Справа № 455/1221/19
Провадження № 2/455/28/2022
Іменем України
24 червня 2022 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,
секретар судового засідання - Бобельська Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1221/19 за позовом заступника прокурора Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,
03.09.2019 року заступник прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, посилаючись на те, що прокуратурою області за результатами опрацювання інформації Державної служби України з безпеки на транспорті виявлено підстави для застосування заходів представницького характеру, у зв'язку із невжиттям таких заходів вказаним органом виконавчої влади.
Так, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на 89 км автомобільної дороги «Львів-Радехів-Луцьк» 12.12.2017 року проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля (сідловий тягач), марки «DAF XF 105/460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «КОGEL SN24», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належали ОСОБА_1 .
Під час проведення контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових обмежень, а саме: надання послуг із перевезення вантажу (щебінь) із перевищенням вагових обмежень (нормативно допустима маса - 40 т, фактична - 48,55 т) та осьових навантажень (нормативно допустиме навантаження на строєні осі - 22 т, фактичне - 30,55 т) без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України. За наданими водієм вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 поясненнями, із порушеннями вказаними в акті останній згідний.
Встановлено, що перевізник - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із залученням водія - ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу (щебінь) із с. Базальтове Костопільського району Рівненської області до м. Самбір Львівської області.
Окрім цього, на запит Управління Укртрансбезпеки в області від 13.03.2018 року №434/20-18 щодо видачі ПрАТ «Івано-Долинський спецкар'єр» товарно-транспортної накладної фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 на перевезення щебеню транспортним засобом марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за період з 12.12.2017 року по 13.12.2017 рік, вказаний суб'єкт господарювання повідомив, що товарно-транспортна накладна ОСОБА_2 згідно видаткової накладної від 12.12.2017 року № 5782 не надавалася.
На підставі зазначеного акта від 12.12.2017 року №0010622 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 12.12.2017 року №1 на суму 3643,32 євро. Згідно вказаного розрахунку пройдена відстань транспортного засобу складала 313 км.
Незважаючи на те, що відповідно до п. 31-1 Порядку № 879, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, за даними Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на даний час кошти ОСОБА_1 добровільно не сплачено.
Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області відповідачу фізичні особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховано плату за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, і за перевищення нормативних параметрів сплаті підлягає 3643,32 євро.
Управління Укртрансбезпеки у Волинській області не зверталася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 116620,10 гривень, у зв'язку з відсутністю законодавчо визначених повноважень на звернення до суду, відтак просить органи прокуратури подати позов про стягнення вказаної суми коштів.
Окрім цього, листами Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.01.2019 року №115/05/15-19 та Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 31.05.2019 року №1632/21/23-19 повідомлено прокуратуру Волинської області про відсутність законодавчо визначених повноважень на звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, Уктрансбезпека, маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулася, жодних інших заходів з метою забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України не вжила, у зв'язку з чим, прокуратурою області подано до суду даний позов.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 116620,10 гривень та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1921,00 гривень на користь прокуратури Волинської області.
Ухвалою судді від 01.10.2019 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 15 годину 00 хвилин 25.09.2020 року.
Наказом №47-К від 10.07.2020 року суддю ОСОБА_3 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області у зв'язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду Волошина І.С. №413/07/2020 по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2020 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.
Ухвалою судді від 05.10.2020 року дану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 11 годину 30 хвилин 11.12.2020 року, яке було відкладено.
