ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
28 червня 2022 року Справа № 906/822/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Гудак А.В.
суддя Олексюк Г.Є.
при секретарі судового засідання Стафійчук К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 24.01.22р. у справі №906/822/21 (суддя Прядко О.В., повний текст рішення складено 03.02.2022)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9"
про визнання недійсним рішення установчих зборів, оформлених протоколом від 17.06.2019
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.01.2022 р. у справі №906/822/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9" про визнання недійсним рішення установчих зборів, оформлених протоколом від 17.06.2019 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9" 4400,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Під час розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання відповідачем процедури скликання установчих зборів та вимог щодо повідомлення власників квартир про проведення 17.06.2019 установчих зборів, у тому числі і позивача. Таким чином, право позивача на участь у зборах співвласників будинку не було порушено, доказів протилежного позивачем не надано.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 24.01.2022 та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Також просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 здійснені нею судові витрати.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про дотримання відповідачем процедури скликання установчих зборів та вимог про належне повідомлення власників квартир про їх проведення 17.06.2019 року, у тому числі позивача у справі, а відповідно відсутності у позивача порушених прав, посилаючись лише на акти від 03.06.2019 (т.1, а.с. 89-96), у яких ініціативною групою зафіксовано відмову позивача отримати вказане повідомлення.
Вказує, що з доданих до відзиву відповідача документів слідує, що не всі співвласники будинку АДРЕСА_1 повідомлялись про проведення установчих зборів. Тобто рішення при проведенні установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ушакова 9» від 17 червня 2019 р. прийнято з розрахунку 1 квартира 1 голос, що надана відповідачем копія довідки від 09.12.2021 року № 590 (т.1, а.с. 186) не є належним доказом у справі та спростовується наявними у матеріалах справи відомостями з державного реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою будинку АДРЕСА_1 , що надана відповідачем копія експлікації по будинку АДРЕСА_1 також не може бути належним доказом у справі щодо загальної площі приміщень, так як такі відомості можуть підтверджуватись лише даними державного реєстру прав власності та (або) правовстановлюючими документами.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає. Також у відзиві відповідач просить суд стягнути з позивача судові витрати на правову допомогу за розгляд апеляційної скарги в сумі 2000 грн.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10.04.2006, витягом про реєстрацію права власності від 24.04.2006 (т.1, а.с.12-13).
17.06.2019 відбулись установчі збори співвласників квартир у житловому будинку по АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9" від 17.06.2019 (т.1. а.с. 99-100).
Відповідно до вказаного протоколу загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , зазначена у кількості 12 осіб; загальна площа всіх квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 - 892,6 кв.м; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 12 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 892,6 кв.м.
Згідно реєстраційного списку на установчі збори 17.06.2019 року, на зборах були присутні від квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_4 , квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_5 , квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_6 , квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_7 , квартири АДРЕСА_7 - ОСОБА_8 , квартири АДРЕСА_8 - ОСОБА_9 , квартири АДРЕСА_9 - ОСОБА_10 , квартири АДРЕСА_10 - ОСОБА_11 , квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_12 , квартири АДРЕСА_11 - ОСОБА_13 , квартири АДРЕСА_12 - ОСОБА_14 , квартири АДРЕСА_13 - ОСОБА_15 (т.1. а.с. 107)
На установчих зборах вирішено: обрати головою зборів ОСОБА_4 , секретарем - ОСОБА_8 , створити ОСББ Ушакова 9"; затвердити статут ОСББ "Ушакова 9"; обрати правління у наступному складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 ; обрати ревізійну комісію у складі: ОСОБА_17 , уповноважити ОСОБА_4 підписати затверджений зборами статут ОСББ «Ушакова 9», а також підготувати та підписати протокол цих зборів та інші документи, необхідні для державної реєстрації ОСББ "Ушакова 9» та подати ці документи для державної реєстрації об'єднання.
Згідно протоколу установчих зборів від 17.06.2019 року за результатами голосування по всім вищевказаним питанням учасники зборів проголосували: «за» - 12 (дванадцять) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 892,6 кв.м., що складає 100% голосів співвласників, присутніх на зборах; рішення прийняті одноголосно.
В додатках № 1-6 до протоколу установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9" від 17.06.2019 зафіксовано результати голосування (т.1, а.с.101-106).
