п. 5.1, 5.3 договору поставки №34 від 18.01.2021р. відвантаження товару в рамках договору здійснюється у строки та згідно умов, обумовлених в додатках до даного договору (у відповідності з правилами Інкотермс - офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати в редакції 2010 року). При поставці товару самовивозом зі складу Постачальника, датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної та передача товару представнику Покупця (перевізнику на складі Постачальника).
Приписами п. п. 8.1, 8.2 8.4 договору поставки №34 від 18.01.2021р. передбачено, що жодна зі сторін не несе відповідальності за повне чи часткове невиконання, затримку в виконанні чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, якщо таке невиконання чи затримка виконання безпосередньо чи опосередковано викликані обставинами непереборної сили (форс-мажору). Сторона, що посилається на положення цього пункту, повинна не пізніше, ніж через 10 (десять) днів, надати письмове повідомлення іншій стороні про природу настання й очікуваної тривалості обставин форс-мажору, і докладе всіх зусиль для обмеження впливу цих обставин з метою більш ефективного виконання своїх зобов'язань за договором. У разі ненадання зазначеного повідомлення сторона, яка опинилася під впливом обставин форс-мажору, позбавляється права посилатися на ці обставини як на підставу невиконання своїх зобов'язань за договором. Документ, виданий Торгово-промисловою палатою України чи відповідною регіональною Торгово-промисловою палатою, буде достатнім доказом існування форс-мажорних обставин і їхньої тривалості.
04.08.2021р. між МПП „Агро-Вікторі” та ТОВ „Хімагро.” було підписано додаток №3 до договору поставки №34 від 18.01.2021р., за умовами якого сторонами було погоджено, що відповідач має поставити добрива у кількості 100 тонн, загальна вартість яких складає 1 731 000,00 грн.; строк поставки товару - серпень 2021р.; умови поставки - FCA, м. Миколаїв; Покупець перераховує 100 % вартості товару на умовах передоплати протягом 3-х банківських днів.
04.08.2021р. між МПП „Агро-Вікторі” та ТОВ „Хімагро.” було підписано додаток №4 до договору поставки №34 від 18.01.2021р., за умовами якого сторонами було погоджено, що відповідач має поставити добрива у кількості 410,00 тонн, загальна вартість яких складає 7 097 100,00 грн.; строк поставки товару - серпень 2021р.; умови поставки - FCA, морський порт „Ольвія, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29; Покупець перераховує 100 % вартості товару на умовах передоплати протягом 3-х банківських днів.
04.08.2022р. ТОВ „Хімагро.” на виконання умов договору поставки №34 від 18.01.2021р., а саме попередньої оплати відповідачем товару, було виставлено МПП „Агро-Вікторі” рахунок №624 на суму 1 731 000,00 грн. та рахунок №645 на суму 7 097 100,00 грн.
З виписки по банківському рахунку МПП „Агро-Вікторі” вбачається, що товар був оплачений у повному обсязі на умовах передоплати 12.08.2021р.
З метою повідомлення ТОВ „Хімагро.” про необхідність відвантаження товару МПП „Агро-Вікторі” зверталось до відповідача із наступними заявками на відвантаження товару: №163 від 11.08.2021р., №165 від 19.08.2021р., №175 від 25.08.2021р., №169 від 25.08.2021р., №168 від 25.08.2021р., №174 від 31.08.2021р., №181 від 17.09.2021р., №182 від 17.09.2021р., №183 від 20.09.2021р., №187 від 22.09.2021р., №118 від 24.09.2021р., №206 від 29.09.2021р. Слід зазначити, що факт поставки відповідачем товару підтверджується товарно-транспортними накладними.
26.10.2021р. ТОВ „Трейд-Сателіт” на виконання договору №14 від 14.09.2018р. було виставлено МПП „Агро-Вікторі” рахунок №СФ-0000101 на суму 980 000,16 грн. для оплати позивачем добрив у кількості 40 тонн.
26.10.2021р. між ТОВ „Трейд-Сателіт” та МПП „Агро-Вікторі” було підписано видаткову накладну №РН-0000135, з якої вбачається, що позивачу були поставлені добрива, загальною кількість 40 тон, вартість яких складає 980 000,16 грн.