09.12.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Штинда О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому адвокат просить у задоволенні позову заступника прокурора Волинської області, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення 116620,10 гривень відмовити повністю. Зазначає, що внаслідок рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області 12.12.2017 року здійснено габаритно - ваговий контроль автопоїзду автомобіль (сiдловий тагач), марки «DAF XF 105.460», номерний знак НОМЕР_3 , напівпричеп марки «KOGEL SN24», реестраційний номер НОМЕР_4 . За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства про автомобильний транспорт під час виконання перевевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 034751 від 12.12.2017 року та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрiв №0010622 вiд 12.12.2017 року. Зокрема, актом №0010622 вiд 12.12.2017 року встановлено надання послуг перен вантажу (щебінь) із перевищенням вагових обмежень по масі транспортного засобу та перевищення осьових навантажень на 8,55 т. Також позивачем нібито встановлено, що перевізником в цей час виступав відповідач із залученням водія - ОСОБА_4 . Однак дане твердження заступника прокурора Волинської області не відповідає обставинам справи та не доведено належними та допустимими доказами. Так як вбачається з видаткової накладно від 12.12.2017 року №5782 в графі «Постачальник» значиться «Приватне акціонерне товариство «Івано- Долинський спецкар'єр», що знаходиться за адресою: Рівненська область, Костопільський район, с.Базальтове. В графі «Одержувач» щебеню фракції 20-40 мм, загальною масою 22 тонни числиться ОСОБА_2 . Крім того, як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера №5627 від 12.12.2017 року ОСОБА_2 оплатив грошові кошти в розмiрi 3115,20 копійок за вказаний у видатковій накладній товар - щебінь, вагою 22 тонни. Таким чином, єдиним суб'ектом права на вказаний щебінь та як наслідок його перевезення 12.12.2017 року був ОСОБА_2 , а не ФОП ОСОБА_1 чи він, як фізична особа. Те, що контролюючим органом вставлено, що власником згiдно техпаспортiв на авто та напівпричіп є фізична особа ОСОБА_1 не свідчить про те, що саме ОСОБА_1 , як самостійний суб'єкт господарювання в день 12.12.2017 року надавав будь - якій третій особі послуги з перевезення вантажу. Окрім того, ОСОБА_2 здійснював перевезення щебеню лише для власних потреб, він ніколи не працював і не працює у відповідача на будь - якій посаді , в тому числі, водія. Відповідач ОСОБА_5 передав вище вказаний автомобіль з напівпричепом ОСОБА_2 у вересні 2017 року згідно їхньої домовленості і з цього часу не користувався, не володiв i не розпоряджався цими об'ектами. У грудні 2017 року ОСОБА_1 дізнався, що внаслідок того, що ОСОБА_2 здійснював перевезення щебеню для власних потреб, на ім'я ОСОБА_1 , як фізичної особи - підприємця та «юридичного власника» транспортних засобів складено документи про порушення правил та перевищених вагових показників. Після цього, він одразу ж звернувся до ОСОБА_2 з вимогою оплати ним штрафу та грошових коштів в сумі біля 3700,00 євро самостійно та повідомлення відповідних органів про те, що до згаданого перевезення щебеню він жодного відношення не має. В лютому 2018 року ОСОБА_6 , оплати штраф у розмірі 1700,00 гривень та передав ОСОБА_1 квитанцію про оплату такого. Станом на грудень 2017 року і до моменту припинення підприємницької діяльності перевезень будь - яких товарiв не здійснював та послуг з перевезення вантажів не надавав. Дані обставини були незаконно невраховані контролюючим органом, яким неправомірно було складено два акти про надання послуг з переведен перевищенням вагових обмежень. Також, заступник прокурора Волинської області посиласться на ту обставину, що на запит Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 13.03.2018 року № 434/ 20-18 щодо видачі ПрАТ «Івано - Долинський спецкар'єр» товаро транспортної накладної на ім'я ФОП ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 то ПрАТ «Івано-Долинський спецкар'єр» відповів, що товаро-транспортну накладну ОСОБА_2 згідно даткової накладноi від 12.12.2017 року № 5782 не надавалася. Це ще раз свідчить про те, що відповідач не мав відношення до перевезення ОСОБА_7 щебеню вагою 22 т, оскільки у справі відсутні будь-які документи, які вказують на iнше. Щодо акту в 0010622 д 12.12.2017 року, довідки № 0003657 від 12.12.2017 року про результати здійснення габаритно - вагового контролю, якийсь документ на іноземній мові, свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки від 30.06.2017 року, то жоден документ із зазначених вище, що складені за результатами перевірки габаритно-вагових параметрів перевізника відповідача не містить будь - яких покликань на те, на яких вагах здійснювався габаритно - ваговий