Справа № 366/144/22
Провадження № 1-кс/366/24/22
29 червня 2022 року слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванків Київської області, в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України, скаргу потерпілого ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження (в порядку ст. 303 КПК України),
ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 12019110180000323, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2019 року та направити матеріали вказаного кримінального провадження для проведення досудового розслідування.
В обгрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що він є потерпілим по кримінальному провадженню № 12019110180000323, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 180 КК України, за фактами замаху на захоплення будівлі храму Релігійної організації «Покрова Божої Матері Парафії Київської Єпархії Української Православної церкви с. Обуховичі Іванківського району Київської області та незаконного перешкоджання здійсненню даній організації релігійного обряду у вказаному храмі.
Скаржник зазначає, що Відділенням поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110180000323, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 180 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 є потерпілим.
Постановою про закриття кримінального провадження від 16 серпня 2021 року, що винесена слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні - начальником відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , кримінальне провадження № 12019110180000323, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 180 КК України, закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідуванням кримінального провадження на підставі абзацу 14 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Копію даної постанови про закриття кримінального провадження ні скаржник, ні його представник не отримували.
Скаржник зазначає, що досудове розслідування у даного кримінальному провадженні здійснювалося неефективно, з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Також, слідчим не проведено всі можливі слідчі (розшукові) дії, що необхідно і можливо провести у кримінальному провадженні, не вжито всі передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 9 та ст. 25 КПК України. Крім того, у вказаному кримінальному провадженні не допитані свідки, не долучені до матеріалів кримінального провадження ряд документів. За таких обставин, скаржник вважає, що рішення про закриття вказано криміального провадження є передчасним та необгрунтованим.
Скаржник вважає бездіяльність поліції протиправною, і як наслідок, незаконною постанову про закриття кримінального провадження з огляду на неповноту досудового розслідування.
Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань до суду не надіслав.
Слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить суд у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування у кримінальному провадженні та провести розгляд скарги за його відсутності,.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Оскільки статтею 174 КПК України не визначено необхідності обов'язкової участі учасників процесу, з урахуванням строків розгляду поданої скарги, та достатності матеріалів для прийняття рішення, приходжу до висновку, що неявка учасників процесу не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінальних проваджень вважаю, що скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Так, забезпечуючи принцип доступу до правосуддя, в порядку статті 21 КПК України та статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, 02 лютого 2022 року відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту (справа "Михалкова та інші проти України").
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення та відбувається в силу наявності обставин, що виключають подальше розслідування.
Встановлений законом порядок закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, дійсно істотно обмежує права потерпілих щодо встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили, притягнення винних до кримінальної відповідальності та відшкодування заподіяної шкоди.
Строк досудового розслідування, не збігається із строком давності притягнення до кримінальної відповідальності, а тому закриття кримінального провадження внаслідок закінчення строку досудового розслідування фактично унеможливлює подальше притягнення винних до кримінальної відповідальності ще до спливу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, можливість закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування не сприяє проведенню ефективного розслідування, оскільки наявність вищевказаної правової підстави для закриття кримінального провадження не враховує обставини, які свідчать про ретельність та активність дій органів досудового розслідування щодо встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Разом з тим, суд вирішує питання щодо законності рішення про закриття кримінального провадження на підставі національного законодавства, яке передбачає відповідний порядок закриття кримінальних проваджень.
Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Вищевказана правова підстава для закриття кримінального провадження є законною, оскільки передбачена діючим кримінальним процесуальним законом, відповідає судовій практиці та підлягає застосуванню у відповідності до принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.
Відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» сталість та єдність судової практики, забезпечується Верховним Судом у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини 1 статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 статті 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Судом встановлено, що 14 вересня 2019 року за заявою ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110180000323 відомості про вчинене кримінальне правопорушення з передньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 180 КК України.
14 вересня 2020 року слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято рішення про закриття провадження, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України, однак 25 травня 2021 року досудове розслідування було відновлено.
Оскаржуваною постановою від 16 серпня 2021 року слідчим у кримінальному провадженні - начальником відділення розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородського РУП ГУ НП В Київській області ОСОБА_4 закрито дане кримінальне провадження.
Слідчим зроблено правильний висновок про те, що відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить, зокрема, дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.
Аналіз вказаних норм кримінального процесуального закону дозволяє дійти до висновку, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР та проводиться до спливу строків, передбачених статтею 219 КПК України.
Абзацом 2 п. 10 ч. 1 статті 284 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Враховуючи санкцію до ч. 1 ст. 180 КК України (в редакції станом на 14.09.2019 року), склад вказаного кримінального правопорушення відповідно до класифікації визначеної ст. 12 КК України (в редакції станом на 14.09.2019 року) є злочином невеликої тяжкості.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 219 КПК України, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.
Обов'язок слідчого закрити кримінальне провадження, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, є безальтернативним, а будь-яка слідча дія, на які зокрема посилається скаржник, є неможливою в закритому кримінальному провадженні. З цих підстав слідчий суддя вважає необґрунтованим доводи скаржника щодо неповноти досудового розслідування, та не дає оцінку таким.
За таких обставин, враховуючи правову підставу для закриття кримінального провадження, яка є імперативною нормою, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Відповідно до статті 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись статтями 21, 22, 303-304, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження ( в порядку ст. 303 КПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1