вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
30 червня 2022 рокуСправа № 912/641/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/641/22
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Мартинової Тетяни Володимирівни, АДРЕСА_1
про стягнення 10 828,39 грн
Представники сторін участі в судовому засіданні не брали,
В судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця Мартинової Тетяни Володимирівни про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 13.09.2017 в розмірі 10 828,39 грн, з яких 5 000,00 грн заборгованість за кредитом, 2 061,49 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 125,30 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, 3641,60 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, з покладанням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Позичальником умов кредитного договору № б/н від 13.09.2017 в частині своєчасного погашення кредиту та нарахованих процентів.
Ухвалою від 31.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/641/22 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 30.06.2022 о 12:30 год, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 30.06.2022 не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 30.06.2022 за відсутності представників сторін.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін.
В судовому засіданні 30.06.2022 господарським судом досліджено докази у справі.
Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
Позов мотивовано тим, що 13.09.2017 Фізичною особою-підприємцем Мартиновою Тетяною Володимирівною (Клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 13.09.2017 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
В Заяві зазначено, що Клієнт цією анкетою-заявою, відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України, у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - Умови та правила), які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua та які разом з пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування. Підписанням цієї анкети-заяви Клієнт приймає всі права та обов'язки, зазначені в Умовах та правилах, тарифах, пам'ятці клієнта, примірник яких отримав (отримала) шляхом самостійного роздрукування, у тому числі погоджується зі збільшеним строком позовної давності, зазначеним в Умовах та правилах. Погоджується, що зміни до Умов та правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України. У тих випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє Клієнта про внесення зміни шляхом використання визначених Умовами та правилами комунікації каналів зв'язку. Продовження користування послугами банку після дати публікації на сайті банку змінених Умов та правил є підтвердженням погодження та повного і безумовного прийняття зміненої редакції Умов та правил.
Відповідно до п. 3.2.1.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг", далі Умови, при укладенні договорів та угод, чи вчиненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотній коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами та нормативними актами Національного банку України. Обов'язковою умовою встановлення/користування Кредитним лімітом на розрахунковому рахунку є надання поруки фізичною особою - Поручителем (п. 3.2.1.1.5.Умов).
Пунктом 3.2.1.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток "Приват24", sms-повідомлення або інших).
Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт: 13.09.2017 в розмірі 0 грн та 02.03.2018 в розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується довідкою (а.с. 34).
Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25 -го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 -го до 20 -го (включно) числа поточного місяця або до 25 -го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі -"період"), в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів*.
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три) % річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 (тридцять два) % річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30 (тридцять) % річних для договорів забезпеченій порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 (двадцять дев'ять) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашенім кредиту впродовж 90 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.
У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п. 3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.
В разі невиконання або неналежного виконання Клієнтом, на якого поширюються дії п. 3.2.1.8 (Програма Кредитні Канікули) зобов'язань по погашенню заборгованості за Кредитом та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт протягом 3 днів з дати виникнення будь-якої заборгованості за Кредитом зобов'язується надати Банку забезпечення шляхом перерахування грошових коштів в розмірі поточної заборгованості на свій поточний рахунок, відкритий в Банку, далі забезпечення. За невиконання Клієнтом зобов'язань по перерахуванню забезпечення на поточний рахунок, Клієнт сплачує Банку за кожний місяць порушення штраф в розмірі згідно тарифів Банку, що діяли на момент сплати. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів1* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64 (шістдесят чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів1* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58 (п'ятдесят вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів1* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Банк залишає за собою право продовжити період, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення Клієнта за допомогою повідомлення в Системі Internet Banking Приват-24 або рекомендованим листом на юридичну адресу Клієнта, При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.2.1.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.2.1.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п.3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Позивач зазначає, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач станом на 04.01.2022 року має заборгованість - 10 828,39 грн., яка складається з наступного: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 2061,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 125,30 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 3641,60 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.5 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п.3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено за матеріалами справи, що 13.09.2017 року відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява), згідно з якою відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.uа, які разом з Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 13.09.2017 року (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину між сторонами зафіксований у вищеперерахованих документах, доказів існування якихось інших «Умов та правил надання банківських послуг», крім тих, що розміщені на сайті позивача, на які позивач посилається в позові, і згоду на використання яких власноручно надав відповідач, суду не подано, відповідно сторони не порушили вимог ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до статті 638 Цивільного кодексу досягли домовленості з усіх його істотних умов.
