ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2022Справа № 910/15867/21
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро»
доДержавного підприємства «Гарантований покупець»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача1) Кабінет Міністрів України, 2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, 3) Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»
простягнення 75953516,72 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивача Грачов О.А.
від відповідачаПрокопів Н.М.
від третьої особи-1не з'явилися
від третьої особи-2не з'явилися
від третьої особи-3не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» 113514051,20 грн, з яких: 94717904,51 грн основного боргу, 3569047,14 грн пені, 681138,82 грн 3% річних, 6630253,32 грн штрафу та 7915707,45 грн збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору №1340/01/20 від 05.05.2020 та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641 відповідач не здійснив повний розрахунок із позивачем за продану йому електричну енергію у період з 01.01.2021 по 31.08.2021.
Крім того як зазначає позивач, наслідком несплати відповідачем повної вартості отриманої електричної енергії стало збільшення суми відсотків, що нараховуються до сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» як позичальнику за договором позики №8ТЕ від 22.02.2018, у зв'язку з чим, на думку останнього, відшкодуванню підлягають завдані цим збитки у вигляді різниці між незбільшеним та збільшеним розміром відсотків за позикою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» було залишено без руху.
Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/15867/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11.11.2021.
03.11.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив.
10.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Також 10.11.2021 від позивача надійшли заяви про уточнення позовних вимог, однак зазначені заяви за клопотанням позивача, поданим 11.11.2021, були залишені без розгляду.
11.11.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 113136837,80 грн, з яких: 9364430,95 грн основного боргу, 4203682,93 грн пені, 817692,29 грн 3% річних, 6555124,17 грн штрафу та 7915707,45 грн збитків.
Ця заява прийнята судом до розгляду як заява про зменшення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 частково задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства енергетики України, Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Технології» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Альтус ассетс актівітіс»; відкладено підготовче засідання на 02.12.2021.
15.11.2021 від Міністерства енергетики України надійшли пояснення по справі.
16.11.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
29.11.2021 від Кабінету Міністрів України надійшли пояснення щодо позову, в яких третя особа-3 просить врахувати доводи щодо порядку виконання спеціальних обов'язків покладеного на учасників ринку електричної енергії, порядку розрахунку за електричну енергію за «зеленим» тарифом, визначеному в Законі України «Про ринок електричної енергії» та Порядком купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
01.12.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 92209955,40 грн, з яких: 75840340,80 грн основного боргу, 4203682,93 грн пені, 817692,29 грн 3% річних, 5308823,87 грн 7% штрафу, 6039415,51 грн збитків. Вказану заяву прийнято судом до розгляду.
У підготовчому засіданні 02.12.2021 представником відповідача подано заяву, в якій відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій до 1 грн.
У підготовчому засіданні 02.12.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.12.2021.
07.12.2021 від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшли пояснення, в яких третя особа-3 наголошує на тому, що при вирішення спору між сторонами мають враховуватись положення законодавства, що визначають підстави і строки сплати коштів відповідачем за вироблену позивачем електричну енергію, а також вказує, що НКРЕКП не прийнято рішення щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.01.2021-31.08.2021, щодо якого заявлено позовні вимоги.
16.12.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення у справі.
У підготовчих засіданнях 16.12.2021 та 11.01.2022 оголошувалась перерва до 11.01.2022 та 14.01.2022 відповідно.
14.01.2021 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині штрафних санкцій та збитків, в якій позивач просить стягнути з відповідача: 7836345,14 грн пені, 1458421,06 грн 3% річних, 3965750,89 грн штрафу, 6039653584,12 грн збитків.
Також 14.01.2021 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 56653584,12 грн.
У підготовчому засіданні 14.01.2022 судом прийнято до розгляду подані позивачем 14.01.2021 заяви, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2022.
09.02.2022 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач виклав зауваження щодо здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій.
У судовому засіданні 10.02.2022 оголошувалась перерва до 02.03.2022.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану судове засідання, призначене на 02.03.2022, не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2022 учасників справи повідомлено про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 20.06.2022.
