Справа № 373/855/22
Номер провадження 3/373/422/22
05 липня 2022 року Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 19 червня 2022 року о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Ярмарковій, 54 в м.Переяслав Київської області всупереч вимогам ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» здійснив роздрібну торгівлю алкогольними виробами без ліцензії, а саме: продав дві упаковки горілки «Finlandia», об'ємом три літри кожна, за 600 (шістсот) гривень 00 копійок. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За практикою ЄСПЛ, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09.06.2011).
Крім того, ЄСПЛ зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21.02.1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02.09.1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17.11.2009 року).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та виходячи з матеріалів, наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, а вихід за вказані межі є недопустимим.
З протоколу відносно ОСОБА_1 вбачається, що фактичні дані, викладені в ньому, свідчать про те, що останній всупереч вимогам ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» здійснив роздрібну торгівлю алкогольними виробами без ліцензії, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП. Разом з тим, такі дії підпадають під норми іншої, ніж зазначено в протоколі, статті КУпАП, а саме ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, що має значно суворішу санкцію.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання як, в тому числі, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
В силу ч. 1 ст. 256 цього Кодексу, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, викладені в протоколі відносно фактичні обставини вчинення правопорушення не відповідають зазначеній в протоколі нормі права, якою ніби то передбачена відповідальність за таке правопорушення. Дана обставина не може бути усунута судом самостійно та позбавляє можливості прийняти законне та обгрунтоване рішення по даній справі, тому протокол підлягає поверненню для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 278 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КпАП України.
Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП повернути начальнику ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області - для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Я. І. Керекеза