ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.07.2022Справа № 910/2130/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 44 211,20 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 44 211,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/9029384, в частині виплати позивачу страхового відшкодування, у зв'язку з пошкодженням належного позивачу на праві власності автомобіля марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що мала місце 04.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
25.03.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2130/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 витребувано у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" належним чином засвідчені копії Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АР/9029384 та Звіту № 84-D/94/7.
22.06.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що оскільки позивач у заяві про страхове відшкодування просив здійснити виплату страхового відшкодування безпосередньо на свій рахунок і на час подання заяви не надав страховику докази про фактичне здійснення ремонту транспортного засобу марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , ПрАТ «УПСК» здійснило виплату страхового відшкодування на підставі Звіту № 84-D/94-7, де розмір вартості матеріального збитку за вирахуванням суми ПДВ на вартість матеріалів та складових частин складає 33 753,68 грн. Відповідач зазначає, що у рамках судової справи позивачем не надано документального підтвердження факту проведення ремонту автомобіля у особи, яка є платником ПДВ, а відтак, ураховуючи положення абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір оціненої шкоди має зменшуватися на суму податку на доданку вартість. Також відповідач зазначає, що покладення обов'язку на страховика здійснити виплату вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням суми втрати товарної вартості, пошкодженого автомобіля (ВТВ) не підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу. Крім того, відповідач заперечує проти прийняття до уваги висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 1016, проведеного на замовлення позивача, оскільки у позивача не виникло право на проведення власного авто товарознавчого дослідження, оскільки у п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» законодавцем передбачено, що потерпілий має право обрати експерта та провести експертне дослідження для визначення розміру шкоди самостійно лише за умови порушення страховиком зобов'язань, зокрема якщо протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП, страховик не направить свого представника для огляду пошкодженого транспортного засобу, натомість 04.06.2021 відповідачем отримано повідомлення про настання страхового випадку та 10.06.2021 здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу. При цьому, відповідач також зазначає, що наданий позивачем висновок складено з порушення чинного законодавства, оскільки у матеріалах справи відсутні докази (виклик під розписку представника ПрАТ «УПСК»; телеграма з повідомленням про її вручення ПрАТ «УПСК») на підтвердження вжиття позивачем заходів щодо виклику страховика на огляд пошкодженого транспортного засобу, який здійснював оцінювач ОСОБА_1 , а також у відповідності до ч. 7 ст. 98 ГПК України не зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
22.06.2022 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний сплатити 39 711,20 грн., оскільки зазначена сума не перевищує ліміт відповідальності страховика, передбачений полісом № АР/9029384. Позивач зазначає, що у разі якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Також позивач зазначає, що доводи відповідача про відсутність у страховика обов'язку здійснити виплату вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, з урахуванням суми втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля не заслуговують на увагу, оскільки відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за Договором можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Крім того, позивач зазначає, що відповідач був зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування, здійснити таке розслідування та ознайомити особу, що звернулась до нього із заявою про виплату, із документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди, а тому доводи відповідача щодо того, що у позивача не виникало право на проведення власного авто товарознавчого дослідження є надуманими.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач) є власником автомобіля марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 .
04.06.2021 о 11 год. 50 хв., в смт. Семенівка по вул. Незалежності, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 , перед початком руху (виїзді на проїзну частину) не надав переваги в русі, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 21.07.2021 у справі № 547/637/21 встановлено порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.
Цивільно-правова відповідальність осіб внаслідок експлуатації автомобіля марки «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 , на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - відповідач), згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/9029384 із лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 130 000,00 грн. та франшизою у розмірі 0,00 грн.
04 червня 2021 року позивач звернувся до відповідача із Повідомленням про ДТП та 08.07.2021 із Заявою про страхове відшкодування № 28-22/16498 від 08.07.2021, та в подальшому із Доповненням № 28-22/18976 від 03.08.2021 до Заяви.
10.06.2021 проведеного огляд пошкодженого транспортного засобу марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , за результатами якого складено Протокол огляду транспортного засобу, а також Звіт № 84-D/94/7 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту без ПДВ становить 33 753,68 грн.
18 серпня 2021 року відповідачем складено страховий акт № 036/037/012172/21/1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 33 753,68 грн.
