79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" липня 2022 р. м. Львів Справа №914/1766/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Головуючий суддя І.Б. Малех
Судді В.М. Гриців
О.В. Зварич
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сипи Любов Дмитрівни, б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/279/22 від 20.01.2022)
на рішення Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2021 року (суддя Петрашко М.М., повний текст рішення складено 28.12.2021, м. Львів)
у справі №914/1766/21
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Транс", м. Львів
до відповідача за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Сипи Любов Дмитрівни, м. Львів
про стягнення 41000,00 грн.
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Сипи Любов Дмитрівни, м. Львів
до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Транс", м. Львів
про стягнення 56612,18 грн.
22 червня 2021 року на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Транс" до Фізичної особи - підприємця Сипи Любов Дмитрівни про стягнення 41000,00 грн. за договором перевезення
Дані позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов договору-заяви на перевезення вантажу №2021-1631.1 від 15.04.2021, позивачем надана послуга в період з 16.04.2021 по 21.04.2021 на суму 41 000,00 грн., в підтвердження чого посилається на акт №ОУ-0000091 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.04.2021, податкову накладну №18 від 21.04.201 та квитанцію №1 від 06.05.2021. Останній день строку, як вказує позивач був 25.05.2021, однак відповідач 41 000,00 грн. за послугу не розрахувався, в зв'язку з чим в останнього є наявною заборгованість, яку ТОВ «Престиж» просить стягнути в примусовому порядку. В обґрунтування даних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 6, 509, 525, 526, 530, 626, 629, 901, 909 ЦК України , ст. ст. 181, 175, 193 ГК України.
22 липня 2021 року на розгляд суду від ФОП Сипи Л.Д поступила зустрічна позовна заява про стягнення 56 612,18 грн. збитків за пошкоджений вантаж.
Даний зустрічний позов мотивовано тим, що в місці доставки товару було виявлено пошкодження товару, а саме замокання товару, що зафіксовано актом №С001578 від 21.04.2021 , вказує, що водій відповідача був поінформований про виявлення товару неналежної якості, а відтак розмір збитків становить 56 612,18 грн., які ФОП Сипа Л.Д. просить стягнути в примусовому порядку. Розмір даних збитків підтверджується звітом №776 від 26.04.2021. Вказує на те, що 09.07.2021 товар був утилізований, відповідно до акту від 09.07.2021 №100. В обґрунтування даного посилається на положення ч.1 ст. 9, ч.1 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» , ч.1 ст. 924 ЦК України.
Щодо первісного позову, то ФОП Сипа Л.Д. зазначає, що відповідач не надав увесь пакет документів, передбачений вимогами п.6.2. договору, а відтак вважає, що відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України строк оплати грошових коштів за надані послуги не настав, відповідно до чого вважає вимогу про сплату 41 000,00 грн. такою, яка не підлягає до задоволення.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2021 року у справі №914/1766/21, первісний позов задоволено; стягнуто з ФОП Сипи Любов Дмитрівни на користь ТОВ «Престиж-Транс» заборгованість в розмірі 41 000,00 грн. та 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.
Дане рішення по первісному позову мотивовано положеннями ст. 11, 509, 627, 629, 909, 525, 526, 530 ЦК України , ст. 174 ГК України та положеннями Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956. При цьому, встановлено, факт перевезення позивачем за первісним позовом товару за замовленням відповідача за первісним позовом у міжнародному сполученні Olawa (PL) - Щасливе (UA) від вантажовідправника до вантажоодержувача підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №355668 від 16.04.2021, відповідно до якої вантаж був отриманий вантажоодержувачем 21.04.2021, що підтверджується відміткою вантажоодержувача у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №355668 від 16.04.2021. З акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.04.2021 №ОУ-0000091 вбачається, що транспортні послуги надані по рахунку №СФ-0000091 від 21.04.2021р. на суму 41000,00 грн. претензій сторони одна до одної не мали. Договір, заявка, акт виконаних робіт підписаний обома сторонами, відповідно до чого визнано обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 41000,00 грн. за надані транспортні послуги.
