79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" липня 2022 р. Справа № 921/544/21
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в особі:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
розглянув апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” за № 362 від 20.05.2022 та клопотання про відстрочення сплати судового збору
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2022, суддя Андрусик Н.О., м. Тернопіль, повний текст рішення складено - 28.04.2022
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ”, м.Київ
до відповідача приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ”, м.Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м.Київ
про стягнення 357 859 830,30грн.,
рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2022 позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ” 323 941 978,40 грн. боргу з оплати щодобових негативних небалансів, 4150327,11 грн. плати за перевищення договірної потужності, 6112320,18 грн. інфляційних нарахувань, 4148677,04 грн. 3% річних, 19506527,57 грн. пені та 794500,00 грн. в повернення сплаченого судового збору.
08.06.2022 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” за № 362 від 20.05.2022 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2022 в справі №921/544/21. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 залишено без руху апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” за № 362 від 20.05.2022 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2022 в справі №921/544/21, скаржнику рекомендовано, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 1 191 750,00 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів сплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 1 191 750,00 грн. та подати суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі в розумінні ч. 1 ст. 259 ГПК України. 27.06.2022 на адресу Західного апеляційного господарського суду від апелянта (приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ”) надійшло клопотання про долучення документів в підтвердження обгрунтувань щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі, а саме: довідки приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” за № 181 від 22.06.2022, постанови про арешт коштів боржника (приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” ) ЗВП № 62633473, ВП № 60363396, № 62633348, № 62919377, балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.03.2022, звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за І квартал 2022 року.
В підтвердження доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі в розумінні ч. 1 ст. 259 ГПК України апелянтом долучено опис вкладення до цінного листа на ім'я ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Таким чином, апелянт також просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі посилаючись довідку приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” за № 181 від 22.06.2022, постанову про арешт коштів боржника (приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” ) ЗВП № 62633473, ВП № 60363396, № 62633348, № 62919377, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2022, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2022 року.
Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг.
Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначає єдине виключення щодо несправляння судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, а саме за подання заяв, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб (пункт 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється виключно за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктами 4, 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги та за подання касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.Системний аналіз норм Закону України «Про судовий збір» дає можливість зробити висновок, що законом чітко встановлені випадки, коли суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, і вільне трактування Закону з проведенням аналогій щодо відстрочення судового збору за подання апеляційних скарг є помилковим.
Згідно з частиною восьмою статті 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Частиною другою статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Тобто у даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем розраховується відповідно до частини восьмої статті 6, частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та статті 129 ГПК України з розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви і розраховується з ціни позову, яка визначається відповідно до статті 163 ГПК України та є обов'язковим реквізитом позовної заяви згідно з пунктом 3 частини третьої статті 162 ГПК України.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи згаданий принцип, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору. Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян, законодавець поставив у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір.
За таких обставин, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом, зокрема, відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, для задоволення клопотання приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Подані апелянтом докази в підтвердження вимог про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі не підтверджують можливість сплати заявником судового збору протягом визначеного законом строку розгляду апеляційної скарги та прийняття рішення у даній справі. Крім цього, заявником не подано доказів, які б свідчили про вжиття усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
За вказаних обставин, апеляційний суд залишає без задоволення клопотання апелянта (приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ”) про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2022 в справі №921/544/21.
За вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною другою статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом встановлено, що предметом позову є стягнення 357 859 830,30 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.
Таким чином, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, апелянтом мало бути сплачено 1 191 750,00 грн. судового збору ((2 270,00 грн. * 350) * 150%), натомість останнім судового збору не сплачено.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Документами про відправлення сторонам у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів є квитанція поштового відправлення або фінансовий чек поштового відділення з описом вкладення. Одночасно, доказом надіслання копії заяви може бути також документ, що видається кур'єрськими службами доставки, а також відмітка про вручення нарочним. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Дослідивши матеріали клопотання про долучення документів, а саме опис вкладення до цінного листа на ім'я ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», як доказ надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі в розумінні ч. 1 ст. 259 ГПК України апеляційний господарський суд дійшов висновку, що такий не є належним доказом, що підтверджує надіслання позивачу та третій особі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні. Тобто, зазначений опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270.
Вказане вище кореспондується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі №910/28408/15.
Таким чином, заявником не виконано вимоги передбачені ч. 1 ст. 259 ГПК України, до апеляційної скарги не додано належних доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга подана з порушенням вимог встановлених статтею 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху в силу застосування ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” за № 362 від 20.05.2022 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2022 в справі №921/544/21 з підстав визначених в ч. 2 ст. 260 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Керуючись статтями 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, суд,
залишити без руху апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ” за № 362 від 20.05.2022 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2022 в справі №921/544/21.
Скаржнику, протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 1 191 750,00 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів сплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 1 191 750,00 грн. та подати суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі в розумінні ч. 1 ст. 259 ГПК України.
Ухвалу надіслати учасникам справи, в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко