"23" червня 2022 р. Справа №926/1908-б/14
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Малех І.Б.
секретар судового засідання Гілевич С.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвали Господарського суду Чернівецької області (суддя Бутирський А.А) від 26 січня 2022 року у справі №926/1908-б/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-А»
14 травня 2021 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк») звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про визнання поточних грошових вимог у сумі 19 348 328,89 грн. Заява подана у судовій ліквідаційній процедурі у справі №926/1908-б/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-А».
Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 26 січня 2022 року у справі №926/1908-б/14 відмовив у задоволенні заяви ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» про визнання поточних грошових вимог у сумі 19 348 328,89 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що вимоги ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» підтверджуються укладеним кредитним договором №46/03-ю/2011 від 03 жовтня 2011 року, згідно п. 1.3 якого, строк кредитування встановлено з 03 жовтня 2011 року по 02 жовтня 2013 року. ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» нарахував заборгованість по процентах, починаючи з 12 січня 2015 року, після закінчення строку кредитування, тому заявлені вимоги є безпідставними. Щодо решти заявлених поточних грошових вимог суд відмовив, оскільки такі нараховані в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що суперечить закону про банкрутство.
В апеляційній скарзі ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року у справі №926/1908-б/14 та постановити нову ухвалу, якою визнати поточні грошові (кредиторські) вимоги ПАТ Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ТОВ «Інтер-А» у справі №926/1908-6/14, сума яких за період з 12 січня 2015 року по 19 квітня 2021 року становить 19 348 328,89 гривень, у тому числі:13 132 474,66 грн - заборгованість по процентах прострочена; 257 471,10 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 1 960 581,71 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків (3% річних) станом на 19.04.2021 (включно); 3 997 801,42 грн - сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту станом на 31 березня 2021 року (включно).
Вважає ухвалу незаконною та необгрунтованою з мотивів невідповідності висновків, викладених в оскарженій ухвалі обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильного застосування матеріального права з таких підстав:
Суд не урахував, що для встановлення моменту припинення договору позики правове значення має саме факт передання грошей, а саме не календарна дата, в яку позика чи кредит підлягають поверненню, а дата фактичного повернення отриманих в борг коштів згідно з абз. 2 ч.1 статті 1048 ЦК України; при цьому, відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України дата повернення грошової позики/кредиту - це дата зарахування грошової суми позики/кредиту на банківський рахунок позикодавця/банку, а не дата, коли кредит/позика підлягають поверненню.
В обгрунтування правової позиції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 вказано, що поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.
Відповідно до висновку викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, наявність судових рішень про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов'язання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов'язань.
Щодо пені, 3 % річних, та збитків, заподіяних інфляцією. Суд вказав на необхідність застосування до правовідносин ч. 2 статті 625 ЦК України, однак безпідставно відмовив у їх стягненні. Натомість, відповідно до висновку викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2018 у справі № 914/1033/17 наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє відносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК.
У підтвердження своїх доводів наводить постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та висновок, наведений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 913/11/18.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15 березня 2022 року поновив Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» строк на апеляційне оскарження і відкрив провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року у справі №926/1908-б/14; витребував матеріали справи.
Розгляд справи у судовому засіданні призначено на 24 травня 2022 року. Суд не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні.
Про дату, час і місце судового засідання учасникам справи повідомлено у порядку, встановленому ч.6 ст.242 ГПК України, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень.
Згідно з частиною першою статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи та вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» відсутні з огляду на таке.
Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 12 січня 2015 року порушив провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю Інтер-А (ідентифікаційний код 30311635), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Шевчука Тараса Ігоровича.
12 лютого 2015 року ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» звернулось до суду із заявою про визнання поточних грошових вимог у сумі 15 730 338,07 грн, з них: 9 861 506,85 грн заборгованість по кредиту, 2 632 293,48 грн заборгованість по процентах, 1 473 713,24 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 370 572,47 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків та 1 258 452,03 грн - штраф. Надалі ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» подав заяву про зменшення пені, а саме: за уточнюючим розрахунком за несвоєчасне повернення кредиту нарахована пеня у сумі 639 241,79 грн, за несвоєчасну сплату відсотків нарахована пеня у сумі 29487,68 грн.