Щодо зустрічних вимог, то рішення мотивовано положеннями ст. ст. 22, 610, 611, 920,924, 934 ЦК України, ст. ст. 218, 224, 225 ГК України та положенням Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів з встановленням того, що матеріали справи не підтверджують, що позивач за зустрічним позовом поніс матеріальні збитки (втрати), в зв'язку з пошкодженням товару, який йому не належить. Позивач за зустрічним позовом не довів фактичне зменшення будь-яких з його майнових благ, як учасника відносин з перевезення вантажу і яке виражається у зроблених ним витратах, у зв'язку з пошкодженням майна вантажоодержувача, що свідчить про відсутність одного з таких елементів складу цивільного правопорушення, як збитки. Відповідно до цього у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідач за первісним позов (позивач за зустрічним позовом) - ФОП Сипа Л.Д., не погодившись з винесеним рішенням подала апеляційну скаргу , в якій посилається на те, що таке прийнято, з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
- скаржник зазначає, що судом не дано належної оцінки доказам понесення збитків, а саме звіту №776 від 26.04.2021, претензії від 27.04.2021 та акту від 09.07.2021 №100. В обґрунтування даного скаржник посилається на положення п.1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів , ч.1 ст. 924 ЦК України, ч.1 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» та пункти 3.15, 7.3.2, 7.3.5, 3.10, 4.1. та 4.3. договору;
- щодо первісного позову, то вказує, що відповідач не надав увесь пакет документів передбачений вимогами п.6.2. договору , а відтак у відповідності до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України строк сплати грошових коштів за надані послуги не настав, а тому вважає, що вимога про сплату 41000,00 грн. є такою, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/1766/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову; зустрічний позов задоволити; стягнути з ТОВ «Престиж-Транс» на користь ФОП Сипа Л.Д. вартість пошкодженого товару в розмірі 56 612,18 грн. та 20 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2022 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП - Сипи Л.Д. на рішення Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2021 року у справі №914/1766/21. Ухвалено дану апеляційну скаргу у справі №914/1766/21 розглядати без повідомлення учасників справи а порядку ч.10 ст. 270 ГПК України. Витребувано в Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/1766/21.
03.03.2022 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №914/1766/21.
Сторони належним чином повідомленні про відкриття апеляційного провадження у даній справі ухвалою суду від 10.02.2022 , про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення такої.
Станом на 30.05.2022 відзиву на апеляційну скаргу та додаткових доказів не поступало.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2021 року у справі №914/1766/21 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Обставини справи:
15.04.2021 між Фізичною особою-підприємцем Сипою Любов Дмитрівною (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-Транс" (перевізник) укладено заявку (підписано заявку) на перевезення вантажу №2021-1631.1.
Згідно умов вказаної заявки, перевізник, зобов'язався автомобілем з державними номерними знаками ВС90361С/ НОМЕР_1 здійснити перевезення гігієнічної продукції (33 палети вагою 14 тонн) за маршрутом: SCA Hygiene Products Sp. z o.o.ul. 3-go Maja 30 A, PL 55-200 Olawa - с.Щасливе, вул.Демидова, 2, Бориспільський р-н. Дата завантаження: 16.04.2021, дата розвантаження: 20.04.2021.
Вказаною заявкою на перевезення вантажу сторони погодили між собою, що вартість перевезення становить 41000,00 грн., а строк оплати: 21 банківський день від дати отримання оригіналів документів.
21.04.2021 перевізником та експедитором складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000091 на суму 41000,00 грн., згідно з яким Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-Транс" були надані транспортні послуги по рахунку №СФ-0000091 від 21.04.2021р. на суму 41000,00 грн. за міжнародним маршрутом: Olawa (PL) - Щасливе (UA).
Як вказує ТОВ «Престиж-Транс» ФОП Сипа Л.Д. не виконала взятих на себе зобов'язань, відповідно до заявки на №2021-1631.1. від 15.04.2021, в частині оплати за перевезення вантажу в сумі 41 000,00 грн.
15.05.2019 між Фізичною особою-підприємцем Сипою Любов Дмитрівною (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-Транс" (перевізник) укладено договір перевезення вантажу №21, відповідно до умов якого перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі. Експедитор за дорученням свого клієнта зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Сторони виконують свої зобов'язання на підставі даного договору і заявки на перевезення. Експедитор діє за дорученням і за рахунок клієнта, з яким в нього укладений договір на надання транспортно-експедиторських послуг чи договір перевезення вантажу, або інші договори.
