ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
м. Київ
04.07.2022Справа № 910/5361/22
Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н б/д «Про забезпечення позову (до подання позовної заяви)» Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість»
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість»
відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймкол»
2. Державне підприємство «Сетам»
3. Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
01.07.2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява б/н б/д «Про забезпечення позову (до подання позовної заяви)» Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість», в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до його подачі про визнання недійсним електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року та скасування протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року шляхом:
- зупинення реалізації нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, в тому числі проводити розрахунки та здійснювати оплату за це майно на електронному аукціоні (торгах), який здійснюється (проводиться) відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державним підприємством «Сетам»;
- заборони Державному підприємству «Сетам», Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» та відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, іншим особам здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. P, номер лоту 511248, аукціон (торги), які відбулися 20.06.2022 року (https://setam.net.ua/auction/509443) здійснювати будь-які дії спрямовані на проведення оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги;
- заборони будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) будь-яким органам (місцевого саомврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, Державному підприємству «Сетам», Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» здійснювати будь-які дії «в тому числі реєстраційні) щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом (в тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо), будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів стосовно: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок, 139 корп. 3, літ. P, номер лоту 511248 (https://setam.net.ua/auction/509443).
Подана заява обгрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймкол», Державного підприємства «Сетам», Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), проведеного Державним підприємством «Сетам» з реалізації лоту № 511248, а саме: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, а також визнання недійсним та скасування протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року.
ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» приймало участь у торгах під номером 7, відносно лоту № 511248 щодо реалізації майна, а саме: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 139, корп. 3, літ. Р. Вказані обставини підтверджуються роздруківками з особистого кабінету на Веб-сайті ДП «Сетам» та платіжним дорученням № 1035 від 17.06.2022 року.
На твердження заявника зазначені торги були проведені з грубими порушеннями чинного законодавства України, а тому є недійсними.
Як вказує заявник, 30 червня 2022 року ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» стало відомо, що на нежитлову будівлю площею 1128,80 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 139, корп. 3, літ. P, окрім, арешту накладеного в рамках виконавчого провадження № 67278071 (номер запису про обтяження: 44699891), є ще арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 747/33036/16-к. Зазначений арешт нерухомого майна було накладено в рамках кримінального провадження № 42016000000000904 від 01.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, як на речовий доказ.
За доводами заявника, у разі, якщо до закінчення розгляду судом справи за позовом, який ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» має намір подати до Господарського суду міста Києва, відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України буде примусово реалізовано майно, то ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), проведеного Державним підприємством «Сетам» з реалізації лоту № 511248 об'єкту нерухомого майна: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м., за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. P, визнання недійсним та скасування протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року, тому невжиття заходів забезпечення позову до подачі позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду.
Розглянувши заяву б/н б/д «Про забезпечення позову (до подання позовної заяви)» Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість», дослідивши подані разом з нею докази в цілому, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Аналізуючи практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Таким чином, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі № 914/1570/20.
Згідно із статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Отже, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Необхідно зазначити, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18).
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що Державним підприємством «Сетам» за посиланням https://setam.net.ua/auction/509443 організовано проведення електронних торгів з продажу об'єкту нерухомого майна: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р; номер лоту: 5111248, дата проведення аукціону: 20 червня 2022 09:00; дата закінчення торгів: 20 червня 2022 19:32; дата закінчення подання заявок: 20 червня 2022 08:00; стартова ціна: 21 255 843.00 грн.; гарантійний внесок: 1 062 792,15 грн.; крок аукціону: 212 558,43 грн.; область: м. Київ, місцезнаходження майна: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3 літ. Р; дата публікації: 23 лютого 2022 16:10.
Результати електронного аукціону (торгів) оформлено протоколом № 572843 проведення електронного аукціону (торгів), що сформований 20.06.2022 22:00:14 організатором торгів Державним підприємством «Сетам», відповідно до якого переможцем торгів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймкол».
У протоколі № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) зазначено, що розмір додаткової винагороди організатору торгів становить 6 451 148,35 грн., в т.ч. ПДВ 20%, сума яку необхідно перерахувати на рахунок продавця становить 142 764 869,51 грн., зазначаються реквізити рахунку організатору торгів та реквізити рахунку продавця, а також, що зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 05.07.2022 року.
Отже, наявність протоколу № 572843 проведення електронних торгів та інші докази у їх сукупності дозволяють дійти обґрунтованого припущення, що на момент подання Товариством з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» позову до суду, який заявник має намір подати до Господарського суду міста Києва, ТОВ «Таймкол» може повністю провести розрахунки за таким протоколом з ДП "Сетам", сплативши додаткову винагороду організатору торгів у розмірі 6 451 148,35 грн., та Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України як продавцем, сплативши грошові кошти в сумі 142 764 869,51 грн. як ціну продажу лота № 511248, наслідком чого стане складання продавцем протягом п'яти робочих днів акту про проведені електронні торги, який є підставою для видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом, в результаті чого, за відсутності заходів забезпечення позову, ТОВ «Таймкол» стане власником спірного нерухомого майна як переможець торгів.