Зокрема, як встановлено судом за матеріалами справи, Заява про приєднання підписана сторонами та скріплена печаткою позивача.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який регулюється приписами глави 72 ЦК України та § 1 глави 35 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку.
Факт отримання та розмір наданих позивачем кредитних коштів відповідачем не заперечувався.
Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного надання банківських послуг відсутні.
Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 22.12.2021 з вимогою про сплату простроченої заборгованості за кредитним договором №б/н від 13.09.2017, яка залишена відповідачем без відповіді.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підтвердження факту здійснення позичальником оплат за Кредитним договором позивачем надано виписки по рахунку, через який здійснювались всі погашення за спірним Кредитним договором.
Факт здійсненої оплати, її розмір та порядок зарахування банком з боку відповідача як позичальника не заперечувався.
Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем оплат за кредитним договором за твердженням позивача у відповідача на час подання позову утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 5000,00 грн. по тілу кредиту, по процентам за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в сумі 125,30 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 2061,49 грн.
Відповідачем доказів оплати заборгованості до суду не надано.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором позивачем було направлено на адресу відповідача разом з позовом акт - звірки. Факт надсилання вказаного акту-звірки підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" від 17.02.2022 та списку згрупованих поштових відправлень.
Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідачем погашена не була.
Таким чином, як зазначає позивач в позовній заяві, свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків і комісії за користування кредитом у встановлені строки, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Кредитного договору та Умов відповідач не виконав, внаслідок чого за Кредитним договором утворилась прострочена заборгованість по кредиту в сумі 5000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 2061,49 грн., заборгованість по комісії в сумі 125,30 грн. за спірний період, які позивач просить суд стягнути з відповідача як позичальника в судовому порядку.
Банком надано розрахунок боргу з 13.09.2017 по 04.01.2022.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині повного їх повернення у встановленому договором порядку і строки, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 5000,00 грн, заборгованості по процентам у розмірі 2061,49 грн. та 125,30 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
Частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено наслідки порушення договору позичальником та у випадку, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.5 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п.3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відтак, оскільки відповідач своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконав, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 3.2.1.5.1 Умов позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 3641,60 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
При цьому, ст. 3 вказаного Закону закріплює, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, за приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №917/889/17 та від 30.01.2019 у справі №904/631/18.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи, нормам чинного законодавства і умовам договору, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.
В той же час, за приписами статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 25.02.2020 у справі №903/322/19, від 07.04.2020 у справі №904/1936/19, від 12.05.2020 у справі 910/9767/19, від 29.04.2020 у справі №917/693/19 та від 26.05.2020 у справі №916/2586/19.
Судом встановлено, що заборгованість за кредитом складає 5000,00 грн, тоді як позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 3641,60 грн..
З урахуванням приписів частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №1512/1742/2012.
Відтак, оцінивши інтереси обох сторін, враховуючи те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені до 50%, відтак належною сумою до стягнення є пеня розмірі 1820,80 грн.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідач, не надав доказів повного виконання взятих на себе зобов'язань, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, втім позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням висновків суду про зменшення розміру пені.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В той же час, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України").
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мартинової Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 5000,00 грн заборгованість за кредитом, 2061,49 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 125,30 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, 1820,80 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також 2 481,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" (а/с 1800, м. Дніпро, 49027) та Фізичній особі - підприємцю Мартиновій Тетяні Володимирівні ( АДРЕСА_1 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне рішення складено 04.07.2022.
Суддя Г.Б. Поліщук