Оцінюючи доводи апелянта про те, що прийняті на цих установчих зборах рішення є незаконними та недійсними, порушують її права як співвласника багатоквартирного будинку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 (в редакції, чинній на момент проведення установчих зборів).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Для створення об'єднання скликаються установчі збори (ч.2 ст.6 Закону).
Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень (ч.3 ст. 6 Закону).
З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2019 в будинку АДРЕСА_1 було створено ініціативну групу співвласників, що підтверджується протоколом № 1 засідання ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.87-88).
За результатами голосування одноголосно прийнято рішення про створення ініціативної групи у складі: ОСОБА_4 , власник квартири АДРЕСА_3 ; ОСОБА_12 , власник квартири АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 , власник квартири АДРЕСА_4 . Результати голосування зафіксовано у додатку до вказаного протоколу (т.1, а.с. 88 на звороті). Співвласник квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_11 також приймав участь 03.06.2019 в голосуванні з питання створення вищевказаної ініціативної групи.
Частиною 4 та 5 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Отже, Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів, або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення позивача про проведення установчих зборів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на виконання вищевказаних законодавчих вимог ініціативною групою 03.06.2019 вручалися власникам (співвласникам) квартир повідомлення про проведення 17.06.2019 установчих зборів ОСББ зі складенням відомості вручення повідомлень (т.1, а.с.97-98).
У вказаній відомості напроти прізвищ співвласників квартири АДРЕСА_10 , одним із яких є позивач, вчинено запис про відмову від отримання повідомлення, про що складено відповідні акти відмови від 03.06.2019.
Таким чином, статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено право ініціативної групи на вручення повідомлення про проведення зборів кожному співвласнику під розписку, однак позивач відмовився від отримання такого повідомлення, що підтверджується актом про відмову від 03.06.2019 (т.1, а.с.89).
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Законом України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 року, справа №917/996/20).
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази щодо повідомлення ініціативною групою позивача (співвласника квартири АДРЕСА_10 ) про проведення установчих зборів, а саме акт про відмову позивача про отримання повідомлення, а також враховуючи той факт, що співвласник тієї ж квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_11 також відмовився від отримання повідомлення, однак був присутній на установчих зборах 17.06.2019 року, колегія суддів вважає доведеною обставину здійснення ініціативною групою всіх необхідних дій, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", спрямованих на належне повідомлення позивача про проведення 17.06.2019 року установчих зборів.
Натомість відмова позивача від отримання повідомлення про проведення установчих зборів не може свідчити про порушення ініціативною групою встановленого законом порядку скликання установчих зборів та, як наслідок, не може бути підставою для скасування спірного рішення установчих зборів від 17.06.2019 року.
Довід апеляційної скарги про те, що про належне повідомлення співвласників багатоквартирного будинку про проведення установчих зборів може свідчити виключно отримання ними таких повідомлень, не заслуговує на увагу, адже закон визначає диспозитивне право співвласників отримати або відмовитися від отримання такого повідомлення. Ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримати повідомлення про скликання установчих зборів (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.17 постанови від 22.06.2021 у справі №910/9672/20).
Щодо обрахунку голосів при прийнятті рішення установчих зборів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
Оцінюючи доводи апелянта про те, що в свідоцтвах на право власності квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_13 (т.1, а.с. 167, 171, 166) та ордері 1984 року на квартиру АДРЕСА_8 (т.1, а.с 168) співвласниками квартир зазначено декілька осіб, а тому обрахунок голосів потрібно здійснювати лише з частки присутнього на зборах співвласника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Частинами 1, 3 ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
У свідоцтвах на право власності квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_13 (т.1, а.с. 167, 171, 166) та ордері 1984 року на квартиру АДРЕСА_8 (т.1, а.с 168) зазначено декілька співвласників вказаних квартир без визначення часток кожного з них, а тому відповідно до ч.1 ст. 368 ЦК України вказані квартири належать їх власникам на підставі спільної сумісної власності.
Положеннями ст. 369 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, якщо майно належить особі не на праві особистої приватної власності, а разом з іншим співвласником на праві спільної сумісної власності, то розпорядження майном здійснюється за згодою останнього.
Аналіз наведених положень закону, які визначають порядок розпорядження майном, що знаходиться у спільній сумісній власності, дозволяє дійти висновку, що співвласники такого майна розпоряджаються ним за взаємною згодою, наявність якої презюмується.