Кредиторські вимоги виникли у зв'язку із неналежним виконанням боржником кредитного договору №46/03-ю/2011 від 03 жовтня 2011 року. Крім того, отриманий кредит забезпечений заставою майна боржника (транспортні засоби) (договір застави майна № 43/03-ю/2011-з1 від 03 жовтня 2011 року.
Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 02 березня 2016 року затвердив реєстр вимог кредиторів. Зокрема, суд визнав вимоги ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» у сумі 12 493 800,33 грн, з яких: 9 861 506,85 грн борг по тілу кредиту; 2 632 293,48 грн борг по процентах, які забезпечені майном боржника. Суд не визнав вимоги ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» у сумі 1 954 839,95 грн пені та штрафів.
Ухвалою від 07 грудня 2018 року суд припинив процедуру розпорядження майном Товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-А», ввів процедуру санації, керуючим санацією призначив директора ТДВ «Інтер-А» Щепановського Є.А., а розпорядником майна боржника залишив арбітражного керуючого Шевчука Т.І.
Ухвалою від 05 листопада 2019 року суд затвердив план санації ТДВ «Інтер-А», продовжив строк процедури санації до 01 червня 2020 року
Господарський суд Чернівецької області постановою від 19 квітня 2021 року у справі №926/1908-б/14 визнав банкрутом Товариство з додатковою відповідальністю “Інтер-А”, ввів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Саламановича О.Г., про що зробив відповідне оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
14 травня 2021 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк (ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк») звернулось до суду із заявою про визнання поточних грошових вимог у сумі 19 348 328,89 грн, з яких:
- 13 132 474,66 грн прострочена заборгованість по процентах (період з 12 січня 2015 року по 19 квітня 2021 року);
- 257 471,10 грн заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів (період з 20 квітня 2020 року по 19 квітня 2021 року);
- 1 960 581,71 грн - 3 % річних, що нараховані на заборгованість по погашенню кредиту та відсотків (період з 20 квітня 2018 року по 19 квітня 2021 року);
- 3 997 801,42 грн - збитки, заподіяні інфляцією, що нараховані на заборгованість по погашенню кредиту та відсотків (період з 20 квітня 2018 року по 31 березня 2021 року).
Суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року у справі №926/1908-б/14, якою суд відмовив у задоволенні заяви ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» про визнання поточних грошових вимог у сумі 19 348 328,89 грн.
З 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до частини 4 статті 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
За визначенням статті першої Кодексу України з процедур банкрутства:
грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;
поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.( Такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12).
Заявлені ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» поточні грошові вимоги обгрунтовано неналежним виконанням боржником кредитного договору №46/03-ю/2011 від 03 жовтня 2011 року, виконання якого забезпечене заставою майна боржника за договором застави майна № 43/03-ю/2011-з1 від 03 жовтня 2011 року.
Так, 03 жовтня 2011 року ПАТ «Укргазбанк» та ТДВ «Інтер-А» уклали кредитний договір №46/03-ю/2011, за умовами якого кредитор відкрив боржнику кредитну лінію на суму 10 000 000,00 грн, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленому в пункту 1.3. цього договору.
Пунктом 1.3 договору визначено строк кредитування. Встановлено, що кредитна лінія відкривається з 03 жовтня 2011 року по 02 жовтня 2013 року (п.1.3.1.). Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: в строки (терміни), зазначені в графіку зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до цього договору) (п.1.3.2.).
У Графіку зменшення ліміту кредитування визначено граничні дати і суми погашення починаючи з 05 травня 2013 року до 02 жовтня 2013 року. Остання гранична дата погашення - 02 жовтня 2013 року.