На підставі складеного страхового акту № 036/037/012172/21/1 від 18.08.2021 Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 33 753,68 грн. на рахунок позивача (платіжне доручення № 18159 9101М/145 від 01.09.2021 на суму 33 753,68 грн.
В свою чергу, на замовлення позивача, 16.07.2021 ОСОБА_3 складено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1016, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 складає 73 464,88 грн.
Листом № 28-22/23282 від 21.09.2021 позивач просив надати відповідача Полісобов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АР/9029384 та Звіт № 84-D/94/7, у відповідь на який, відповідач Листом вих. № 3921/18 від 22.10.2021 повідомив позивача про можливість ознайомитись із означеними документами в офісі відповідача.
Як зазначає позивач, що страховик зобов'язаний сплатити 39 711,20 грн. (різниця між сплаченою сумою страховиком на рахунок та вартістю матеріального збитку, який відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 1016 з визначення матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу складає 73 464,88 грн.), оскільки зазначена сума не перевищує ліміт відповідальності страховика передбачений полісом № АР/9029384.
Також, у зв'язку з проведенням автотоварознавчого дослідження на замовлення позивача, позивач просить стягнути з відповідача 4 500,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані окремими законодавчим актом - Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Крім Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ці відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них (ч. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Водночас, цією ж статтею визначено, що якщо норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Отже, в цьому випадку питання конкуренції рівнозначних за юридичною силою законодавчих актів врегульовано за законодавчому рівні, визначивши Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спеціальним. Виходячи з принципу верховенства спеціальних норм над загальними нормами, при конкуренції норм до правовідносин у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підлягають застосуванню правові механізми, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно з позицією Верховного Суду (постанови № 910/20199/17 від 01.06.2018, № 910/5092/17 від 14.05.2018 та № 922/1436/17 від 10.07.2018) виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак спеціальні норми названого Закону обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоди, зокрема:
- межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22);
- вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29);
- страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП (пункт 32.4 статті 32);
- не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32);
- страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами пункту 12.1 статті 12 цього Закону.
Відповідно до п. 34.2 та п. 34.3. ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Як вбачається з матеріалів справи, 04 червня 2021 року позивач звернувся до відповідача із Повідомленням про ДТП та 08.07.2021 із Заявою про страхове відшкодування № 28-22/16498 від 08.07.2021, та в подальшому із Доповненням № 28-22/18976 від 03.08.2021 до Заяви та 10.06.2021 проведеного огляд пошкодженого транспортного засобу марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , за результатами якого складено Протокол огляду транспортного засобу а також Звіт № 84-D/94/7 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту без ПДВ становить 33 753,68 грн.
Отже, страховик у визначений п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк направив аварійного комісара для проведення огляду, що підтверджується Протоколом огляду транспортного засобу від 10.06.2021, який підписаний без заперечень та зауважень в тому числі представником позивача, а отже у позивача не виникло права, у відповідності до п. 34.3. ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для самостійного обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди, як наслідок і права на отримання від страховика відшкодування витрат на проведення експертизи.
Відповідно до Звіту № 84-D/94/7 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту без ПДВ становить 33 753,68 грн.
Жодних доказів в підтвердження необґрунтованості або ж наявності суперечностей у наданому у Звіті матеріали справи не містять, а позивачем не надано, в зв'язку з чим, суд відхиляє наданий позивачем звіт, складений на його замовлення.
За приписами п. 36.2 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У даному випадку, суд враховує, що доказів в підтвердження факту проведення відновлювального ремонту та його оплати, позивачем до матеріалів справи не надано, а відтак у відповідача не виникло обов'язку з відшкодування суми страхового відшкодування з урахуванням ПДВ.
Позивач з урахуванням приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», склав страховий акт № 036/037/012172/21/1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 33 753,68 грн.
На підставі складеного страхового акту № 036/037/012172/21/1 від 18.08.2021 Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 33 753,68 грн. на рахунок позивача (платіжне доручення № 18159 9101М/145 від 01.09.2021 на суму 33 753,68 грн.
Таким чином, позивачем не доведено наявності у відповідача обов'язку з відшкодування різниці між сумою визначеною звітом на замовлення позивача та сумою, визначеною звітом Звіту № 84-D/94/7.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 04.07.2022
Суддя О.А. Грєхова