ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.06.2022Справа № 910/19384/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір», м. Київ
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"», м. Київ
про стягнення 3 588 631,14 грн,
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український папір» (далі - ТзОВ «Український папір»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» (далі - ДП «НАЕК "Енергоатом"»/відповідач) про стягнення 3 588 631,14 грн, у тому числі: 3 585 684,00 грн - основного боргу та 2 947,14 грн - 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки №17845/53-124-01-21-15120 від 15.07.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.11.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 17.01.2022.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.12.2022 повідомив сторін, що підготовче засідання 17.01.2022 не відбудеться у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці, відповідно суд призначив підготовче засідання на 31.01.2022.
28.12.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП «НАЕК "Енергоатом"» проти наявності суми основного боргу не заперечує, при цьому зазначило, що позивачем невірно здійснено розрахунок 3% річних.
28.01.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, а також подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 3 585 684,00 грн - основного боргу, 21 514,10 грн - інфляційних втрат та 17 682,83 грн - 3% річних.
31.01.2022 суд відклав підготовче засідання на 28.02.2022.
Судове засідання, призначене на 28.02.2022, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці.
18.04.20220 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв'язку з погашенням ДП «НАЕК "Енергоатом"».
Господарський суд міста Києва ухвалами від 03.05.2022 повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 06.06.2022.
06.06.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.06.2022.
15.06.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про повернення судового збору з Державного бюджету України в сумі 51 892,22 грн у зв'язку зі сплатою відповідачем основної суми боргу та закриття провадження в цій частині.
27.06.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
27.06.2022 у судове засідання представники сторін не з'явилися, при цьому, відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Отже, дослідивши у судовому засіданні подані позивачем та відповідачем заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 3 585 684,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач з цим позовом звернувся до суду 26.11.2021, при цьому, заборгованість у розмірі 3 585 684,00 грн сплачена відповідачем 04.04.2022, тобто після відкриття провадження у справі, відповідно суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.07.2021 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український папір» (далі - постачальник) укладено договір поставки №17845/53-124-01-21-15120, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до договору), та є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 1.2. договору предметом поставки по даному договору є товар: (30230000-0 Комп'ютерне обладнання).
У відповідності до п. 4.1. договору ціна товару по договору становить 2 988 070,00 грн, крім того ПДВ 20% 597 614,00 грн. Всього: 3 585 684,00 грн.
В п. 5.1. договору сторонами погоджено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії».
Пунктом 6.3. договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної та/або накладної.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 11.1. договору).
30.09.2021 на виконання умов цього договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 585 684,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №ЖК-02100086 та товарно-транспортною накладною №ЖК-02100086.
Відповідач за поставлений товар розрахувався, але з порушенням строку, передбаченого п. 5.1. договору, зокрема, 04.04.2022 платіжним дорученням №3947 позивач здійснив оплату за поставлений товар у повному обсязі.
Отже, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати за поставлений товар, позивач нараховує на суму боргу 3% річних в сумі 17 682,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 21 514,10 грн за період з 30.11.2021 по 28.01.2022.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом вище встановлено, що 15.07.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №17845/53-124-01-21-15120, відповідно до якого ТзОВ «Український папір» поставило, а ДП «НАЕК "Енергоатом"» прийняло товар на загальну суму 3 585 684,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 5.1. договору оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії».
Судом встановлено та не заперечується у відзиві на позов відповідачем, що останній здійснив оплату за поставлений товар з порушенням строків, встановлених в п. 5.1. договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Отже, внаслідок прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар, позивач нараховує на суму боргу 3% річних в сумі 17 682,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 21 514,10 грн за період з 30.11.2021 по 28.01.2022.
Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що їх розрахунок здійснено арифметично правильно.
За вказаних обставин, суд задовольняє позовні вимоги ТзОВ «Український папір» до ДП «НАЕК "Енергоатом"» в частині стягнення 3% річних в сумі 17 682,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 21 514,10 грн.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в частині стягнутих сум покладаються на відповідача.
Водночас, щодо клопотання ТзОВ «Український папір» про повернення частини сплаченого позивачем судового збору з Державного бюджету України, суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як встановлено судом, судовий збір в сумі 54 373,22 грн, сплачений ТзОВ «Український папір» за платіжними дорученнями №307591618 від 24.11.2021 в сумі 53 829,47 грн та № 307592012 від 26.01.2022 в сумі 543,75 грн (за подання заяви про збільшення позовних вимог), зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
За приписами частини 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до п. 5 Наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів», у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.
Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
Таким чином, приймаючи до уваги закриття провадження у справі №910/19384/21 в частині стягнення основного боргу, а також ураховуючи клопотання позивача про повернення частини судового збору у розмірі 51 892,22 грн, відповідно вказана сума судового збору, сплаченого позивачем підлягає поверненню ТзОВ «Український папір».
Щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Як вбачається з позовних матеріалів позивачем заявлено до стягнення 6 000,00 грн витрат на правову допомогу.
На підтвердження понесення цих витрат, позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №43/УП/21 від 24.11.2021, укладений між адвокатом Омельченко О.М. та ТзОВ «Український папір», рахунок-фактуру №43/УП/21 від 24.11.2021 на суму 6 000,00 грн, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг №01/УП/21-43 від 25.11.2021 на суму 6 000,00 грн, детальний опис робіт, виконаних адвокатом Омельченко О.М., та платіжне доручення №307591619 від 24.11.2021 на суму 6 000,00 грн.
Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 6 600,00 грн, внаслідок чого ця вимога підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» в частині стягнення основного боргу у розмірі 3 585 684,00 грн - закрити.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» про стягнення 17 682,83 грн - 3% річних та 21 514,10 грн - інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 25394112) 17 682 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 83 коп. - 3% річних, 21 514 (двадцять одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн 10 коп. - інфляційних втрат, 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. - судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 25394112) з Державного бюджету України частину суми судового збору у розмірі 51 892 (п'ятдесят одну тисячу вісімсот дев'яносто дві) грн 22 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення №307591618 від 24.11.2021.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Український папір» оригінал платіжного доручення №307591618 від 24.11.2021, замінивши відповідною копією у матеріалах справи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено: 04.07.2022.
Суддя В.В. Бондарчук