30.05.2022 від відповідача надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи та закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за електроенергію червня та серпня 2021 року у сумі 19183849,26 грн.
Клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи судом задоволено.
09.06.2022 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: додаткової угоди №7 до договору позики №8-ТЕ від 22.02.2018.
16.06.2022 від відповідача надійшли заперечення проти вищевказаного клопотання позивача.
Клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів, подане 09.06.2022, залишено судом без задоволення, а відповідний доказ (додаткова угода №7 до договору позики №8-ТЕ від 22.02.2018) до розгляду судом не прийнято з огляду на положення ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 20.06.2022 оголошувалась перерва до 01.07.2022.
При цьому, у судовому засіданні 20.06.2022 судом на підставі ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати копію додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21 до договору №1340/01/20 від 05.05.2020.
21.06.2021 на виконання вимог суду відповідачем подано для долучення до матеріалів справи копію вищевказаної додаткової угоди.
Також від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що в порушення вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем не було надано копії чинної редакції договору №1340/01/20 від 05.05.2020 з урахуванням додаткової угоди.
Однак, з огляду на те, що ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху зобов'язано позивача надати копію договору №1340/01/20 від 05.05.2020 (оскільки саме на вказаний документ позивач посилався у позовній заяві), і такі вимоги були позивачем виконані, у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду суд відмовляє.
При цьому, суд зауважує, що питання про актуальність наданої позивачем редакції договору не підлягає вирішенню на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, а підлягає доказуванню сторонами в ході розгляду справи з дотриманням вимог процесуального закону.
01.07.2022 до початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткової угоди №1 від 16.01.2021 до договору №1340/01/20 від 05.05.2020.
Вказане клопотання судом задоволено.
У судове засідання, призначене на 01.07.2022, представник позивача з'явився, позовні вимоги, з урахуванням раніше поданих заяв про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, підтримав та просив стягнути з відповідача 56653584,12 грн основного боргу за договором №1340/01/20 від 05.05.2020; 7836345,14 грн пені; 1458421,06 грн 3% річних; 3965750,89 грн штрафу; 6039653584,12 грн збитків, а всього - 75953516,72 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначаючи про те, що термін оплати за електричну енергію за січень-серпень 2021 року не міг виникнути раніше трьох днів з дати оприлюднення рішення регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Оскільки рішення регулятора щодо затвердження розміру такої послуги за січень-травень та липень 2021 року НКРЕКП не затверджено та не оприлюднено, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем за вказаний період не настав, а розрахунки за червень та серпень 2021 року здійснено відповідачем після затвердження розміру вартості послуги в повному обсязі.
Третіх осіб було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, однак, треті особи своїх представників у судове засідання не направили.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
05.05.2020 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (продавець за «зеленим» тарифом) було укладено договір №1340/01/20 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Оскільки Порядок продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затверджений постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 поширюється на гарантованого покупця та споживачів, у тому числі енергетичні кооперативи, генеруючі установки яких мають встановлену потужність, що не перевищує 150 кВт, що призначені для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, з біомаси, біогазу, з гідроенергії, геотермальної енергії» (п.1.2. Порядку), а позивачеві, відповідно до постанови НКРЕКП від 05.04.2019 № 511 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Аякс Дніпро», встановлено потужність 16 000 кВт, до правовідносин між позивачем і відповідачем Порядок продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 застосуванню не підлягає.
09.02.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №315/01/21, якою до Договору вносилися зміни. Відповідно до п. 21 даної додаткової угоди згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 16.01.2021.
Відповідно до п. 2.3 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Згідно з п. 2.4 Договору продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Відповідно до п. 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Згідно з п. 3.2 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 3.3 Договору (в редакції додаткової угоди №315/01/21 від 09.02.2021) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
За змістом п. 3.4 Договору (в редакції додаткової угоди №315/01/21 від 09.02.2021), у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.
Підпунктом 2 п. 4.5 Договору визначено, що гарантований покупець зобов'язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію.