Згідно із пунктами 2.7. та 3.3. договору, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Перевізник зобов'язаний забезпечити страхування цивільної відповідальності перед третіми особами, CMR страхування відповідальності авто перевізника (наявність діючого поліса по страхуванню відповідальності, передбаченої Конвенцією CMR/Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ)) на суму не менше суми вартості вантажу, який перевозиться. При необхідності та за домовленістю сторін, перевізник може здійснювати страхування, митне оформлення вантажу та інші формальності в процесі його перевезення. При виникненні страхового випадку перевізник зобов'язаний негайно в письмовому вигляді повідомити експедитора, а також вислати по факсу або електронною поштою копію заяви про настання страхового випадку, направленої в страхову компанію.
Пунктом 3.9. договору передбачено, що перевізник зобов'язаний забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття для перевезення і до моменту видачі його в пункті призначення вантажоотримувачу, зазначеному в товарно-транспортній накладній (CMR, ТТН). Видача вантажу здійснюється уповноваженій особі вантажоотримувача, за умови надання документу, що посвідчує його особу. Перевізник при видачі вантажу вантажоотримувачу обов'язково має поставити у CMR (при міжнародних перевезеннях) чи ТТН (при перевезенні по Україні) позначку (дата, підпис уповноваженої особи, завірений печаткою/штампом) вантажоотримувача про отримання вантажу.
Відповідно до пунктів 3.10. та 5.5. договору, якщо при розвантаженні автомобіля було виявлено пошкоджений вантаж і експедитором були надані документи, які зазначені у пункті 5.5. даного договору, перевізник зобов'язаний протягом двох робочих днів розглянути дані документи і сплатити штраф. Якщо при розвантаженні автомобіля було виявлено пошкоджений вантаж, то експедитор зобов'язаний надіслати перевізнику, по факсу або в електронній формі складений акт, обґрунтовану претензію, фотографії пошкодження, калькуляцію вартості пошкоджених елементів товару, а також інші документи, що документально підтверджують розмір фактичних збитків пошкодження товару. Оригінали вказаних документів надсилаються експедитором перевізнику поштою.
Пунктами 6.1. та 6.2. договору передбачено, що ціни по кожному перевезенню вантажу та термін оплати обумовлюються в заявці. Вартість послуг перевезення вказується в гривнях еквівалентно курсу долара чи євро, встановленим НБУ на день виставлення рахунку (якщо в заявці не вказано іншу дату). Остаточний розрахунок між перевізником і експедитором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом 21 (двадцяти одного) банківського дня (якщо в заявці не вказано іншу дату) з моменту отримання оригіналів документів, а саме: договору, на додаткову вимогу експедитора заявки; рахунку, акту виконаних робіт; товарно-транспортної накладної (ТТН) або міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою (дата, підпис уповноваженої особи, завірений печаткою/штампом) вантажоотримувача про отримання вантажу; крім того: завірених підписом і мокрою печаткою копії: свідоцтва про державну реєстрацію (або витяг з ЄДР), свідоцтво платника ПДВ (витяг з реєстру платників ПДВ) чи свідоцтво про сплату єдиного податку, довідку надану Державною податковою інспекцією про види діяльності згідно відомостей ЄДР, поліс про страхування відповідальності перевізника.
Згідно із пунктом 7.1.1. договору, перевізник і експедитор у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором несуть взаємну матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством та умовами договору. Кожен випадок збитку, за який інша сторона вимагає компенсації, повинен бути документально підтверджений.
Відповідно до п.7.3.2. договору, перевізник несе повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу з моменту завантаження і до моменту розвантаження автомобіля.
Пунктом 7.3.5. договору передбачено, що у випадку повної або часткової втрати або пошкодження вантажу, які виникли в проміжок часу між отриманням вантажу та його передачею вантажоотримувачу, перевізник відшкодовує експедитору суму, еквівалентну вартості втраченого або пошкодженого вантажу, яка вказана у калькуляції або претензії чи зазначена у CMR або ТТН, а також підтверджується актом приймання з підписами, посадами, П.І.Б. осіб, у присутності яких проходило приймання вантажу, у т.ч. з підписом або без підписання водія.
