вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви про забезпечення позову
04.07.2022м. ДніпроСправа № 904/1782/22
розглянувши заяву ОСОБА_1 , як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська"
про забезпечення позову, подану до пред'явлення позову, та додані до неї матеріали,
особи, які можуть отримати статус учасника у справі:
позивач ОСОБА_1 , м. Дніпро
відповідач ОСОБА_2 , м. Дніпро
про визнання дійсним договору та його тлумачення, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без участі представників сторін
ОСОБА_1 , як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою від 01.07.2022 про забезпечення позову, у якій просить суд до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним та тлумачення попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022, вжити заходи забезпечення позову шляхом наступних заборон:
- заборони ОСОБА_2 відчужувати належну йому частку в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" (ідентифікаційний код 42920701);
- заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вносити зміни щодо складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" (ідентифікаційний код 42920701).
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що 28.01.2022 між сторонами укладений попередній договір купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно якого сторони домовили про укладення до 01.04.2022 договору купівлі-продажу 15% частки у статутному капіталі (договір №1) та до 01.09.2022 договору купівлі-продажу 85% частки у статутному капіталі (договір №2) та передбачили, що у разі не укладення сторонами договору №2 покупець зобов'язаний повернути 15% корпоративних прав продавцю (пункт 4.2 попереднього договору). Оскільки попередній договір купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022 укладений у простій письмові формі ОСОБА_1 має намір подати позов про визнання його дійсним та про тлумачення пункту 4.2 вказаного договору.
Заявник посилається на те, що на сьогоднішній день ОСОБА_1 позбавлена будь-яких гарантій настання наслідків, у разі невиконання відповідачем зобов'язань щодо укладення основного договору №2, оскільки не визначено порядку повернення відповідачем позивачу 15% часток у статутному капіталі, а також не встановлено заборони відчуження відповідачем належних йому 15% часток у статутному капіталі.
Заявник вважає, що наявні підстави припускати, що дії відповідача направлені на відчуження його частки у статутному капіталі, а це в подальшому зробить неможливим виконання рішення суду.
Також заявник зазначає, що підставою для відмови у задоволенні попередньо поданої заяви про забезпечення позову було ненадання доказів на підтвердження наміру відповідача відчужити належної йому частки та не вказано, яким чином незастосування забезпечення позову може порушити права позивача. Щодо вказаного ОСОБА_1 зазначає, що є очевидним неможливість подання доказів на підтвердження того, що відповідач має намір здійснити відчуження належної йому частки, в той час як наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів як заборона відповідачу відчуження належної йому частки може значно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення прав позивача є достатньою для вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, 28.01.2022 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено попередній договір купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно до умов якого сторони зобов'язуються в майбутньому укласти договори купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" (далі - підприємство), за яким продавець зобов'язується передати покупцю корпоративні права (частки у статутному капіталі (фонді) підприємства до 28.01.2022 у розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн., що становить 15 (п'ятнадцять) відсотків статутного капіталу (фонду) підприємства (далі - основний договір - 1), у строк до 01.09.2022 у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., що становить 85 (вісімдесят п'ять) відсотків статутного капіталу (фонду) підприємства (далі - основний договір - 2), а покупець зобов'язується прийняти корпоративні права (частки у статутному капіталі (фонді)) підприємства та сплатити за них обумовлену суму в порядку визначеному цим договором.
Згідно з пунктом 1.2 попереднього договору на момент укладення цього попереднього договору продавцеві належать корпоративні права (частка у статутному капіталі (фонді) у розмірі 100 відсотків статутного капіталу підприємства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру від 24.01.2022.
Орієнтовна вартість корпоративних прав (часток у статутному капіталі (фонді) підприємства, що відчужуються за цим договором визначаються за домовленістю сторін та складає гривневий еквівалент 2 016 000,00 доларів по курсу НБУ на дату укладання цього договору при орієнтовній площі 2 100 га за ціною з розрахунку гривневого еквіваленту 960 доларів США за один гектар землі за умови продажу до 01.09.2022. Вказана вартість є змінною та залежить від кількості зареєстрованих земельних ділянок (земельних ділянок на які за підприємством зареєстровані відповідні речові права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та розраховуються в порядку зазначеному в п. 2.1.4 цього договору (пункт 2.1.3 попереднього договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Закінчення дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за правопорушення, які мали місце під час його дії (пункт 5.1 договору).