контроль. Наявність в матеріалах справи копії свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки №43-00 / 2652 від 30.06.2017 року, не свідчить чітко і зрозуміло про той факт, що 12.12.2017 року відбулось зважування автомобіля марки DAF XF 105.460, ресстраційний номер НОМЕР_5 та напівпричепу марки KOGEL SN24, ресстраційний номер НОМЕР_6 саме автомобільною пересувною вагою типу CHEKLODE FREEWEIGH (Англія), заводський номер НОМЕР_7 в рівній мірі у матеріалах справи відсутні будь - які докази про те, що саме 12.12.2017 року у розпорядженні працівників Управління Укртрансбезпеки у Волинській області перебувала саме та вага і саме вона, а не інша здійснювала зважування транспортних засобів під час здійснення рейдової перевірки. Звернув увагу, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Волинській області порушили порядок розрахунку плати за проїзд великовагового транспортного засобу, оскільки розрахували таку плату, виходячи зі всієї протяжності маршруту ОСОБА_2 від с. Базальтове Костопільського району Рівненської області до місця зупинки біля м.Горохів Волинської області, а також враховуючи відстань , яку він мав намір проїхати, але не проїхав, з м.Горохів Волинської області до м.Самбір Львівської області. Позаяк, розрахунок мав проводитись або за пройдену частину маршруту, що становила 132 км (від с.Базальтове Костопільського району Рівненської області до місця зупинки біля м.Горохів Волинської області) , або за ту частину маршруту, яку ОСОБА_2 мав ще намір проїхати , що становила 183 км - від місця зупинки біля міста Горохів Волинської області до кінцевої точки - м.Самбір Львівської області. Також під час виїзду автомобіля 12.12.2017 року з території ПрАТ «Івано- Долинський спецкар'єр», останнім було проведене зважування щебеню, який відпускався ОСОБА_2 . Так, його вага становила 22 тонни. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 на вантажний сідловий тягач - Е марки DAF XF 105 460, маса останнього без навантаження становить 7340 кг. Згідно свідоцтва про реестрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 напівпричепу маркн KOGEL SN 24, маса останнього без навантаження становить 7200 кг. Таким чином, враховуючи масу вантажу року та маси обох транспортних засобів, загальна маса спорядженого автопроїзду становила не більше 22000 кг + 7340 кг + 7200 кг = 36540 кг, а не 48550 кг , як це нібито встановлено невідомим ваговим комплексом Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.
Таким чином, вважає, що проведена 12.12.2017 року перевірка була незаконною та здійснена всупереч вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 30.06.2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом заступника прокурора Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.12.2021 року на 14 годину 00 хвилин, яке відкладено на 14 годину 00 хвилин та на 11 годину 30 хвилин 27.05.2022 року, яке відкладено на 24.06.2022 року.
Прокурор Старосельська Т.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Його представник - адвокат Штинда О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 , у вересні 2017 року передав свій автомобіль, марки «DAF», номерний знак НОМЕР_10 та напівпричіп марки «KOGEL», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 . При цьому, між ними була домовленість, що частину грошових коштів в якості оплати за вказаний транспортний засіб з напівпричепом він йому оплачує одразу ж у вересні 2017 року, що він і зробив. Оформлення вказаного майна на iм'я ОСОБА_2 мало відбутись по оплаті ним повної суми за автомобіль та напівпричіп. У грудні 2017 року відповідач ОСОБА_1 дізнався, що внаслідок того, що ОСОБА_2 здійснював перевезення щебеню для власних потреб, на його ім'я, як фізичної особи - підприємця та власника транспортних засобів складено документи про порушення правил перевезення вантажів та перевищення вагових показників. Після цього, він одразу ж звернувся до ОСОБА_2 з вимогою оплати ним штрафу та грошових коштів в сумi бiля 3700,00 євро самостійно та повідомлення відповідних органів про те, що до згаданого перевезення щебеню він жодного відношення не має . В лютому 2018 року ОСОБА_2 оплатив штраф у розмірі 1700,00 гривень та передав ОСОБА_1 квитанцію про оплату такого. Пiзнiше йому зателефонували представники Управління Укртрансбезпеки у і повідомили, що відповідач ОСОБА_1 повинен з'явитись до них для пiдписання заяви з квитанцією про сплату штрафу і після цього жодних претензій до нього не буде. Відповідач ОСОБА_1 підписав заяву, в якій вказано, що він сплатив штраф, хоча реально штраф оплачував ОСОБА_2 за перевищення вагових обмежень. Станом на грудень 2017 року відповідач ОСОБА_1 займається виключно роздрібною торгівлею - вживаними товарами. Перевезень будь-яких видів товарів не здійснює та послуг з перевезення вантажiв не надає.