02.11.2021р. МПП „Агро-Вікторі” звернулось до відповідача із листом №210, відповідно до якого позивач просив повідомити дату відвантаження залишку добрив у кількості 40 тонн, які були оплачені на умовах передоплати згідно договору поставки №34 від 18.01.2021р.
Листом №679 від 02.11.2021р. ТОВ „Хімагро.” у відповідь на лист МПП „Агро-Вікторі” №210 від 01.11.2021р. було повідомлено, що у зв'язку із внесенням змін до законодавства Туреччини щодо експортних обмежень, відповідач не має змоги поставити товар. При цьому, відповідач просив надати реквізити для повернення грошових коштів, сплачених позивачем на умовах передоплати.
В процесі вирішення судом даного спору відповідачем на підтвердження факту внесенням змін до законодавства Туреччини щодо експортних обмежень було надано суду лист від 13.09.2021р., направлений відповідачу його контрагентом із Туреччини, а також контракт від 12.10.2021р.
Листом №212 від 04.11.2021р. МПП „Агро-Вікторі” було повідомлено відповідачу про підвищення ціни добрив у порівнянні із цінами, які були визначені сторонами у договорі поставки №34 від 18.01.2021р. При цьому, позивач стверджував, що він обізнаний із фактом наявності на складі ТОВ „Хімагро.” товару, який за своїми характеристиками не поступається замовленому товару, у зв'язку з чим позивач просив поставити товар або повернути грошові кошти у розмірі, достатньому для самостійного придбання позивачем 40 тонн добрив за ринковими цінами.
Слід зазначити, що в процесі вирішення даного спору ТОВ „Хімагро.”, посилаючись на листування у месенжері, стверджувало, що відповідачем було погоджено поставку товару у кількості 40 тонн у листопаді 2021р.
06.12.2021р. ТОВ „Хімагро.” звернулось до МПП „Агро-Вікторі” із листом, згідно якого відповідач просив повідомити банківські реквізити для повернення грошових коштів у розмірі 692 400,00 грн. При цьому, по тексту листа відповідач звернув увагу позивача на порушення останнім строків перерахування попередньої оплати та невжиття позивачем достатніх заходів для відвантаження товару у серпні 2021р.
На підставі платіжного доручення №3394 від 08.12.2021р. ТОВ „Хімагро.” було перераховано на рахунок МПП „Агро-Вікторі” грошові кошти у розмірі 692 400,00 грн.
09.12.2021р. МПП „Агро-Вікторі” звернулось до ТОВ „Хімагро.” із претензією №219, відповідно до якої позивач просив сплатити збитки у розмірі 287 600,00 грн., які були понесені позивачем у зв'язку із необхідністю придбання добрив за ринковими цінами після невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №34 від 18.01.2021р. в частині поставки товару у розмірі, визначеному сторонами.
Листом №940 від 15.12.2021р. ТОВ „Хімагро.” у відповідь на претензію позивача було повідомлено про відсутність підстав для сплати відповідачем збитків у розмірі 287 600,00 грн.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Хімагро.”, позивачем було наголошено про неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №34 від 18.01.2021р. в частині поставки товару у розмірі 40 тонн. В результаті невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань позивач був вимушений придбати добрива у жовтні 2021р. за ціною, яка була значно вищою, ніж ціна добрив за спірним договором. Таким чином, за переконанням позивача, різниця між вартістю недопоставлених добрив за договором поставки №34 від 18.01.2021р., та вартістю придбаного товару є збитками позивача (980 000,16 грн. - 692 400,00 грн. = 287 600,00 грн.), які мають бути відшкодовані відповідачем.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статей 224, 225 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.
Господарський суд зазначає, що для настання цивільної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 18.01.2021р. між МПП „Агро-Вікторі” та ТОВ „Хімагро.” було укладено договір поставки №34. При цьому, кількість товару, його ціна, умови оплати товару та передачі його МПП „Агро-Вікторі” були визначені сторонами у додатках №3, 4 від 04.08.2021р.