Схожий за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі N 916/2813/18.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно враховано голоси співвласників, яким належать квартири на праві спільної сумісної власності, а саме квартири АДРЕСА_3 (загальна площа квартири 59,6 кв.м), АДРЕСА_8 (загальна площа квартири 90,3 кв.м), АДРЕСА_11 (загальна площа квартири 83,4 кв.м), АДРЕСА_12 (загальна площа квартири 64,3 кв.м), АДРЕСА_13 (загальна площа квартири 75,2 кв.м).
Доводи апеляційної скарги про те, що відомості про загальну площу квартири АДРЕСА_9 (власником якої є лише одна особа, яка була присутня на установчих зборах) не підтверджені матеріалами справи, а тому судом першої інстанції безпідставно взято до уваги площу даної квартири при обрахунку голосів, спростовуються наявною в матеріалах справи копією Експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку по АДРЕСА_1 , відповідно до якої загальна площа квартири АДРЕСА_9 становить 60,1 кв.м. (т.1, а.с. 192-193).
Твердження апеляційної скарги про невідповідність прізвищ власників квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 учасникам установчих зборів, які представляли дані квартири, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки в судовому засіданні 28.06.2022 року представник позивача підтвердив той факт, що власник квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_16 , власник квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_18 змінила прізвище на ОСОБА_12 (на даний час є головою правління ОСББ).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що присутнім на установчих зборах ОСОБА_16 належить на праві спільної часткової власності 1/2 кв. № 2 (т.1, а.с. 153, в. т.ч. на звороті), ОСОБА_6 належить на праві спільної часткової власності 1/3 кв. № 3 (т.1, а.с. 164, в. т.ч. на звороті), ОСОБА_7 - дві частки по 1/2 кожна кв. № 4 (т.1, а.с.155-156), ОСОБА_11 належить на праві спільної часткової власності 1/5 кв. № 8 (т.1, а.с. 13, 153 на звороті, 154).
Таким чином при обрахунку голосів, які голосували за рішення установчих зборів 17.06.2019 року, судом першої інстанції правомірно враховано голоси:
- від квартири АДРЕСА_4 з площі 39,9 кв.м (1/2 від загальної площі квартири, що становить 79,8 кв.м);
- від квартири АДРЕСА_5 з площі 25,8 кв.м. (1/3 від загальної площі квартири, що становить 77,4);
- від квартири АДРЕСА_6 з площі 63, 3 кв.м., оскільки ОСОБА_7 належить дві частки по Ѕ цієї квартири (т.1, а.с. 155);
- від квартири АДРЕСА_10 з площі 16,8 кв.м (1/5 від загальної площі квартири, що становить 83,8 кв.м).
При цьому, суд першої інстанції правомірно не враховував голоси співвласників, яким належать квартири на праві спільної часткової власності та які не були присутні на установчих зборах, у зв'язку з відсутністю підтвердження наявності відповідних повноважень у присутніх співвласників цих квартир.
Таким чином, за рішення про створення ОСББ проголосували власники та співвласники житлових приміщень, які володіють об'єктами нерухомого майна загальною площею 734,1 кв.м. (що складає 82% від всіх голосів співвласників), тоді як для прийняття рішення про створення ОСББ достатньо голосів співвласників, частка яких складає більше 446,3 кв.м..
Помилкове зазначення в протоколі установчих зборів ОСББ "Ушакова 9", що разом у голосуванні на установчих зборах 17.06.2019 року взяли участь 12 співвласників квартир, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку площею 892,6 кв.м (100% від загальної площі), замість вірного - 734,1 кв.м. (що складає 82% від загальної площі), не спростовує того, що рішення на зборах були прийняті достатньою кількістю голосів співвласників (яким в сукупності належало більше 50 % від загальної площі всіх квартир розташованих у багатоквартирному будинку), яка є необхідною в силу приписів ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що за створення ОСББ не проголосували співвласники житлових приміщень, які володіють більшою частиною спільного майна.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернутись до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 року у справі №910/15811/20 де зазначено:
«Посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15).
Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачкою способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.
Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів в частині організаційних питань проведення зборів, створення ОСББ та затвердження його назви, статуту, виборів органів управління (правління, ревізійної комісії), уповноваження особи щодо державної реєстрації об'єднання ОСББ, безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ як юридичної особи, а вимоги позивачки про визнання незаконним рішення установчих зборів спрямовані на припинення ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивачки (подібний висновок міститься у п. 5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20)».