Відповідно до п. 7.4 Договору якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов Договору відповідачем не в повному обсязі здійснено оплату за поставлену у січні-серпні 2021 року електричну енергію, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача разом з нарахованими штрафними санкціями (пенею і штрафом) та 3% річних. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо здійснення оплати за відпущену Товариством з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» в червні 2020 року та в січні-серпні 2021 року електричну енергію, позивач зазнав збитків у розмірі 6039415,51 грн, які виникли внаслідок неможливості виконання позивачем, як позичальником, умов договору позики від 22.02.2018 №8-ТЕ, що призвело до нарахування позивачеві відсотків річних у більшому розмірі.
В свою чергу, відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що обов'язок Державного підприємства «Гарантований покупець» з оплати 100% вартості відпущеної продавцям за «зеленим» тарифом електричної енергії відносно кожного попереднього розрахункового періоду виникає лише після отримання Державним підприємством «Гарантований покупець» підписаного продавцем акту купівлі продажу електроенергії та оприлюднення рішення регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги, наданої Державним підприємством «Гарантований покупець» у розрахунковому місяці, а відтак, за твердженням відповідача, термін оплати за електричну енергію за січень-серпень 2021 року не міг виникнути раніше трьох днів з дати оприлюднення рішення регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги.
Як вказує відповідач, наразі рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за січень-травень та липень 2021 року Регулятором (НКРЕКП) не затверджено та не оприлюднено, тому строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем за вказаний період не настав, а розрахунки за червень та серпень 2021 року здійснено відповідачем після затвердження розміру вартості послуги в повному обсязі.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За змістом ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правовою природою укладений між сторонами Договір №1340/01/20 від 05.05.2020 є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №46 від 15.01.2021 в Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 внесені зміни, які набрали чинності з 16.01.2021.
Відповідно до п.10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Згідно з п. 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.
Згідно з ч. 5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Відповідно до п. 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору у період з січня по серпень 2021 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію на загальну суму 431487225,54 грн з ПДВ.
Факт поставки електричної енергії, її обсяг та вартість підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за січень-липень 2021 року, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, а саме:
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2021 за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 на суму 44768714,26 грн (в тому числі 7461452,38 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2021 за період з 01.02.2021 по 28.02.2021 на суму 49065243,36 грн (в тому числі 8177540,56 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2021 за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 на суму 57739345,57 грн (в тому числі 9623224,26 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2021 за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 на суму 48874837,38 грн (в тому числі 8145806,23 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2021 за період з 01.05.2021 по 31.05.2021 на суму 61430749,51 грн (в тому числі 10238458,25 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.06.2021 за період з 01.06.2021 по 30.06.2021 на суму 57479970,26 грн (в тому числі 9579995,04 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2021 за період з 01.07.2021 по 30.07.2021 на суму 55761087,11 грн (в тому числі 9293514,52 грн ПДВ).
Належним чином засвідчені копії вказаних актів додані позивачем до позовної заяви.
Жодних зауважень щодо обсягів та вартості поставленої електричної енергії, наведених у актах купівлі-продажу електроенергії за період з січня по липень 2021 року відповідач не надав.
Також до позовної заяви позивачем додано копію Акту купівлі-продажу електроенергії від 31.08.2021 за період з 01.08.2021 по 31.08.2021 на суму 56367278,09 грн (в тому числі 9394546,35 грн ПДВ), скріплений підписом та печаткою позивача.
Підпис уповноваженої посадової особи ДП «Гарантований покупець» та печатка відповідача на зазначеному акті відсутні.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками сторін Акт звірки розрахунків ДП «Гарантований покупець» з ТОВ «Аякс Дніпро» станом на кінець дня 30.09.2021. За змістом вказаного акту, сторонами проведено звірку розрахунків ДП «Гарантований покупець» з оплат за поставлену в травні-червні 2020 року та січні-вересні 2021 року електроенергію.
До даного Акту звірки розрахунків включено також заборгованість ДП «Гарантований покупець» за поставлену в серпні 2021 року електричну енергію.