Свідок ОСОБА_2 в судовому зіданні пояснив, що 12.12.2017 року здійснював перевезення щебеню фракції 20-40 мм для власних особистих потреб, загальною вагою 22 тонни. На автодорозі Н-17 «Львiв-Радехів-Луцьк», біля м.Горохів Волинської областi його зупинили працівники Управлінння Укртрасбезпеки у Волинській області для здійснення вагового контролю. Одразу ж після зупинки, вказаним особам він пред'явив видаткову накладну №5782 вiд 12.12.2017 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 5627 вiд 12.12.2017 року та два свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки «DAF», номерний знак НОМЕР_10 та напівпричіпу марки «KOGEL», номерний знак НОМЕР_2 . Перед зважуванням його автомобіля з напівпричепом він попрохав в уповноважених осіб Управлінння Укртрасбезпеки у Волинській областi документи, які підтверджують правомірність їхнього перебування на вiдповiдній ділянці дороги сертифікацію та відповідність ваги усiм нормам та стандартам України, на що отримав відмову. Після зважування автомобіля вказані особи сказали йому зачекати деякий час. Пізніше вони повернулися і вимагали від нього підписати без ознайомлення документи, складені ними. При цьому, попередили, що якщо він відмовиться їх пiдписувати, то вони не повернуть йому документи на автомобіль з напівпричепом та товарно-супровідні документи. Тому він змушений був підписати акт та вказати, що він з ним згiдний. Довiдки №0003657 вiд 12.12.2017 року йому нiхто не надавав для ознайомлення та підпису. Окрім того зазначив, що він повідомляв інспекторів про те, що щебінь везе лише для власних потреб, автомобілем він користується законно, хоча згiдно техпаспорту власником автомобіля є ОСОБА_8 . Додав, що згідно домовленості з останнім, йому було передано частину грошових коштiв за вказаний автомобіль марки «DAF» та напівпричіп марки «KOGEL», тому документи на право власності на ці об'єкти не переоформлялись до моменту повної оплати за них. Зазначив, що в трудових відносинах з ОСОБА_1 не перебуває і взагалi вiн займається іншого роду дiяльнiстю - торгує різного роду товарами, але аж ніяк не щебенем i не надає транспортних послуг. Штраф у розмiрi 1700,00 гривень він сплачував особисто за свої власні кошти, оскільки розумiв , що несе особисту відповідальність перед товаришем ОСОБА_1 , на якого склали усі документи інспектори, тому у квитанції про сплату цього штрафу значиться як платник «ФОП ОСОБА_1 ».
Водночас, покази свідка є непослідовними, плутаними, неузгодженими між собою.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, повно та всебічно дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, вважає що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.
Прокурор, обгрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що така необхідність зумовлена невжиттям Державною службою України з безпеки на транспорті жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, які полягають у стягненні плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, що свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень. При цьому, Держслужба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, і яка реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. Посилається на п.п. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 №103, якими визначено наявність у позивача повноважень на звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, нормативні, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно - вагового контролю. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (абз.1 п.8 Положення).
У листі від 03.06.2019 за підписом начальника управління Державної служби України з безпеки на транспорті, наданого на запит регіональної прокуратури, Укртрансбезпека категорично стверджує про відсутність повноважень на звернення до суду в якості позивача, при цьому просить орган прокуратури заявити у її інтересах позов щодо стягнення із ОСОБА_1 плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом (а.с.67).
Доцільність пред'явлення позову прокурором в даному випадку обумовлена актуальністю питань збереження автомобільних доріг від руйнування, забезпечення безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, наповнення дохідної частини бюджету, так як несплата відповідачем заявленої до стягнення плати за проїзд, у розмірі 116620,10 гривень, призведе до їх ненадходження у спеціальний фонд Державного бюджету України, та відповідно порушить інтереси держави насамперед в бюджетній сфері та у сфері забезпечення розвитку дорожнього господарства країни.
Згідно зі ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Таким чином, враховуючи заподіяння шкоди інтересам держави та не вчинення жодних дій відповідним органом державної влади (Укртрансбезпека) на їх відновлення, прокурор правомірно звернувся до суду із вказаним вище позовом.
Так, Наказом Дердавної служби України з безпеки на транспорті « про затвердження щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті» №1189 від 07.12.2017 року затверджено графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 11.12.2017 року по 17.12.2017 року (а.с.20).
Судом встановлено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (направлення на рейдову перевірку №027164) від 08.12.2017 року (а.с.22) на 89 км автодороги Н-17, здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля, марки DAF, модель XF105/460, реєстраційний номер НОМЕР_10 , напівпричіп, марки «KOGEL», модель SN24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозив вантаж - щебінь, яким керував водій ОСОБА_2 .