28.01.2022 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір №1 купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська", відповідно до якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає у власність покупця належну йому частину частки у статутному капіталі (корпоративні права) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" (далі - товариства), у розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу товариства, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймає цю частину частки та здійснює її оплату.
За домовленістю сторін ціна продажу частини частки у статутному капіталі (корпоративних прав) складає 58 000,00 грн. Зазначена у цьому пункті ціна частини частки у статутному капіталі (корпоративних прав) є ціною даного договору (пункт 2.1 договору №1).
Цей договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та гарантій за цим договором (пункт 8.1 договору №1).
Відбулося внесення змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі та склад учасників товариства, що підтверджується витягом від 27.06.2022.
ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 не має наміру укладати договір №2 та має намір відчужити належну йому частку в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" та просить вжити заходи забезпечення позову шляхом наступних заборон:
- заборони ОСОБА_2 відчужувати належну йому частку в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" (ідентифікаційний код 42920701);
- заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вносити зміни щодо складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" (ідентифікаційний код 42920701).
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (пункти 2, 4, 10 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору (пункт 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її повернення з таких підстав.
Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Так, пунктами 3, 4, 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Заявляючи про заборону ОСОБА_2 відчужувати належну йому частку в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" заявник посилається на те, що на сьогоднішній день ОСОБА_1 позбавлена будь-яких гарантій настання наслідків, у разі невиконання відповідачем зобов'язань щодо укладення основного договору №2, оскільки не визначено порядку повернення відповідачем позивачу 15% часток у статутному капіталі, а також не встановлено заборони відчуження відповідачем належних йому 15% часток у статутному капіталі.
Між тим, як вказує сам заявник предметом майбутнього позову є визнання попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022 дійсним та тлумачення пункту 4.2 вказаного договору щодо наслідків невиконання договору, тобто предметом майбутнього позову не є визначення порядку повернення відповідачем позивачу 15% часток у статутному капіталі (внесення змін до нього).
За таких обставин господарський суд дійшов до висновку, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України оскільки не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову з урахуванням предмету майбутнього позову.
Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
В той же час, як вбачається із заяви про забезпечення позову заявник просить заборонити ОСОБА_2 відчужувати належну йому частку в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" (на даний час 15%) та заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вносити зміни щодо складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" (тобто, в тому числі й щодо частки, яка не належить відповідачу, а й щодо частки, яка належить позивачу).
Таким чином, обрані позивачем заходи забезпечення позову поширюються і на частку у статутному капіталі, які належать ОСОБА_1 , оскільки у випадку відчуження ним своєї частки та дії забезпечення позову у заявленому вигляді неможливо буде зареєструвати зміни відносно неї.
Отже, формулювання прохальної частини є неоднозначним. Тобто, як випливає з формулювання прохальної частини, забороні підлягають і, наприклад, реєстраційні дії щодо зміни другого учасника товариства, а також реєстраційні дії, що безпосередньо не стосуються права на частку у статутному капіталі, що на даний час зареєстровані за ОСОБА_2 .
Обґрунтування саме таких заходів забезпечення позову (щодо заборони вчинення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи) відносно всього товариства у заяві про забезпечення позову відсутні.
Відсутність необхідних елементів заяви про забезпечення позову перешкоджає її розгляду, оскільки суд позбавлений можливості надати оцінку обраним позивачем заходів через призму підстав їх застосування.
Суд звертає увагу, що у суду відсутні повноваження тлумачити, що саме мав на увазі заявник при такому формулювання прохальної частини заяви про забезпечення позову.
Отже, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У заяві про забезпечення позову заявник пропонує суду самостійно визначитись із зустрічним забезпеченням.
Судом встановлено, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Додатково, суд звертає увагу, що у випадку, якщо заявники вважають, що підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення відсутні, заявники повинен вказати про це з наведенням відповідних мотивів. Саме наведені мотиви і будуть предметом оцінки суду для прийняття рішення про можливість вжиття заходів забезпечення позову без застосування зустрічного забезпечення.
Зазначення у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення або наведення мотивів відсутності підстав для зустрічного забезпечення необхідне для правильного та об'єктивного вирішення судом такої заяви.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в ухвалі від 21.08.2019 у справі №761/35501/17.
З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити заявникам, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву про забезпечення позову від 01.07.2022 повернути заявнику.
Повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду після усунення недоліків.
Додаток (на адресу заявника): заява про забезпечення позову з додатками на 32 арк., в т.ч.
квитанції про сплату судового збору №0.0.2594910559.1 від 01.07.2022 на суму 1 240,50 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (04.07.2022) та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.А. Бажанова