Суд зазначає, що підписання відповідачем Акту звірки розрахунків, а також здійснення в подальшому повної сплати наведеної у Акті купівлі-продажу електроенергії від 31.08.2021 вартості електричної енергії, відповідачем вчинені дії, які свідчать про визнання обсягу та вартості поставленої у серпні 2021 року електричної енергії.
Також підписанням вказаного акту відповідачем фактично визнано обсяги, вартість поставленої у спірний період електроенергії та стан розрахунків між сторонами станом на дату підписання акту.
Суд зазначає, що порядок оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії врегульовано главою 12 Порядку. За її приписами гарантованому покупцю здійснюється оплата його послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за розрахунковий місяць, що визначається як сума платежу, що становить різницю між вартістю електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом, та її вартістю під час продажу на РДН (ринку добу на перед) та ВДР (внутрішньодобовому ринку), витрат гарантованого покупця, пов'язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії балансуючої групи виробників за «зеленим» тарифом, та витрат, передбачених кошторисом гарантованого покупця на його діяльність. До 14 числа (включно) розрахункового місяця ОСП (оператор системи передачі) здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю із забезпеченням йому вартості оперативної величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за перші 10 днів розрахункового місяця. До 24 числа (включно) розрахункового місяця ОСП здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю із забезпеченням йому вартості оперативної величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за перші 20 днів розрахункового місяця. Протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, ОСП здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Наведене свідчить про те, що правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є самостійним зобов'язаннями, з самостійними предметами та суб'єктами. Ні Договір, ні Порядок не містять умов та правил, які би визначали стан виконання гарантованим покупцем обов'язків за Договором в залежності від виконання приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» обов'язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Правовідносини за Договором за своєю правовою природою є правовідносинами купівлі-продажу. Вартість поставленої електричної енергії визначається сторонами у відповідних актах купівлі-продажу. Саме на підставі цих актів Регулятор приймає рішення щодо розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а не навпаки. А тому таке рішення Регулятора не можна розглядати як відкладальну обставину в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, з настанням якої виникає обов'язок з оплати.
З огляду на зазначене суд відхиляє доводи відповідача, що строк виконання зобов'язань за Договором з боку ДП «Гарантований покупець» не настав.
Як свідчать матеріали справи, в порушення умов Договору відповідачем було здійснено лише часткову оплату електроенергії, поставленої у спірний період, а саме:
- за січень 2021 року (згідно платіжних доручень №90 121_1F01B/543 від 15.01.2021 на суму 1177435,97 грн, №97 496_1P06V/392 від 25.01.2021 на суму 1751937,63 грн, №100 832_1T01Y/99 від 29.01.2021 на суму 5712432,57 грн, №107 010_2G01O/756 від 16.02.2021 на суму 21595810,60 грн, №107 866_2J01J/524 від 19.02.2021 на суму 5577355,70 грн, №110 383_2Q01Y/259 від 26.02.2021 на суму 5819932,55 грн) сплачено суму коштів у загальному розмірі 41634905,02 грн;
- за лютий 2021 року (згідно платіжних доручень №106 174_2F06U/508 від 15.02.2021 на суму 2073550,35 грн, №108 707_2P01H/499 від 25.02.2021 на суму 17733036,46 грн, №109 559_2Q01N/1123 від 26.02.2021 на суму 16718526,27 грн, №113 920 від 31.03.2021 на суму 7633609,77 грн, №122 358 від 30.04.2021 на суму 1471953,96 грн) сплачено суму коштів у загальному розмірі 45630676,81 грн;
