Справа № 296/8030/21
2/296/576/22
01 липня 2022 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частини квартири,
І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
1.1. 14.09.2021 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до ОСОБА_2 (далі також - відповідач), в якому просила (1) визнати квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; (2) в порядку поділу майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
1.2. Поданий позов обґрунтовувався тим, що 01.06.1985 між позивачем та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Ставищенською сільською радою Коростенського району. За час перебування в шлюбі подружжя придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . З огляду на неможливість у добровільному порядку поділити майно, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 13.10.2021 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у цивільній справі №296/8030/21, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
2.2. Позивач повідомлялась про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду від 13.10.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, яке отримано позивачем особисто 17.12.2021 №1001429395356.
2.3. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду від 13.10.2021 та матеріалів позовної заяви рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, які 18.01.2022 повернуто з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» №1001429395275.
2.4. Враховуючи, що справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відсутність відзиву на позов, а також наявну згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд вирішив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 01.06.1985 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, зареєстрований Ставищенською сільською радою Коростенського району, актовий запис №5, що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюб серії НОМЕР_1 .
3.2. 28.07.1994 ОСОБА_2 купив у Житомирського об'єднання «Житомирнерудпром» квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору від 28.07.1994, посвідченого державним нотаріусом Другої житомирської державної нотаріальної контори Алексєєвою Г.А., зареєстрованого в реєстрі за №4-4645 (а.с.3).
3.3. Квартиру АДРЕСА_1 належить відповідачу на праві власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №19170811 від 12.06.2008 (а.с.4).
3.4. Квартира АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат та службових приміщень, загальною площею - 45,63 кв. м., у тому числі житловою - 28,5 кв. м., що підтверджується технічним паспортом від 03.07.2008 року, інвентарний номер - 11676 (а.с.5-6).
3.5. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Корольовського районного суду від 25 листопада 2021 року.
3.6. Оціночна вартість двокімнатної квартири загальною площею - 45,63 кв. м., у тому числі житловою - 28,5 кв.м., розташованої на сьомому поверсі дев'ятиповерхового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , станом на 18.08.2021, без ПДВ склала 200 133,00 грн., що підтверджується звітом про оцінку майна, складеним ФОП ОСОБА_4 , реєстраційний №20210819/4-М (а.с.7).
ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. Відповідно до вимог частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.2. Частиною 2 статті 372 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
4.3. Згідно зі статтею 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен із подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
4.4. Згідно зі статтею 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, їх частки є рівними. Аналогічне положення закону закріплено у статті 70 СК України.
4.5. Відповідно до статей 22, 25, 27-1 Кодексу про шлюб та сім'ю України спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке є об'єктом права приватної власності (крім майна, нажитого кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу). Майно, яке належало одному з подружжя, може бути спільною сумісною власністю за укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним контрактом) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
4.6. У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. З матеріалів справи вбачається, що з 01.06.1985 по 25.11.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
5.2. Суд враховує, що за договором від 28.07.1994, посвідченим державним нотаріусом Другої житомирської державної нотаріальної контори Алексєєвою Г.А. та зареєстрованим в реєстрі за №4-4645, відповідач придбав квартиру АДРЕСА_1 , перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з позивачем.
5.3. За нормами ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, яка діяла на час придбання спірної квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
5.4. Так, конструкція норми статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, яка узгоджується з нормами статті 60 СК України, свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована, а один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі, в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
5.5. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 18 березня 2019 року у справі № 334/8276/15-ц, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
5.6. Розглядаючи спори між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час придбання вказаного майна.
5.7. Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.
5.8. Відповідно до пункту 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 Сімейного кодексу України.
5.9. Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 придбана відповідачем під час перебування останнього у зареєстрованому шлюбі з позивачем, суд приходить до висновку, що вказана квартира належить в рівних частинах позивачу та відповідачу, вони є рівноправними її власниками, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
VI РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 000 грн. 67 коп., понесений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 280-283, 288, 289 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити.
2. Визнати квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисяча) гривень 67 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи..
Позивач:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2
зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_3
РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_3
РНОКПП НОМЕР_3
Повне рішення суду складено: 01.07.2022.
Суддя О. С. Рожкова