вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
"01" липня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/393/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВК АГРО”, с. Новий Калкаїв Семенівського району Полтавської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Севлюш БУД”, м. Виноградів Закарпатської області
про стягнення 517424,76 грн
Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВК АГРО” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Севлюш БУД” про стягнення 517424,76 грн - сплачених коштів. Позов обґрунтований не виконанням Відповідачем умов договору поставки цементу. Окрім того, просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 20000,00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/393/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2022.
Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю “ДВК АГРО” подало клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що позивач є підприємством агропромислового комплексу, ведення ним господарської діяльності через збройну агресію російської федерації та окупацію значної частини території України стало утрудненим. Вказує позивач також про важливість проведення посівної кампанії для Полтавського регіону, який межує з районами проведення бойових дій, а також зазначає про значне коливання цін на сільськогосподарську продукцію та посівні матеріали в умовах воєнного стану. У підтвердження скрутного матеріального становища підприємства заявником долучено Податковий розрахунок за перший квартал 2022 року, докази на підтвердження площ сільськогосподарських угідь, які знаходяться в користуванні Товариства, понесення витрат на їх обробіток.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд враховує наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан, останній станом на день подання позову не скасовано.
Приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 № 0940/2276/18, а саме пункту 48 юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
З огляду на наведене, враховуючи що введений на території України воєнний стан зумовлює певне обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб, що, в свою чергу, не може виступати перепоною для доступу до правосуддя, беручи до уваги зазначені позивачем у клопотанні про відстрочку сплати судового збору обставини, зокрема, вид діяльності Товариства та місце її здійснення, господарський суд доходить висновку про можливість відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю “ДВК АГРО” сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, з огляду на те, що відстрочення сплати судового збору надає позивачу певний час для його оплати, який у випадку не оплати підлягатиме примусовому стягненню до Державного бюджету України.
Позовна заява відповідає вимогам статей 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд визнає подані матеріали достатніми для відкриття провадження у справі. Підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні. Відтак, в силу приписів ч.1 ст.176 ГПК України, провадження у даній справі підлягає відкриттю.
При вирішенні питання щодо форми господарського судочинства, у якому повинен здійснюватися розгляд позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 5 статті 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 247 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 250 ГПК України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Беручи до уваги наведені вище приписи чинного процесуального законодавства, зважаючи на категорію та складність справи обсяг та характер доказів, з огляду на те, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись статтями 12, 120, 162, 176, 232-235, 247, 249, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВК АГРО” про відстрочення сплати судового збору - задоволити.
2. Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю “ДВК АГРО” сплату судового збору в розмірі 7761,37 грн за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі № 907/393/22.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №907/393/22.
4. Здійснювати розгляд справи №907/393/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
5. Запропонувати учасникам справи подати/надіслати суду:
Відповідачу:
- відзив на позов, оформлений згідно з вимогами ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
- заперечення на відповідь на відзив (у разі отримання відповіді на відзив) - протягом 5 днів з дня її отримання, оформлені згідно з вимогами ст. 167 ГПК України;
- заяву із обґрунтуванням своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (за наявності заперечень) - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали;
- клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (за наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення учасників справи) - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
Позивачу:
- відповідь на відзив (у разі отримання відзиву на позов) - протягом 5 днів з дня його отримання, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України;
- заяву із обґрунтуванням своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (за наявності заперечень) - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали;
- клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (у випадку подання відзиву на позов відповідачем та за наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення учасників справи) - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
6. Звернути увагу учасників справи, що:
- заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.
- копії відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив та додані до них документи іншому учаснику справи повинні бути надіслані (надані) одночасно з надісланням (наданням) відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив до суду (ч. 5 ст. 165, ч. 3 ст. 166, ч. 3 ст. 167 ГПК України).
- копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 ГПК України). Доказами надіслання доказів є опис вкладення у цінний лист з конкретним переліком і фіскальний чек.
- відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
7. Рекомендувати представникам учасників справи подавати до суду клопотання про отримання процесуальних документів в електронному вигляді та повідомити суду офіційні електронні адреси з метою здійснення судових викликів та повідомлень відповідно до ст.ст. 120, 242 ГПК України шляхом надсилання судових рішень в електронній формі.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Р.М. Лучко