Відповідно до пунктів 9.2. та 9.3. договору, перевізник зобов'язаний відповісти по суті на претензію експедитора протягом 7 (семи) днів з моменту її отримання. У випадку пропущення даного терміну претензія вважається прийнятою. У випадку визнання претензії, в тому числі і на підставі пункту 9.2. даного договору, перевізник зобов'язаний задовольнити визнану претензію протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту визнання претензії.
ФОП Сипа Л.Д. щодо здійснення оплати за перевезення товару заперечує, оскільки за її твердженням відповідач за зустрічним позовом не надав увесь пакет документів, передбачений вимогами пункту 6.2. договору, у зв'язку з чим строк виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору та статті 530 Цивільного кодексу України не настав.
Відповідно до чого вважає, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Транс" про стягнення заборгованості в розмірі 41000,00 грн. є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
В зустрічній позовній заяві ФОП Сипа Л.Д. вказує про факт пошкодження товару та розмір збитків у зв'язку з його пошкодженням в сумі 56612,18 грн.
В обґрунтування даного посилається на звіт №776 від 26.04.2021 про проведені інспекційні роботи «визначення розміру матеріальних збитків, нанесених транспортним оператором ТОВ «Бей Транс» вантажоотримувачу внаслідок пошкодження (намокання) товару - підгузки для дорослих для захисту при нетриманні в асортименті торгової марки TENA, під час транспортування вантажу з Республіки Польща».
В даному звіті вказано, що відповідно до інструкцій, отриманих від АТ «Страхова Компанія «ІНГО» 21 квітня 2021р. і на підставі документів: кваліфікаційного свідоцтва аварійного комісара АК-АЗ №3349 від 16.03.2017р. і сертифіката експерта з оцінки якості та кількості товарів (вантажного сюрвеєра) КПК №006/05-ПК від 05.10.2005р., ФОП Расіним А.А. була проведена інспекція товарно-матеріальних цінностей, що прибули з Польської Республіки (м. Олава (Olawa) у вантажному напівпричепі автомобіля НОМЕР_2 / НОМЕР_1 (автомобільний перевізник ТОВ «Престиж-Транс» м. Львів) на адресу вантажоодержувача ТОВ «ЕсСіТі Україна» за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №355668 від 16.04.2021р., інвойс №7566139690 від 15.04.2021.
Як встановлено з обставин справи, дана інспекція товарно-матеріальних цінностей проводилась у відповідності з умовами договору добровільного страхування відповідальності транспортного оператора ТОВ «Бей Транс» (м.Львів).
У звіті №776 вказано, що 21 квітня 2021 року, після проходження розмитнення вантажу, автомобіль з вантажним напівпричепом прибули на територію складу вантажоодержувача, де при розкритті дверей вантажного напівпричепа і в процесі вивантаження товару було встановлено факт часткового пошкодження (намокання) упаковки 307 одиниць (упаковок) товару 5 номенклатурних найменувань. Загальна вартість пошкодженого і відбракованого товару склала 1665,02 Євро (без урахування вартості ввізного мита, ПДВ і фрахту). Загальна брутто-вага всього пошкодженого і відбракованого товару становить 910,886 кг.
Згідно із пояснювальною запискою від 21.04.2021, водій транспортного засобу НОМЕР_2 / НОМЕР_1 повідомив, що не був присутнім при завантаженні товару, а також, що при перетині кордону стояв дві доби в черзі.
Відтак обставинами справи встановлено, що 27.04.2021 позивач за зустрічним позовом надіслав відповідачу за зустрічним позовом претензію вих. №01, в якій експедитор повідомляє перевізника про те, що після проходження митного оформлення, автотранспорт прибув на місце вивантаження (с. Щасливе, вул. Демидова, 2, Бориспільський р-н) і під час вивантаження автотранспорту на складі, було виявлено пошкоджений товар на суму 56612,18 грн., а саме: 710702-01 Tena Slip Plus Large 30 McC в кількості 228000, 711233-01 Tena Slip Super Media 30 в кількості 15000, 711411-01 Tena Slip Super Large 10 в кількості 12000, 711433-01 Tena Slip Super Large 30 в кількості 12000 та 770124-06 Tena Bed Plus 60x60 30 в кількості 16000.