Так, зі змісту поданої заяви слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймкол», Державного підприємства «Сетам», Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), проведеного Державним підприємством «Сетам» з реалізації лоту № 511248, а саме: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, а також визнання недійсним та скасування протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року.
Слід зазначити, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Для вжиття заходу забезпечення позову у вигляді зупинення реалізації арештованого майна, слід враховувати правову природу електронних торгів.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17 набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
З урахуванням вищезазначеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.
З матеріалів заяви вбачається, що електронні торги по реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, проводилися на підставі Порядку реалізації арештованого майна, який був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 (повний текст правил проведення торгів доступний за посиланням: https://setam.net.ua/poryadok-realizacii-areshtovanogo-majna-z-05-10-16).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації арештованого майна на електронних торгах та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Вищевказане узгоджується із положеннями ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, за якими до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Аналіз Порядку дозволяє дійти висновку, що ним визначено всі процедурні етапи, які є складовою частиною проведення електронних торгів, зокрема, передача майна на реалізацію (включає внесення організатором до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця) відповідно до розділу ІІ Порядку, підготовка до проведення електронних торгів (включає внесення організатором до Системи інформації про майно та формування лоту торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги)) відповідно до розділу ІІІ Порядку, реєстрація учасників електронних торгів (розділ ІV Порядку), проведення електронних торгів (розділ V Порядку), визначає особливості реалізації окремих видів майна відповідно до розділу VII Порядку, оформлення результатів електронних торгів (розділ VIII Порядку), порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності (розділ Х Порядку), визнання електронних торгів такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації (розділ ХІ Порядку).
Таким чином, враховуючи правову природу реалізації арештованого майна на електронних торгах відповідно до зазначеного Порядку, а також правові висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17, така реалізація як спосіб переходу права власності на майно від боржника до переможця торгів, не зводиться до суто проведення електронних торгів у визначений день торгів (в даному випадку 20.06.2022 року), а охоплює всі визначені Порядком процедурні етапи, як ті, що передували дню проведення торгів, так і ті, що проводяться після дня торгів.
Так, в залежності від обставин кожних конкретних торгів, завершальним етапом торгів є проведення розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності (розділ Х Порядку), а за наявності для цього визначених Порядком та чинним законодавством України правових підстав, одним з завершальних етапів торгів може бути також визнання електронних торгів такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації (розділ ХІ Порядку).
У відповідності до Порядку реалізації арештованого майна, зупинення електронних торгів за наявності рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна можливе на будь-якому етапі проведення торгів, як до дня торгів, так і після такого дня торгів, до оформлення права власності переможця торгів на придбане майно.
Слід зазначити, що подана заява не містить доказів повного розрахунку переможцем торгів на підставі протоколу № 572843 проведення електронних торгів, що сформований 20.06.2022 року 22:00:14 організатором торгів ДП "Сетам", підписання акту про проведення електронних торгів та оформлення права власності переможця торгів на спірне нерухоме майно.
Водночас, необхідно врахувати публічно розміщену ДП "Сетам" на своєму сайті інформація щодо статусу таких торгів за посиланням: https://setam.net.ua/auctions/filters/state=105;number=511248 - очікується сплата, що свідчить про те, що ці торги знаходяться на стадії очікування оплати, не акт про проведені електронні торги не підписаний, у зв'язку з чим торги не є такими, що відбулися, їх не зупинено та не припинено, та не оформлено право власності переможця торгів на спірне майно.
Відтак, захід забезпечення позову у вигляді зупинення реалізації нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, є співмірним позовним вимогам, які будуть заявлені у позовній заяві ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість».
Отже, такий захід забезпечення позову є адекватним та дозволяє не допустити незворотності певних наслідків (зокрема, перехід права власності на спірне майно до ТОВ «Таймкол»), а також відповідних дій (підписання акту про проведені електронні торги, незаконне оформлення права власності на спірне майно на користь ТОВ «Таймкол»).
З урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду як позивач, суд дійшов висновку, що обраний захід забезпечення позову дійсно забезпечує можливість ефективного способу захисту порушених під час проведення торгів 20.06.2022 року прав та інтересів ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» щодо спірного майна, включеного до лоту № 511248.
Оцінюючи наявність зв'язку між таким конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги про визнання недійсним протоколу № 572843 проведення електронних торгів, суд дійшов висновку, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і є співмірним з даною позовною вимогою.
Поміж іншого, такий захід забезпечення позову також не підпадає під заборону, яка передбачена ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, положення якої стосуються випадків публічних інтересів держави або органу місцевого самоврядування, які свої повноваження реалізують, у тому числі, і шляхом проведення конкурсів, аукціонів, торгів, тендерів.