- за березень 2021 року (згідно платіжних доручень №112 091 від 15.03.2021 на суму 17179868,94 грн, №113 045 від 25.03.2021 на суму 19692853,80 грн, №114 746 від 31.03.2021 на суму 9936534,67 грн, №121 519 від 29.04.2021 на суму 6888334,26 грн) сплачено суму коштів у загальному розмірі 53697591,67 грн;
- за квітень 2021 року (згідно платіжних доручень №116 252 від 15.04.2021 на суму 18183368,84 грн, №117 992 від 23.04.2021 на суму 11698386,17 грн, №125 067_5V070/657 від 31.05.2021 на суму 5173320,71 грн, №128 382_6U01D/572 від 30.06.2021 на суму 10398523,04 грн) сплачено суму коштів у загальному розмірі 45453598,76 грн;
- за травень 2021 року (згідно платіжних доручень №123 241_5E01O/2605 від 14.05.2021 на суму 19090290,70 грн, №124 124_5P01O/747 від 25.05.2021 на суму 19758265,38 грн, №129 757_6U022/234 від 30.06.2021 на суму 4199135,96 грн, №138 157_7U024/216 від 30.07.2021 на суму 1785326,78 грн, №179 181 від 12.11.2021 (проведено банком 15.11.2021) на суму 4311581,05 грн) сплачено суму коштів у загальному розмірі 49144599,87 грн;
- за червень 2021 року (згідно платіжних доручень №125 954 _6F01S/858 від 15.06.2021 на суму 18803526,84 грн, №127 471_6P011/535 від 25.06.2021 на суму 19724449,86 грн, №136 539_7U018/515 від 30.07.2021 на суму 968713,03 грн, №181 838 від 12.11.2021 (проведено банком 15.11.2021) на суму 6487288,28 грн, №207 857 від 17.02.2022 на суму 11495992,25 грн) сплачено суму коштів у загальному розмірі 57479970,26 грн;
- за липень 2021 року (згідно платіжних доручень №130 717_7F01Z/391 від 15.07.2021 на суму 13797242,11 грн, №133 138_7M019/459 від 22.07.2021 на суму 975001,20 грн, №134 031_7Q072/426 від 26.07.2021 на суму 6076322,97 грн, №134 910_7Q078/470 від 26.07.2021 на суму 1144481,23 грн, №139 016_7U024/346 від 30.07.2021 на суму 1973768,31 грн, №139 903_7U025/84 від 30.07.2021 на суму 1134658,98 грн, №142 554_8D01Q/849 від 13.08.2021 на суму 1983732,39 грн, №144 315_8G077/648 від 16.08.2021 на суму 1824435,27 грн, №145 204_8I01A/461 від 18.08.2021 на суму 1837756,41 грн, №146 113_8K01L/658 від 20.08.2021 на суму 1041539,60 грн, №147 005_8P0CL/417 від 25.08.2021 на суму 1041539,61 грн, №150 370_8V01Y/355 від 31.08.2021 на суму 1649101,04 грн, №151 263_8V020/270 від 31.08.2021 на суму 1041463,70 грн, №152 157_8V025/223 від 31.08.2021 на суму 1041260,16 грн, №154 857_92016/412 від 02.09.2021 на суму 1041146,40 грн, №180 948 від 12.11.2021 (проведено банком 15.11.2021) на суму 7005420,82 грн) сплачено суму коштів у загальному розмірі 44608870,20 грн;
- за серпень 2021 року (згідно платіжних доручень №143 414_8D01P/587 від 13.08.2021 на суму 7023577,40 грн, №147 899_8Q01I/368 від 26.08.2021 на суму 6180753,81 грн, №153 049_8V024/90 від 31.08.2021 на суму 1448521,74 грн, №149 468_8V01L/747 від 31.08.2021 на суму 5504384,24 грн, №155 898_D077/586 від 13.09.2021 на суму 1930313,31 грн, №157 667_9G01D/730 від 16.09.2021 на суму 2446991,33 грн, №158 560_9H01R/926 від 17.09.2021 на суму 1117731,88 грн, №159 497_9N01A/476 від 23.09.2021 на суму 2794117,13 грн, №161 323_9O018/726 від 24.09.2021 на суму 1046273,56 грн, №162 372_A101T/341 від 01.10.2021 на суму 2006417,44 грн, №163 309_A801Q/735 від 08.10.2021 на суму 3728187,05 грн, №165 272_AI0CD/891 від 18.10.2021 на суму 1391114,59 грн, №167 155_AP03V/489 від 25.10.2021 на суму 3728187,04 грн, №168 226_AS01V/315 від 28.10.2021 на суму 3728187,05 грн, №172 851_AT01W/276 від 29.10.2021 на суму 1173247,57 грн, №194 681 від 30.11.2021 на суму 3431415,94 грн, №208 741 від 17.02.2022 на суму 7687857,01 грн) сплачено суму коштів у загальному розмірі 56367278,09 грн.