На вказану претензію відповідачем за зустрічним позовом надіслано позивачу за зустрічним позовом лист, в якому перевізник повідомив експедитора, що міжнародне перевезення за маршрутом Olawa (PL) - Щасливе (Україна), здійснене не підставі заявки №2021-1631.1 від 15.04.2021р., було застраховане, а тому розгляд претензії експедитора можливий лише після отримання кінцевого рішення страхової компанії.
Як зазначено у зустрічній позовній заяві - 09.07.2021р., пошкоджений товар на суму 56612,18 грн., відповідно до акту від 09.07.2021р. №100 був утилізований.
Враховуючи вищенаведене Фізична особа-підприємець Сипа Любов Дмитрівна подала зустрічну позовну заяву у даній справі, згідно з якої просила стягнути з відповідача за зустрічним позовом вартість пошкодженого товару в сумі 56 612,18 грн.
Оскаржуваним рішенням в даній справі первісний позов задоволено , а в задоволенні зустрічного позову відмовлено, з чим не погодилась ФОП Сипа Любов Дмитрівна.
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
У відповідності до положень ч.1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб, що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини ; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.1, 3 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 909 ЦК України, що кореспондується положенням ст. 307 ГК України, встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Як вірно зазначено місцевим господарським судом , з огляду на те, що перевезення у даній справі здійснювалось за міжнародним сполученням, тому до даних правовідносин застосовуються й положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року.
Частиною 1 статті 1 Конвенції передбачено, що вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Відповідно до статті 4 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Як встановлено обставинами справи сторонами 15.05.2019 укладено було договір перевезення вантажу №21, відповідно до умов якого перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі. Експедитор за дорученням свого клієнта зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Сторони виконують свої зобов'язання на підставі даного договору і заявки на перевезення.
На виконання умов договору 15.04.2021 ФОП Сипою Л.Д. (експедитор) та ТОВ «Престиж-Транс» (перевізник) укладено та підписано заяву на перевезення вантажу №2021-1631.1, згідно умов якої перевізник зобов'язався автомобілем з державними номерними знаками НОМЕР_2 / НОМЕР_1 здійснити перевезення гігієнічної продукції (33 палети вагою 14 тонн) за маршрутом: SCA Hygiene Products Sp. z o.o.ul. 3-go Maja 30 A, PL 55-200 Olawa - с. Щасливе, вул. Демидова, 2, Бориспільський р-н. Дата завантаження: 16.04.2021, дата розвантаження: 20.04.2021. Вартість перевезення становить 41000,00 грн., а строк оплати: 21 банківський день від дати отримання оригіналів документів.
Факт надання послуг по перевезенню вантажу підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.04.2021 №ОУ-0000091 на суму 41 000,00 грн.
З дано акту вбачається , що ТО «Престиж-Транс» були надані транспортні послуги по рахунку №СФ-0000091 від 21.04.2021 на суму 41000,00 грн. за міжнародним маршрутом Olawa (PL) - Щасливе (UA).
Факт перевезення позивачем за первісним позовом товару за замовленням відповідача за первісним позовом у міжнародному сполученні Olawa (PL) - Щасливе (UA) від вантажовідправника до вантажоодержувача підтверджується зокрема: міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №355668 від 16.04.2021, відповідно до якої вантаж був отриманий вантажоодержувачем 21.04.2021, що підтверджується відміткою вантажоодержувача у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №355668 від 16.04.2021.
При цьому, слід зазначити, що в пункті 16 підписаної між сторонами заявки на перевезення вантажу №2021-1631.1. від 15.04.2021 вказано, що для отримання оплати за здійснене вантажне перевезення перевізник зобов'язаний надіслати експедитору пакет оригінальних документів, а саме: підписаний договір і заявку, рахунок, акт виконаних робіт, 2 екземпляри оригіналів CMR (ТТН).
З наявного в матеріалах справи акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.04.2021 №ОУ-0000091 вбачається, що транспортні послуги надані по рахунку №СФ-0000091 від 21.04.2021 на суму 41 000,00 грн.