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю 12.12.2017 складено довідку №0003657 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0010622 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до якого фактична повна маса транспортного засобу DAF, модель XF105/460, реєстраційний номер НОМЕР_10 , причіп, марки «KOGEL», модель SN24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , становить 48,55 т при нормативно допустимій 40 т; нормативно допустиме осьове навантаження становить 11; 11; 22 т, а фактичне - 6,85; 11,15; 10,10; 1045; 10,00; 30,55 т. (а.с.24).
Також 12.12.2017 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, якою виявлено порушення: відсутні - дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України та перевищені вагових обмежень; товаро-транспортна накладна на вантаж (в наявності видаткова накладна №5782 від 12.12.2017 року в якій відсутні обов'язкові дані, що зазначаються в товаро-транспортній накладні), в тому числі порушення відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні та неоформлені: дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень; товаро-транспортна накладна на вантаж (а.с.23).
Того ж дня уповноваженими посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області здійснено розрахунок №1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту від 12.12.2017 року - 3643,22 євро, яку зобов'язаний сплатити ОСОБА_1 , як плату за проїзд автомобільними дорогами, у розмірі 3643,32 євро. Даний розрахунок здійснено у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (а.с.25).
23.02.2018 Управління Укртрансбезпеки у Волинській області направило ОСОБА_1 за адресою його зареєстрованого місця проживання лист про необхідність сплатити 3643,32 євро, що еквівалентно 116620,10 гривень як плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом із зазначенням реквізитів для перерахунку коштів (а.с.37).
Судом встановлено, що акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.12.2017 року №034751, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 12.12.2017 року №0010622, а також розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 12.12.2017 року №1, отримано водієм транспортного засобу марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ще 12.12.2017 року, про що свідчить його особистий підпис.
Окрім того, на адресу вказаного перевізника Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області 23.02.2018 року за № 334/20-18 направлялось повідомлення щодо наявності заборгованості з плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування у розмірі 3643,32 Євро, а також копії акта №0010622 від 12.12.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунку плати за проїзд великовагового транспортного засобу від 12.12.2017 року №1, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0003657, листа ГУДКСУ у Волинській області.
Згідно поштової квитанції від 23.02.2018 року та роздруківки відстеження посилок Укрпошти, відправлення вручене перевізнику особисто 06.03.2018 року, однак кошти останнім не сплачено до тепер.
Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області від 18.01.2018 року №05-06/62-273 повідомлено Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про реквізити рахунків для зарахування до державного бюджету плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (код бюджетної класифікації доходів 22160100).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником автомобіля «DAF», модель XF105.460. реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.102).
З повідомлення Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області Міністерства внутрішніх справ України відомо, що згідно ЄДР МВС станом на 12.03.2018 року, на транспорний засіб DAF XF 105.460, номерний знак НОМЕР_1 , тимчасові реєстраційні талони на право користування третім особам, не видавались (а.с.44).
З інформації ПрАТ «Івано-Долинській спецкар'єр» відомо, що товаро-транспортна накладна ОСОБА_2 , згідно видаткової накладної №5782 від 12.12.2017 року, не надавалася (а.с.46).
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 такою господарською діяльністю за КВЕД як надання в оренду вантажних автомобілів не займався, тому не мав права надавати вказаний вантажний автомобіль в оренду, саме як фізична особа-підприємець в межах своєї господарської діяльності.
Відтак, автомобіль (сідловий тягач) марки «DAF XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент проведення перевірки перебував у володінні, користуванні та розпорядженні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Частинами 1 та 4 ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (ч. 3 ст 48 ЗУ Про автомобільний транспорт).
Відповідно до статті 33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Відповідно до пунктів 2, 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ №30 від 18.01.2001, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР; транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ №30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (підпункт 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007) (далі по тексту Порядок)
Відповідно до пункту 3 цього Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Пунктом 30 зазначеного Порядку встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Пунктом 21 Порядку встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.
Розмір плати за проїзд ОСОБА_1 визначено у відповідності до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879).
Крім того п. 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Також, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/2652 від 30.06.2017 року вбачається, що Вага пересувна автомобільна, типу «CHEKLODE FREEWEIGH», зав. № НОМЕР_7 , виробник «CENTRAL WEIGHING», Англія, яким здійснювалося зважування транспортного засобу позивача, засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 та вимогам нормативно-технічної документації. Характеристики кожної платформи: НмГЗ - 500 кг., НГЗ - 15 000 кг., d=e=50 кг., клас звичайний. Відповідне Свідоцтво про повірку є чинним до 30.06.2018 року (а.с. 30).