Отже, всього в рахунок оплати поставленої у спірний період електричної енергії відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у сумі 394017490,68 грн.
Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача за поставлену у період з січня по серпень 2021 року електричну енергію становить 37469734,86 грн.
Доказів оплати решти поставленої у спірний період електроенергії матеріали справи не містять.
Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту існування заборгованості за спірний період у розмірі 37469734,86 грн не спростовано.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором у розмірі 37469734,86 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки сума заборгованості у розмірі 19183849,26 грн (платіжні доручення №207 857 та №208 741 від 17.02.2022) була сплачена відповідачем у лютому 2022 році, тобто після остаточного визначення позивачем розміру позовних вимог з урахування здійснених відповідачем після відкриття провадження у справі часткових оплат, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 19183849,26 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7836345,14 грн та 3% річних у розмірі 1458421,06 грн, нарахованих за загальний період прострочення з 05.02.2021 по 12.01.2022, а також штраф у розмірі 3965750,89 грн, що становить 7% від заявленої до стягнення суми заборгованості (у розмірі 56653584,12 грн).
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно з положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 4.6 Договору (в редакції додаткової угоди №315/01/21 від 09.02.2021) встановлено, що гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від не оплаченої згідно з пунктом 10.4 глави 10 Порядку або пунктом 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої суми згідно з пунктом 10.4 глави 10 Порядку або пунктом 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії, доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача пені та 3% річних є обґрунтованими. Однак, суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення сум пені та 3% річних з огляду на таке.
При здійсненні розрахунку позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені та 3% річних.
Також суд зауважує, що за приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Однак, при здійсненні розрахунку пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати електричної енергії, поставленої у січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2021 року, позивачем вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України проігноровані та безпідставно нараховано пеню, що перевищує шестимісячний строк від дня, коли відповідні зобов'язання мали бути виконані.
За здійсненим судом перерахунком, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду нарахування, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 6679852,02 грн та 3% річних у розмірі 1423858,85 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У п. 4.6 Договору сторони погодили, що з гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.
Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати електричної енергії та ненадходження грошових коштів у сумі 56653584,12 грн (визначених позивачем як базу для нарахування штрафу) понад 30 днів на рахунок позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3965750,89 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 1 грн, суд зазначає таке.
Як на підставу для зменшення судом розміру штрафних санкцій відповідач посилається на такі обставини: відсутність вини відповідача у несвоєчасному виконанні грошового зобов'язання з оплати електричної енергії за «зеленим тарифом»; дотаційний розмір тарифу на придбання державою електроенергії за «зеленим тарифом», який є вищим, ніж продаж вказаної електроенергії кінцевим споживачам; фінансування діяльності відповідача з Державного бюджету України; часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань в межах коштів, що надходили відповідачеві; спеціальна роль відповідача щодо постачання електричної енергії, в тому числі населенню України.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, за положенням ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Суд зазначає, що відповідачем належними і допустимими доказами не доведено наявності передбачених законом виняткових обставин для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій, а тому правові підстав для задоволення вищенаведеного клопотання відповідача відсутні.
При цьому, вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд враховує, що зменшення розміру штрафних санкцій до 1 гривні нівелює сам інститут штрафних санкцій, як відповідальності.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 6039415,51 грн суд зазначає таке.
В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач вказує на те, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» з моменту реєстрації було виробництво електричної енергії і, провівши фінансово-економічне планування розвитку господарської діяльності на 2018-2021 роки, позивачем вирішено розпочати фінансування будівництва ТЕС на біопаливі електричною потужністю 16 МВт за адресою: вул. Байкальська, земельна ділянка 9Г, м. Дніпро, Дніпропетровська область.