При цьому, слід зазначити, що договір, заявка, акт виконаних робіт підписаний обома сторонами.
Як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, відповідач за первісним позовом не вказує, які саме документи не були надані йому позивачем за первісним позовом .
При цьому, місцевим господарським судом вірно відмічено, що вимога про відшкодування збитків, пов'язані з несплатою послуг перевезення вантажу, а не відсутністю оригіналів документів.
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.04.2021 №ОУ-0000091 сторони претензій одна до одної не мали.
У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію , яка неминуче має настати , підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час . Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, з врахуванням положень законодавства та матеріалів справи, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 41000,00 грн. заборгованості.
Поряд з первісним позовом, Фізичною особою - підприємцем Сипою Любов Дмитрівною заявлено зустрічний позов до ТОВ «Престиж-Транс» про стягнення збитків в розмірі 56 612,18 грн. , який обґрунтовано положеннями ст. 924 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність». Розмір збитків, як вказує позивач за зустрічним позовом підтверджується звітом №776 від 26.04.2021.
У відповідності до вимог ч.ч.1-2 ст. 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 934 Цивільного кодексу України встановлено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
З матеріалів та обставин справи вбачається, що у місці доставки товару було виявлено його пошкодження, а саме виявлено замокання товару, про що вантажоодержувачем (ТзОВ «ЕССІТІ Україна») складено акт невідповідності при прийнятті продукції №С001578 від 21.04.2021р., що підписаний комісією у складі контролера, оператора ПК та водія.
Відтак, заявляючи до стягнення 56612,18 грн. збитків, позивач за зустрічним позовом посилається на звіт №776 від 26.04.2021р. про проведені інспекційні роботи «Визначення розміру матеріальних збитків, нанесених транспортним оператором ТОВ «Бей-Транс» вантажоотримувачу (ТзОВ «ЕССІТІ Україна») внаслідок пошкодження (намокання) товару, що прибув з Польської Республіки (м.Олава (Olawa) у вантажному напівпричепі автомобіля ВС9036С/ НОМЕР_1 перевізника ТзОВ «Престиж-Транс» м. Львів за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №355668 від 16.04.2021р.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності до положень ч.1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно частини 2-3 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Слід зазначити, що відшкодування збитків може бути покладено на особу лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення , яке є підставою для господарської відповідальності. Господарське правопорушення складається з чотирьох елементів, а саме: - протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; - наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); - причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; - вини боржника.
За відсутності хоча б одного із цих елементів такий вид господарсько-правової відповідальності, як відшкодування збитків, до учасників господарських відносин не застосовується.
Як вірно відмічено місцевим господарським судом, законодавством та укладеним між сторонами договором встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, однак слід зазначити, що це не звільняє позивача за зустрічним позовом від обов'язку довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків.
Отже, у зв'язку з цим позивач за зустрічним позовом повинен довести: протиправність поведінки (порушення умов договору); наявність збитку; причинний зв'язок; вину. Тобто позивач за первісним позовом повинен довести, що порушення перевізником зобов'язання завдало йому збитків.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції вважає, обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що матеріалами справи не підтверджується того факту, що позивач за зустрічним позовом поніс матеріальні збитки (втрати) у зв'язку з пошкодженням товару, який йому не належить. Позивач за зустрічним позовом не довів фактичне зменшення будь-яких з його майнових благ, як учасника відносин з перевезенням вантажу і яке виражається у зроблених ним витратах у зв'язку з пошкодженням майна вантажоодержувача, що свідчить про відсутність одного з таких елементів складу цивільного правопорушення як збитки.
У відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Отже, з врахуванням наведеного, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні зустрічного позову про стягнення 56612,18 грн. збитків.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які викладено в оскаржуваному рішенні.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 13 ст. 8, ст. ст. 12, 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2021 року у справі №914/1766/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сипи Любов Дмитрівни, б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/279/22 від 20.01.2022) - без задоволення.
2. Судові витрати покласти на скаржника - Фізичну особу - підприємця Сипу Любов Дмитрівну.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
4. Матеріали справи №914/1766/21 повернути Господарському суду Львівської області.
Головуючий суддя Малех І.Б.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Зварич О.В.