В силу ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до п. 1 Розділу І Порядку електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною - суб'єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора, передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Організація електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) - вчинення організатором заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Таким чином, в спірних правовідносинах ДП "Сетам" виступає особою, яка лише здійснює заходи із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів та обслуговування цієї системи, відтак відсутні підстави для застосування положень ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України у даній справі.
При цьому, матеріалами заяви не підтверджується, що електронні торги з продажу спірного майна здійснюються саме від імені держави (державного органу) або органу місцевого самоврядування.
В даному контексті судом також врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.09.2020 року у справі № 910/19113/19, відповідно до якої, продаж майна, що належить на праві приватної власності боржнику, на аукціоні в процедурі виконавчого провадження не є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги ч. 12 ст. 137 ГПК України.
З урахуванням вищевикладеного, такий захід забезпечення позову не суперечить вимогам ст.ст. 136-139 Господарського процесуального кодексу України.
Як вже зазначалось судом вище та вбачається із матеріалів заяви, заявник також просить суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, в тому числі проводити розрахунки та здійснювати оплату за це майно на електронному аукціоні (торгах), який здійснюється (проводиться) відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державним підприємством «Сетам»;
- заборонити Державному підприємству «Сетам», Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» та відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, іншим особам здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. P, номер лоту 511248, аукціон (торги), які відбулися 20.06.2022 року (https://setam.net.ua/auction/509443) здійснювати будь-які дії спрямовані на проведення оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги;
- заборонити будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) будь-яким органам (місцевого саомврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, Державному підприємству «Сетам», Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» здійснювати будь-які дії «в тому числі реєстраційні) щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом (в тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо), будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів стосовно: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок, 139 корп. 3, літ. P, номер лоту 511248 (https://setam.net.ua/auction/509443).
Обґрунтовуючи вищевказані вимоги ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» вказує, що на підставі протоколу № 572843 проведення електронних торгів ТОВ «Таймкол» може здійснити повну чи часткову оплату на користь ДП "Сетам" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, між вказаними особами можуть бути проведені дії, спрямовані на оформлення результатів торгів, складання та підписання актів про торги, наслідком чого буде набуття ТОВ «Таймкол» права власності на спірне нерухоме майно.
Як уже зазначалося вище, складання за результатами проведення електронних торгів протоколу та акту про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Враховуючи відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, з огляду, що за припущенням заявника подання позовної заяви, прийняття її судом до розгляду, призначення дати судового засідання, розгляд та винесення судового рішення займе певний час, в період якого ТОВ «Таймкол» може здійснити оплату вартості майна та набуття його у власність, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо майна, яке було предметом електронних торгів по лоту № 511248, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Так, якщо до закінчення розгляду спору у справі за позовом ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість», ТОВ «Таймкол» здійснить реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість».
Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо майна, яке було предметом електронних торгів по лоту № 511248, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 року у справі № 910/21049/17.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії щодо спірного нерухомого майна може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «СКН «сучасна комерційна нерухомість» про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Скасування заходів забезпечення позову врегульовано ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ч. 13 вказаної статті передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 4 ст. 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. 136, 137, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву б/н б/д "Про забезпечення позову (до подання позовної заяви)" Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» у справі № 910/5361/22 - задовольнити.
2. Зупинити реалізацію нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» (ідентифікаційний код 43493174, адреса: 01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 18а) вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, в тому числі проводити розрахунки та здійснювати оплату за це майно на електронному аукціоні (торгах), який здійснюється (проводиться) Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) та Державним підприємством «Сетам» (ідентифікаційний код 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6).
4. Заборонити Державному підприємству «Сетам» (ідентифікаційний код 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6), Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» (ідентифікаційний код 43493174, адреса: 01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 18а) та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), іншим особам здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. P, номер лоту 511248, аукціон (торги), які відбулися 20.06.2022 року (https://setam.net.ua/auction/509443), здійснювати будь-які дії спрямовані на проведення оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги.
5. Заборонити будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) будь-яким органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, Державному підприємству «Сетам» (ідентифікаційний код 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6), Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» (ідентифікаційний код 43493174, адреса: 01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 18а) здійснювати будь-які дії (в тому числі реєстраційні) щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом (в тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо), будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів стосовно: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок, 139 корп. 3, літ. P, номер лоту 511248 (https://setam.net.ua/auction/509443).
6. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 року у справі № 910/5361/22 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 04.07.2022 року.
7. Строк пред'явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 року у справі № 910/5361/22 до виконання становить три роки, тобто до 04.07.2025 року.
8. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 року у справі № 910/5361/22 є: Товариство з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» (ідентифікаційний код 43493745, адреса: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 18а).
9. Боржниками у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 року у справі № 910/5361/22 є:
Державне підприємство «Сетам» (ідентифікаційний код 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6);
Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймкол» (ідентифікаційний код 43493174, адреса: 01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 18а);
Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 04 липня 2022 року.
Суддя О.В. Котков