Як стверджує позивач, з метою фінансування будівництва ТЕС між ТОВ «Аякс Дніпро» (як позичальником) та АТ «ЗНВКІФ «Технології» (як позикодавцем) від імені якого діяло ТОВ «КУА «Альтус ассетс актівітіс», було укладено договір позики № 8-ТЕ від 22.02.2018, умовами якого на позивача поклався, зокрема, обов'язок сплачувати проценти за користування позикою.
За твердженням позивача, повернення ним позики та сплата процентів за користування позикою після введення в експлуатацію зазначеної вище ТЕС провадиться виключно за рахунок доходів ТОВ «Аякс Дніпро» від реалізації електроенергії за «зеленим» тарифом, тому внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо здійснення оплати за відпущену Товариством з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» в червні 2020 року та в січні-серпні 2021 року електричну енергію позивач не міг виконувати умови договору позики, що призвело до нарахування позивачеві відсотків річних у більшому розмірі.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
На підтвердження факту завдання збитків та їх розміру позивачем надано копію договору позики № 8-ТЕ від 22.02.2018 між позивачем та АТ «ЗНВКІФ «Технології», копії додаткових угод до вказаного договору, а також лист-підтвердження від 03.06.2021.
Зі змісту наданої позивачем копії договору позики № 8-ТЕ від 22.02.2018 у первісній редакції слідує, що АТ «ЗНВКІФ «Технології» на умовах договору передає позичальнику у власність грошові кошти для ведення господарської діяльності в розмірі 9000000,00 грн із сплатою процентів, визначених договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю грошові кошти у зазначені строк та розмірі з виплатою процентів.
За змістом наявних у справі копій додаткових угод до договору позики № 8-ТЕ від 22.02.2018, до вказаного договору позики вносилися зміни щодо розміру позики, строку її повернення, розміру відсотків за користування позикою тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (такі як, наприклад, платіжні доручення, банківські виписки по рахунках тощо), якими б підтверджувався як факт передання позикодавцем та отримання позивачем конкретної суми суми позики за договором позики № 8-ТЕ від 22.02.2018, так і документи, якими б підтверджувався стан розрахунків між контрагентами за вказаним договором.
Позивачем не надано жодних доказів і на підтвердження власне факту сплати на користь позикодавця грошових коштів у якості процентів за користування позикою, які позивач просить стягнути з відповідача як реальні збитки, завдані неналежним виконанням відповідачем умов Договору.
Суд зазначає, що наданий позивачем лист-підтвердження від 03.06.2021 не є допустимим доказом ані факту отримання позики, ані наявності у відповідача зобов'язань щодо сплати конкретної суми відсотків за договором позики, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, який свідчить про здійснення відповідних господарських операцій, а також взагалі не містить посилань на договір позики № 8-ТЕ від 22.02.2018.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачу були завдані збитки у розмірі 6039415,51 грн, зумовлені неможливістю виконання позивачем умов договору позики від 22.02.2018 №8-ТЕ, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість у розмірі 37469734,86 грн, пеня у розмірі 6679852,02 грн, 3% річних у розмірі 1423858,85 грн, штраф у розмірі 3965750,89 грн. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19183849,26 грн підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору. В іншій частині позову слід відмовити з підстав необґрунтованості.
Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - часткове задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.74, 129, 231, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (Україна, 49037, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Байкальська, будинок 9Г, ідентифікаційний код 39527846):
- заборгованість у розмірі 37469734 (тридцять сім мільйонів чотириста шістдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн 86 коп.;
- пеню у розмірі 6679852 (шість мільйонів шістсот сімдесят дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 02 коп.;
- 3% річних у розмірі 1423858 (один мільйон чотириста двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн 85 коп.;
- штраф у розмірі 3965750 (три мільйони дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 89 коп.
3. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» заборгованості у розмірі 19183849,26 грн закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (Україна, 49037, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Байкальська, будинок 9Г, ідентифікаційний код 39527846) судовий збір у розмірі 693308 (шістсот дев'яносто три тисячі триста вісім) грн 48 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.07.2022.
Суддя Ю.М. Смирнова