Справа № 826/12331/18
01 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду 24 травня 2022 року витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу № 826/12331/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
24 червня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду з Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа № 826/12331/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 533183,52 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДПС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 11996,63 грн. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (7997,76 грн.)*150%).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що органи Державної податкової служби не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору вони зобов'язанні звернутись до Управління Державної казначейської служби України за місцем знадходження, однак враховуючи введення воєнного стану та території України, органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору.
Таким чином, з огляду на відсутність належного фінансування для сплати судового збору, незадовільний майновий стан органів Державної податкової служби, враховуючи введення воєнного стану та території України в умовах якого не здійснюється фінансування за КВЕК 2800 (рахунок за яким здійснюються видатки для сплати судового збору), зважаючи на тимчасові обмеження на період дії правового режиму воєнного стану та об'єктивну неможливість контролюючого органу сплатити судовий збір, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд відстрочити сплату судового збору до закінчення воєнного стану на території України.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений в статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З указаного вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.
Проте, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, до апеляційної скарги не додано.
Колегія суддів звертає увагу, що додана Головним управлінням ДПС у м. Києві до апеляційної скарги копія Виписки Державної казначейської служби України за 29 квітня 2022 року лише містить інформацію щодо залишку коштів на рахунках станом на 29 квітня 2022 року, що не є належним доказом відсутності коштів та можливості для сплати судового збору за подання апеляційної скарги вдруге, а отже, не є підставою для відстрочення такої сплати.
Також необхідно зазначити, що стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління ДПС у м. Києві, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги не є наслідком введення воєнного стану в Україні та призупинення Державною податковою службою України документальних, камеральних та фактичних перевірок, а обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 у справі № 160/10376/21.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: А.Ю. Кучма
І.О. Лічевецький