Справа № 534/2204/21
Провадження № 2/534/369/22
28 червня 2022 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Морозова В.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Циганко М.А.,
представника позивача Плетінь О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям,
Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4 про повернення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімяму розмірі 2 731 грн. 79 коп., обґрунтовуючи позов тим, що рішенням УСЗН Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 18.08.2020 року відповідачу призначена державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї на період з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року.
За доводами Позивача після проведеного перерахунку державної соціальної допомоги спеціалістом УСЗН було виявлено, що Відповідачка отримала надмірно нараховану та сплачену допомогу у період з 01.07.2020 р. по 31.10.2020 в розмірі 3 148 грн. 48 коп. З урахуванням раніше отриманих коштів у розмірі 416 грн. 89 коп. сума повернення становить 2 731 грн. 79 коп.
Відповідачкою 19.09.2020 року була написана заява про те, що вона повідомлена про суму переплати з проханням відраховувати суму переплати з проханням відраховувати суму переплати з наступних призначень ДСД. З наступних призначень відраховано суму переплати у розмірі 416 грн. 89 коп. Після чого Відповідачка не мала права на отримання будь-якого виду соціального допомоги, що унеможливлює подальше відрахування суми переплати.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву в якій просила відкласти розгляд справи на іншу дату. Відзив на позовну заяву відповідно до норм ст. 178 ЦПК України чи заперечень з приводу позовних вимог відповідач не надала.
Суд, заслухавши думки учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів , з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, дійшов наступних висновків.
11.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області з заявою про призначення їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. ( а.с. 7-8)
На підставі наданих ОСОБА_1 документів, рішенням Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 18.08.2020 року, їй призначена державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї на період з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року, у розмірі: з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року - 1 779 грн. 95 коп. щомісячно (а.с. 14).
Рішенням Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 18.09.2020 року ОСОБА_1 призначена державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї на період з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року, у розмірі: з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року - 992 грн. 78 коп. щомісячно (а.с. 17).
Після проведеного перерахунку державної соціальної допомоги спеціалістом УСЗН було виявлено, що Відповідачка отримала надмірно нараховану та сплачену допомогу у період з 01.07.2020 р. по 31.10.2020 в розмірі 3 148 грн. 48 коп. З урахуванням раніше отриманих коштів у розмірі 416 грн. 89 коп. сума повернення становить 2 731 грн. 79 коп.
Позивачем долучено розрахунок суми позову, пред'явленого до ОСОБА_1 , але з розрахунку неможливо встановити яким чином зроблено цей розрахунок, також не долучено до матеріалів справи детального розрахунку боргу. (а.с. 21)
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 632 «Деякі питання державної соціальної допомоги» (далі - постанова КМУ від 22.07.2020 № 632) встановлено, що з 1 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги на дітей одиноким матерям, особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Відповідачкою 19.09.2020 року була написана заява про те, що вона повідомлена про суму переплати з проханням відраховувати суму переплати з проханням відраховувати суму переплати з наступних призначень ДСД. З наступних призначень відраховано суму переплати у розмірі 416 грн. 89 коп. Після чого Відповідачка не мала права на отримання будь-якого виду соціального допомоги, що унеможливлює подальше відрахування суми переплати.
Відповідачці 08.06.2021 року та 25.11.2021 працівниками Управління було направлено лист з проханням добровільно повернути кошти, але відповіді від неї не отримали.
Нарахування та виплата допомоги малозабезпеченим сім'ям проводиться відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Згідно з п. 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (далі Порядок) для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин): строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення).
Орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів. Якщо за результатами проведеного перерахунку не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 1 липня 2020 р. призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги; державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та допомога на дітей одиноким матерям особам, які звернулися за її призначенням у липні - серпні 2020 р., призначається і виплачується починаючи з липня 2020 року.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Разом з тим, ст. 1215 ЦК України, встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Судом встановлено, що відповідач не допустила будь-якої недобросовісної поведінки, не подавала до органів недостовірної інформації та не вчиняла жодних дій, які призвели або могли призвести до виникнення переплати їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Представник позивача не навів жодних доказів, за якими можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні відповідачу соціальної допомоги та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування соціальної допомоги, а також здійснення контрольних та ревізійних функцій.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц (провадження № 61-4504св18) зазначено: До лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце у цій справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, не більше того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.
Пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справах «Пінкова проти Чеської Республіки», «Гаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії».
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що виплата відповідачу була проведена добровільно, на підставі розпорядження Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 18.08.2020 року, при цьому фактів недобросовісності з боку відповідача або подання нею недостовірних даних, судом не встановлено, відсутні підтвердження того, що позивачем допущено рахункову помилку у нарахуванні відповідачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, суд приходить до переконання про відсутність передбачених законом підстав для повернення безпідставно виплачених ОСОБА_1 коштів у розмірі 2 731 грн. 79 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми судові витрати позивачу не відшкодовуються. Відповідач про понесення нею судових витрат не заявляла.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 3 розділ ХII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування позивача: Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, юридична адреса проживання: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Миру, 29, ЄДРПОУ 05425371.
Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:
Повне найменування відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 /1
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ
Повний текст рішення виготовлено 04.07.2022