У контексті наведеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом даного спору є визнання недійсним рішення установчих зборів від 17.06.2019 року, яким створено ОСББ «Ушакова 9», затверджено статут ОСББ, обрано органи управління ОСББ та вказане рішення було прийнято за результатами голосування більшої половини загальної кількості усіх співвласників будинку (82% від всіх голосів співвласників), тобто відповідно до вимог ч. 9 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Враховуючи, що спірне рішення установчих зборів ОСББ було прийняте за результатами голосування більшістю голосів від загальної кількості усіх співвласників будинку (а саме 82% від всіх голосів співвласників), а також враховуючи баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсним спірного рішення установчих зборів ОСББ, з наведених у позовній заяві підстав.
Окрім того, переглядаючи рішення суду в частині стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Судові витрати у даній справі з підстав відмови в задоволенні позовних вимог, в порядку ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.
Представником відповідача до суду першої інстанції подано клопотання про стягнення з позивача 4400,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, що складаються з вартості послуг по підготовці проекту відзиву у справі - 2000,00грн., представництво інтересів клієнта в господарському суді Житомирської області 2400,00 грн. (4 судових засідань, за 1 судове засідання - 600,00грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з відзивом на позовну заяву відповідачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який складається з витрат на професійну правничу допомогу, що містить опис робіт та їх вартість (т.1, а.с. 123).
Приписами ч.8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №638 від 29.03.2012, виданого Могильницькому Віктору Юрійовичу та договір про надання правової допомоги від 13.10.2021 (т.1, а.с. 124-126, 206).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником відповідача надано укладений між Адвокатським бюро «Могильницький та Партнери» (Адвокатське бюро) в особі керуючого бюро Могильницького Віктора Юрійовича та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ушакова 9» (клієнт) договір про надання правової допомоги від 13.10.2021 (т.1, а.с. 124-126).
Згідно з п.1.1.4 договору, предметом договору є представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, органах ДВС, прокуратурі, органах досудового розслідування, оперативних підрозділах органів внутрішніх справ (поліції), підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, у тому числі органах місцевого самоврядування, банківських установах, реєстраційній службі, нотаріаті, відділеннях поштового зв'язку, в інших державних органах, а також перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до підпунктів 2.2.8 та 2.2.9 пункту 2.2 договору, клієнт зобов'язаний відшкодовувати Адвокатському бюро фактичні витрати, необхідні для виконання договору; своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість отриманих послуг за договором.
За умовами пунктів 3.1-3.3.,3.5-3.9 договору, гонорар - винагорода Адвокатського бюро за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатським бюро позитивного результату, якого бажає клієнт. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, зразок якого є додатком 2 до цього договору. Підставою для сплати гонорару є рахунок на оплату, зразок якого (є додатком 3 до цього договору). Клієнт сплачує гонорар не пізніше 15 днів з моменту укладення даного договору. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвокатського бюро.
Додатком 1 до договору про надання правової допомоги від 13.10.2021 сторони погодили перелік та вартість правової допомоги (послуг), які адвокатське бюро надає клієнту, зокрема, вартість послуг по підготовці проекту відзиву у справі №906/822/21 складає 2000 грн, представництво інтересів клієнта в господарському суді Житомирської області у справі №906/822/21 за 1 судове засідання складає 600 грн.
Факт надання послуг підтверджується актами наданих послуг по договору, рахунками на оплату, платіжним дорученням та наявними у справі протоколами судових засідань, в яких адвокат представляв інтереси відповідача у справі.
Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати, суд першої інстанції правомірно встановив, що сума витрат на правову допомогу в розмірі 4400 грн є співмірною із предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом таких послуг.
Згідно з ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржниками норм матеріального права, зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи та не спростовують висновків суду.
Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.
Окрім того, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., а саме за складання відзиву на апеляційну скаргу (т.2, ас. 53).
Розглянувши заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції, колегія суддів, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг, відповідно до якого Адвокатським бюро «Могильницький та Партнери» надано ОСББ «Ушакова 9» послугу з підготовки проекту відзиву на апеляційну скаргу у справі №906/822/21 на суму 2 000 грн. (т.2, а.с. 54), рахунком на оплату №11/06 від 17.06.2022 (т.2, а.с. 55), платіжним дорученням №45 від 17.06.2022 року (т.2, а.с. 56).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевикладене, складність справи та виконані роботи, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають до стягнення з позивача є витрати на професійну правничу допомогу надану при розгляді справи в суді апеляційної інстанції в сумі 2000 грн..
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 24.01.22р. у справі №906/822/21 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ушакова 9» (код 43156776, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Ушакова, 9) витрати на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "04" липня 2022 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.