Відтак судом встановлено, як підтверджується матеріалами справи, що транспортний засіб, власником якого є відповідач, належить до категорії великогабаритних.
Щодо доводів представника відповідача про відсутність відомостей щодо зважувального обладнання, суд зазначає наступне.
Форма таких документів затверджена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013 року та не передбачає зазначення таких даних.
Що стосується посилання представника відповідача на те, що результати здійснення габаритно-вагового контролю викладено іноземною мовою, то суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що квитанція від 12.12.2017 року надрукована іноземною мовою, оскільки з долучених до справи документів вбачається, що ваги пересувні автомобільні типу «CHEKLODE FREEWEIGH», зав. № НОМЕР_7 , виробник «CENTRAL WEIGHING», Англія офіційно поставлялася в Україну, у звязку із чим були внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (У2570-70). Програмний комплекс ваги за результатами зважування дійсно роздруковує квитанцію англійською мовою. Проте суд враховує, що за наслідками проведеного контролю кваліфікований персонал Укртрансбезпеки склав акт державною мовою, копія якого вручена водію транспортного засобу та дублює відомості з квитанції.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, одним з джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Уповноваженими посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області здійснено розрахунок ОСОБА_1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 3643,32 євро, що станом на момент складання розрахунку відповідно до офіційного курсу валют, встановленому Національним банком України, становить 116620,10 гривень.
Відповідно до п. 41 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
За таких обставин визначена плата за проїзд, неоскаржена та несплачена перевізником (власником транспортного засобу) у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №820/1203/17 вказано, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Посилання сторони відповідачів на те, що ОСОБА_1 як власник автомобіля марки «DAF» є неналежним відповідачем у справі, оскільки за кермом даного автомобіля був водій ОСОБА_2 , який придбав у ОСОБА_1 вище вказаний автомобіль з напівпричепом у розстрочку, відповідач ОСОБА_1 не є перевізником, суд погодитись не можна з огляду на таке.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі № 2344-III.
Згідно зі статтею 1 цього Закону автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Відповідно до вимог частини першої та другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком № 879.
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.
Згідно з пунктом 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Отже, саме відповідач як власник великогабаритного транспортного засобу має сплатити визначену Управлінням суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 819/1381/16 (провадження № К/9901/24562/18).
Таким чином, відповідач як власник великогабаритного транспортного засобу має сплатити визначену позивачем суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, ґрунтуються на вимогах Закону № 2344-III та Порядку № 879.
Отже, ОСОБА_1 як власник великогабаритного транспортного засобу має сплатити визначену Управлінням суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.
У справі № 819/1381/16 Верховний Суд виснував, що у випадку, якщо вагові параметри транспортного засобу перевищують нормативні за нормами Закону № 2344-III, Порядку № 879, то відповідальним за правопорушення є сам власник, а не особа, яка безпосередньо керувала транспортним засобом.
Тому відповідальним за здійснення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортними засобами та іншими самохідними машинами і механізмами, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є власник транспортного засобу.
Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Як було встановлено в судовому засіданні, під час розгляду справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу встановлено, що ОСОБА_1 12.12.2017 року допущено надання послуг з перевезень вантажів автомобілем марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без оформлення документів, відповідно до закону (а.с.49).
Окрім цього, 06.02.2018 року за №881/05-29/18 ОСОБА_1 винесено припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, серії ВС0131630 (а.с.50).
Вказана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу та припис ОСОБА_1 не оскаржувались.
Більше того, згідно листа фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та долученої до нього квитанції від 09.02.2018 року, зазначений адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 гривень останнім сплачено в повному обсязі, порушення усунуто (а.с.51).
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь прокуратури Чернігівської області підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1921,00 гривні.
Керуючись ст. 10, 11, 77,78, 81, 89, 141, 211, 274, 279, ЦПК України, ч.1 ст. 1166 ЦК України, суд, -
Позов заступника прокурора Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 , на користь Державного бюджету України, отримувач коштів: УК у Горохівському районі /Горохівський район/ 22160100, код ЄДРПОУ 38031391, р/р 31212216003029, Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищуюють нормативні у сумі 116620 (сто шістнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 на користь Волинської обласної прокуратури, юридична адреса: м.Луцьк, вул.Винниченка, будинок №15, Волинської області, поштовий індекс 43000, код ЄДРПОУ 02909915, судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча двадцять одна) гривня 00 копійок сплаченої суми судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Дата складання повного судового рішення - 01.07.2022 року.
Суддя Пошивак Ю.П.