Слід зазначити, що зобов'язання щодо перерахування попередньої оплати товару були виконані МПП „Агро-Вікторі” лише 12.08.2021р., тобто із простроченням визначеного додатками №3, 4 від 04.08.2021р. строку, за умовами яких товар має бути сплачений протягом 3-х банківських днів на підставі виставлених відповідачем рахунків, тобто до 09.08.2021р. включно.
Відповідно до ст. 558 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення ТОВ „Хімагро.” до МПП „Агро-Вікторі” із повідомленням про зупинення виконання обов'язку щодо постачання товару або відмови від виконання зобов'язання у зв'язку із наявністю прострочення виконання позивачем обов'язку щодо перерахування грошових коштів, а, отже, ТОВ „Хімагро.” зобов'язано поставити товар на умовах договору поставки №34 від 18.01.2021р. При цьому, виконання обов'язку щодо постачання товару, в даному випадку, може бути відстрочено до 03.09.2021р., оскільки мало місце прострочення виконання МПП „Агро-Вікторі” грошового зобов'язання.
Як з'ясовано судом та не спростовано сторонами, ТОВ „Хімагро.” не було у повному обсязі поставлено МПП „Агро-Вікторі” добрива, оскільки обсяг недопоставленого товару складає 40 тонн. При цьому, позивач звертався до відповідача у листопаді 2021р. із листами, відповідно до яких просив повідомити дату поставки товару. Проте, докази на підтвердження повідомлення ТОВ „Хімагро.” позивача про можливість відвантаження товару в матеріалах справи відсутні.
Господарським судом відхиляються доводи про погодження сторонами поставки аналогічного товару іншого виробника, а також надання МПП „Агро-Вікторі” згоди на поставку товару від турецького виробника у листопаді 2021р., оскільки, по-перше, будь-які зміни до договору поставки №34 від 18.01.2021р. та додатків до нього сторонами не вносились, по-друге, докази повідомлення позивача про можливість відвантаження товару у листопаді або грудні 2021р. за цінами, визначеними договором, матеріали справи також не містять.
Господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Хімагро.” про настання обставин непереборної сили, які унеможливили виконання зобов'язань за договором, оскільки згідно з п. 8.2 договору поставки №34 від 18.01.2021р. відповідач зобов'язаний повідомити позивача про настання обставин непереборної сили не пізніше, ніж через 10 (десять) днів після їх настання. Так, про неможливість поставки товару відповідач був обізнаний 13.09.2021р. Проте, докази на підтвердження направлення на адресу МПП „Агро-Вікторі” повідомлення про настання обставин непереборної сили у строк до 23.09.2021р. матеріали справи не містять. Крім того, судом відхиляються доводи відповідача про невжиття позивачем достатніх заходів для відвантаження товару у серпні 2021р., оскільки лише у грудні 2021р. ТОВ „Хімагро.” посилалось на вказану обставину як на підставу невиконання зобов'язань за договором.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність у діях відповідача такого елементу складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка.
Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що МПП „Агро-Вікторі” на підтвердження факту понесення збитків у розмірі 287 600,00 грн. було надано суду видаткову накладну №РН-0000135 від 26.10.2021р., з якої вбачається, що ТОВ „Трейд-Сателіт” було поставлено МПП „Агро-Вікторі” добрива, загальною кількість 40 тонн., а також виставлений позивачу рахунок.
При цьому, товар був поставлений ТОВ „Трейд-Сателіт” на виконання договору №14 від 14.09.2018р., який в матеріалах справи відсутній, що, відповідно, виключає можливість оцінки судом умов договору, які стосуються ціни товару та порядку його оплати. Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази на підтвердження оплати МПП „Агро-Вікторі” поставленого ТОВ „Трейд-Сателіт” товару, що свідчить про ненадання позивачем належних та достатніх доказів на підтвердження понесення збитків.
З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, господарський суд доходить висновку про недоведеність МПП „Агро-Вікторі” факту понесення збитків у розмірі 287 600,00 грн., що свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення, а, отже, і відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Наведене має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявлених МПП „Агро-Вікторі” до ТОВ „Хімагро.” позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 287 600,00 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених малим приватним підприємством „Агро-Вікторі” до товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагро.” позовних вимог про стягнення 287 600,00 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 30 червня 2022 р.
Суддя С.П. Желєзна