вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
01.07.2022м. ДніпроСправа № 904/1732/22
за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро в інтересах держави в особі позивача Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт", м. Дніпро
про зобов'язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав.
Суддя Бєлік В.Г.
Без участі (виклику) представників сторін
Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт", у якій просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (код ЄДРПОУ 43333251) повернути Дніпровській міській раді (код ЄДРПОУ 26510514) земельну ділянку площею 173 кв. м, розташовану на бульварі Слави, 34а у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд;
- скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, розташованої по бульвару Слави, 34а у м. Дніпро, загальною площею 206,6 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (код ЄДРПОУ 4333325 1) від 18.11.2019 №34243784, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком С.В., з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на вказаний об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1926181512101).
Разом з позовною заявою прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд з метою забезпечення позову постановити ухвалу, якою:
- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: бульвар Слави, будинок 34а у м. Дніпро, загальною площею 158,7 кв. м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1926181512101;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (код ЄДРПОУ 43333251) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, розташованої за адресою: бульвар Слави, будинок 34а у м. Дніпро, загальною площею 158,7 кв. м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1926181512101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотеко держателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор посилається на таке:
- під час здійснення конституційних повноважень обласною прокуратурою встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Дніпра та безпідставного набуття речових прав на багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: бульвар Слави 34а у м. Дніпро;
- метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (у даному випадку держави) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення;
- невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- забезпечення позову направлене на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер;
- прокурор зазначає, що наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.
У вирішенні питання про забезпечення позову визначальною є оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
Господарський суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У відповідності зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1, 3 частини 1 Статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
З аналізу вищезазначених положень процесуального закону випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акта.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Предметом позову є зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (код ЄДРПОУ 43333251) повернути Дніпровській міській раді (код ЄДРПОУ 26510514) земельну ділянку площею 173 кв. м, розташовану на бульварі Слави, 34а у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд та скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, розташованої по бульвару Слави, 34а у м. Дніпро, загальною площею 206,6 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (код ЄДРПОУ 43333251) від 18.11.2019 № 34243784, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком С.В., з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на вказаний об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1926181512101).
Спір у справі між Дніпровською міською радою та відповідачем виник з приводу безпідставної державної реєстрації права приватної власності на нерухоме майно на самовільно зайнятій, на думку прокурора, земельній ділянці яка знаходиться на бульварі Слави, 34а у м. Дніпро шляхом спорудження на ній самочинного будівництва та подальшого укладення договорів.
На теперішній час, право власності на вказаний вище об'єкт нерухомості, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1926181512101, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Грейт Естейт”.
Наступне відчуження самочинно побудованого об'єкту нерухомого майна може в подальшому покласти на позивача тягар повернення земельної ділянки від третіх осіб, що спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав. Арешт же вказаного нерухомого майна та заборона вчиняти дії відносно нього на час вирішення справи забезпечать його гарантоване збереження у відповідачів до набрання законної сили судовим рішенням.
В даному випадку, наявний зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити захист права позивача в разі задоволення позову.
Так, предметом позову є повернення земельної ділянки та звільнення її від самовільно збудованого майна.
В разі відчуження майна під час розгляду справи, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Наведене свідчить про наявність зв'язку між визначеними заходами до забезпечення позову в частині зупинення звернення стягнення за виконавчим написом, співмірність та адекватність таких заходів із заявленими вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що висловлена у постанові № 910/1040/18 від 16.08.2018.
В той же час при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими прокурором вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.
В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства прокурором не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборона вчинення реєстраційних дії щодо останнього, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно.
Суд відхиляє доводи прокурора щодо можливого відчуження відповідачем нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці з огляду на таке.
- 18.11.2019. за ТОВ «Грейт Естейт» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 18.11.2019 зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю площею 158,7 кв. м., що знаходиться за адресою: бульвар Слави, буд. 34а у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1926181512101) попереднім власником який передав майно відповідачу є ОСОБА_1 ;
- державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 проведено на підставі договору купівлі-продажу від 08.07.2001 № 10/019, укладеного на Товарній біржі “Дніпродзержинська” (реєстраційний напис №239 від 15.07.2001) державним реєстратором КП “Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу”;
Як вбачається із наданої прокурором Інформації з Державного реєстру речових прав на нерузоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна інших дій щодо нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці з 19.11.2019 до моменту звернення до суду 29.06.2022 відповідачем не вчінялось
Отже, прокурором не надано належних доказів на підтвердження вчинення ТОВ "Грейт Естейт" дій, направлених на відчуження спірного майна, тоді як умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі № 910/13985/19.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2 240,50 грн. за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст.ст. 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Дніпровської міської ради про забезпечення позову - відмовити.
Згідно з приписами ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 01.07.2022.
Суддя В.Г. Бєлік