ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2022Справа № 910/16424/21
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Пацюка Іллі Васильовича ( АДРЕСА_1 )
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ас-Логістік Інтернешенл" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15)
простягнення 416 000 грн 00 коп.
третя особа-1, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Компані СМ" (03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, буд. 30, кв. 125)
третя особа-2, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Волинська митниця Держмитслужби (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13).
Представники сторін: від позивача: Смоленський Д.П. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились від третьої особи-1: Шоман С.В. - представник за довіреністю від третьої особи-2: не з'явились
08.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Пацюка Іллі Васильовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас-Логістік Інтернешенл" про стягнення 363 000 грн 00 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору транспортно-експедиторського обслуговування № 290920-1 від 29.09.2020 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо належного виконання умов договору, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 363 000 грн 00 коп. штрафу за понаднормовий простій автомобіля позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
02.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 відкрито провадження у справі № 910/16424/21, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
29.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та заява про залучення до участі у справі третіх осіб.
02.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.
06.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення та зазначає, що простій автомобіля позивача стався з вини власника вантажу, а не відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 задоволено заяву відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Компані СМ" та Волинську митницю Держмитслужби. А також, задоволено клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 10.01.2022.
02.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач росить суд стягнути з відповідача 416 000 грн 00 коп. штрафу за понаднормовий простій автомобіля за період з 05.10.2022 по 29.11.2021.
20.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про доручення доказів.
04.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Волинської митниці Держмитслужби надійшли пояснення.
04.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Компані СМ" надійшла заява про перенесення судового засідання.
10.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Судове засідання призначене на 10.01.2022 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Н.Плотницької на лікарняному.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 суд повідомив сторін про призначення судового засідання на 14.02.2022
10.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Компані СМ" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
14.02.2022 на електронну пошту Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 14.02.2022, в порядку статей 120-121 Господарського суду міста Києва, сторін повідомлено про оголошення перерви в судовому засіданні до 17.03.2022.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Судове засідання, призначене на 17.03.2022 не відбулось у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 судове призначено на 23.06.2022.
07.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
17.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
В судове засідання з'явилися представники позивача та третьої особи-1 та надали пояснення по суті справи.
Представником третьої особи заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неотримання позовної заяви.
Разом з тим, судом встановлено надходження від відповідача через відділ діловодства суду клопотання про відкладення судового розгляду справи обґрунтоване тим, що 23.06.2022 представник відповідача буде у відрядженні в м. Житомир.
Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 2 частини 2 зазначеної статті суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами на виконання вимог ухвали суду були надані відзиви та пояснення по суті спору, які є достатніми для вирішення спору та прийняття рішення у справі.
Крім того, 11.02.2022 представником третьої особи-1 було ознайомлено з матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового розгляду справи та вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Представник позивача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає, що згідно приписів пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Суд зазначає, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно зі статтею 163 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
З огляду на те, що зменшення/збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідача, передбачені статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача відповідає вимогам, встановленим статями 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі до неї додано докази направлення примірника такої заяви відповідачу по справі, відповідна заява Фізичної особи-підприємця Пацюка Іллі Васильовича прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, з урахуванням якої здійснюється розгляд спору.
У судовому засіданні 23.06.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ас-Логістік Інтернешенл" (експедитор за договором) та Фізичною особою-підприємцем Пацюка Ілльєю Васильовичем (виконавець за договором) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 290920-1, предметом якого є взаємовідносини сторін, що виникають при транспортному обслуговуванні вантажів, що пред'являються виконавцеві вантажовідправником по заявці експедитора для транспортування в міжнародному або внутрішньому сполученні.
Згідно з пунктом 1.2 договору експедитор виступає за дорученням і від імені доручителя (представника власника що пред'являється виконавцеві вантажу, резидента або не резидента України).
Кількість і характеристика вантажу на маршруті спрямування, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подання транспорту, суми фрахту обумовлюються разовими заявками, що є невід'ємною частиною цього договору, додатково перед кожним конкретним перевезенням (пункт 1.3 договору).
Розділом 4 договору, серед іншого, передбачено, що експедитор зобов'язаний: … в) забезпечити завантаження (вивантаження) транспортного засобу, а так само митне оформлення впродовж 48 годин з моменту подання автомобілів під завантаження (вивантаження) при виконанні міжнародних перевезень; г) забезпечити належне оформлення товаротранспортних, митних і інших документів, необхідних для безперешкодного проходження митного, ветеринарного, карантинного, екологічного контролю і здачі вантажу одержувачеві.
У відповідності до пункту 5.1 договору сторонами погоджено, що за кожну додаткову добу простою транспортного засобу понад встановлені в пункту 4в) норми, експедитор виплачує виконавцеві штраф у розмірі 1000 грн за кожну добу простою по маршрутах України і 100 євро в гривневому еквіваленті по курсу НБУ за кожну добу простою по міжнародних маршрутах, якщо інше не обумовлене в заявці.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 (пункт 9.2. договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.
Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного сторонами договору про транспортно-експедиторського обслуговування від 29.09.2020 № 290920-1, 29.09.2020 між сторонами підписано договір-замовлення на надання транспортних послуг № 29/09/2020-1, відповідно до якого погоджено перевезення вантажу за наступними умовами: вантажовідправник - експедитор ТОВ "Ас-Логістік Інтернешенл"; маршрут - м. Чоп (Україна) - м. Вільнюс (Литва); вантаж - конопляне масло, 1 100 кг брутто, 2 палети, по CMR; дата і адреса завантаження/вивантаження - адреса завантаження: СП «Ревайвел-Експрес» у формі ТзОВ, Мукачівське шосе, 10, м. Чоп, Закарпатська обл., 89500, 01.10.2020 на 09.00; митний перехід - п/п Ягодин; митне очищення - м. Вільнюс; адреса доставки - м. Вільнюс (05.10.2020); ставка та умови розрахунку - 450 євро по курсу НБУ на день завантаження, безготівковий розрахунок у гривні у день розвантаження; виконавець - ФОП Пацюк Ілля Васильович; марка а/м та держ номер - Opel, НОМЕР_1 ; П.І.Б. водія - Пацюк І.В.; додатково - нормативний простій 48/48 годин; понаднормовий простій - по території інших держав - 50євро/24 год., по території України - 1000/24 год.
На виконання договору, у визначений договором термін позивач подав автомобіль під завантаження (міжнародне перевезення здійснювалося згідно з митною декларацією № UA305130/2020/023283), проте 04.10.2020 під час перетину кордону з Республікою Польща, працівниками митниці було виявлено, що вантаж втратив свої споживчі властивості у зв'язку із закінченням строку їх придатності, внаслідок чого товар був повернутий польською стороною в Україну, у зв'язку з чим вантаж поміщено в режим реекспорту та знаходиться на зберіганні на митному посту "Ягодин".
З огляду на вищевикладене, що також встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 у справі № 910/19570/20, починаючи з 05.10.2020 транспортний засіб Opel, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить з товаром "олія конопляна, упакована в скляні пляшки по 0,2 л (200 мл.) - 2 640 шт.", вагою 1 082 кг, вартістю 6 600 євро, продавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Компані СМ", знаходиться на митному посту "Ягодин".
Відповідно до частини 4 статті 75 господарського-процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, починаючи з 05.10.2020 виник понаднормовий простій транспортного засобу Opel реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки цей транспортний засіб перебуває на території Волинської митниці Держмитслужби разом з вантажем.
22.09.2021 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 21/09-1, з вимогою компенсації (сплати) на користь позивача суми штрафу за понаднормовий простій (із розрахунку на дату оформлення вимоги). Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи та зазначено позивачем в позовній заяві, у зв'язку з допущенням відповідачем понаднормативного простою транспортного засобу, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 416 000 грн 00 коп. за простій у період з 05.10.2020 по 29.11.2021 (включно), які позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до пункту 5.1 договору сторонами погоджено, що за кожну додаткову добу простою транспортного засобу понад встановлені в пункту 4в) норми, експедитор виплачує виконавцеві штраф у розмірі 1000 грн за кожну добу простою по маршрутах України і 100 євро в гривневому еквіваленті по курсу НБУ за кожну добу простою по міжнародних маршрутах, якщо інше не обумовлене в заявці.
Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення та зазначає, що простій автомобіля позивача стався з вини власника вантажу, а не відповідача, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Компані СМ" не вжито дій щодо забезпечення поміщення товарів у митний режим знищення, відповідно транспортний засіб, який належить позивачу, та яким здійснювалось перевезення вантажу, також знаходиться на митному посту "Ягодин", не приймаються судом до уваги, оскільки зобов'язаною стороною за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 290920-1 від 29.09.2020 є саме відповідач, а не третя особа-1.
Також, суд зазначає, що відповідачем не забезпечено належного оформлення товаротранспортних, митних і інших документів, необхідних для безперешкодного проходження митного впродовж терміну, визначеного в договорі та заявці, у зв'язку з чим виник понаднормовий простій транспортного засобу.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 416 000 грн 00 коп. штрафу за понаднормовий простій автомобіля за період з 05.10.2022 по 29.11.2021 підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "АС-Логістік Інтернешнл" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 21.09.2021 в загальному розмірі 30 000 грн 00 коп.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 21 від 21.09.2021 про сплату 30 000 грн 00 коп. та договір про надання правової допомоги від 21.09.2021, укладений між Адвокатським об'єднанням "МСМ і Партнери" (адвокатське бюро) та Фізичною особою-підприємцем Пацюком Ілльєю Васильовичем (клієнт), відповідно до умов якого адвокатське бюро зобов'язалося представляти інтереси клієнта у Господарському суді міста Києва, Півнфчному апеляційному господарському суді, Верховному суді у справі про стягнення з ТОВ "АС-Логістік Інтернешнл" коштів по договору транспортно-експедиторського обслуговування № 290920-1 від 29.09.2020, а клієнт зобов'язаний сплатити адвокатському бюро гонорар за надану правову допомогу у розмірі 30 000 грн 00 коп., а також у випадку необхідності фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору.
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, відповідачем не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірними із ціною позову та ступенем складності справи та підлягають задоволенню повністю на суму 30 000 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Логістік Інтернешнл" (04080, місто Київ, вулиця Вікентія Хвойки, будинок 15/15; ідентифікаційний код 42345678) на користь Фізичної особи-підприємця Пацюка Іллі Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) штраф за понаднормовий простій у сумі 416 000 (чотириста шістнадцять тисяч) грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 6 240 (шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 04.07.2022
Суддя Н.Плотницька