Отже, у кредитному договорі №46/03-ю/2011 сторони визначили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також крайній строк (термін) виконання зобов'язання - 02 жовтня 2013 року. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.
Відтак, у межах строку кредитування ТДВ «Інтер-А» повинне було, зокрема, повертати банку кредит відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування і щомісяця сплачувати проценти згідно з п.3.4 договору. Проте, право ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» нараховувати передбачені кредитним договором №46/03-ю/2011 проценти за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування, а саме після 02 жовтня 2013 року.
Зважаючи на наведене, поточні вимоги ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» у сумі 13 132 474,66 грн, як заборгованість по процентах за період з 12 січня 2015 року по 19 квітня 2021 року, є незаконними і безпідставними.
Щодо пені, інфляційних і 3 % річних, які нараховані на заборгованість по погашенню кредиту та відсотків за користування кредитом (ця заборгованість визнана і включена в реєстр вимог кредиторів) після відкриття провадження у справі про банкрутство.
ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» також заявив, як поточні грошові вимоги, 257 471,10 грн пені за несвоєчасну сплату процентів у період з 20 квітня 2020 року по 19 квітня 2021 року; 1 960 581,71 грн - 3 % річних, що нараховані на заборгованість по погашенню кредиту та відсотків у період з 20 квітня 2018 року по 19 квітня 2021 року та 3 997 801,42 грн - збитки, заподіяні інфляцією, що нараховані на заборгованість по погашенню кредиту та відсотків у період з 20 квітня 2018 року по 31 березня 2021 року.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (який діяв на дату порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю Інтер-А) і Кодекс України з процедур банкрутства дають визначення мораторію на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого,:
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до частини 3 статті 41 Кодекс України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого,:
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Як вже зазначено, Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 12 січня 2015 року порушив провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю Інтер-А (ідентифікаційний код 30311635), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядника майна.
Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 02 березня 2016 року у справі №926/1908-б/14 затвердив реєстр вимог кредиторів. Зокрема, суд визнав вимоги ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» у сумі 12 493 800,33 грн, з яких: 9 861 506,85 грн борг по тілу кредиту; 2 632 293,48 грн борг по процентах, які забезпечені майном боржника.
Ці грошові вимоги виникли до дати порушення провадження у справі №926/1908-б/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-А» і підлягають погашенню у судовій ліквідаційній процедурі, яка введена постановою Господарського суду Чернівецької області від 19 квітня 2021 року, відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, у силу названих вище приписів закону під час дії мораторію щодо визнаних сум грошових зобов'язань (строк виконання яких настав до дня введення мораторію), не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми
Отже, ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» неправомірно під час дії мораторію нарахував пеню у сумі 257 471,10 грн, 3 відсотки річних у сумі 1 960 581,71 грн та інфляційні у сумі 3 997 801,42 грн.
Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про відсутність законних підстав для визнання поточних грошових вимог ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк».
ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» не урахувало наведених вище умов кредитного договору, приписів закону, висновків Великої Палати Верховного Суду, правових наслідків введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у провадженні справи про банкрутство.
Щодо доводів скаржника про законодавчу невизначеність пріоритету обов'язковості висновків Верховного Суду.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, не оцінка обставин справи, а саме висновки щодо застосування норм права мають ураховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Саме такі висновки щодо застосування норм права (зокрема статті 1048 ЦК України) наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.
Щодо застосування частини 2 статті 625 ЦК України, то з урахуванням особливостей провадження у справах про банкрутство, суд повинен керуватися прямою вказівкою закону, який регулював питання мораторію на задоволення вимог кредиторів (частина 3 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та до частина 3 статті 41 Кодекс України з процедур банкрутства), приписи наведено вище.
Відповідно до статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала Господарського суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року у справі №926/1908-б/14 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» цього висновку не спростовують.
За приписами частин 4 і 5 статті 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд
Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26 січня 2022 року у справі №926/1908-б/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 23 червня 2022 року.
Головуюча суддя В.М. Гриців
Суддя О.В. Зварич
Суддя І.Б. Малех