Справа № 580/2027/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.
01 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Смілянської міської ради на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року (повний текст складено 05 серпня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Смілянської міської ради, міського голови міста Сміли Цибка Олексія Олександровича, міського голови міста Сміли Ананка Сергія Васильовича, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Смілянської міської ради, міського голови міста Сміли Цибка О.О. , міського голови міста Сміли Ананка С.В. , в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови міста Сміли Цибка О.О. №61-к від 28.02.2020 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови міста Сміли Цибка О.О. №112-к від 19.05.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради;
- зобов'язати міського голову м. Сміла Ананка С.В. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області або на іншій рівноцінній (рівнозначній) посаді з 19.05.2020;
- стягнути з виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови міста Сміли Цибка О.О. від 19.05.2020 №112-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради або на іншій рівнозначній посаді з 20 травня 2020 року, стягнуто з виконавчого комітету Смілянської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 травня 2020 року по 13 липня 2021 року у сумі 128398,06 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, Виконавчий комітет Смілянської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2022 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Смілянської міської ради залишено без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року залишено без змін.
Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року клопотання ОСОБА_1 щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу та на прибуття позивача і його представника до суду задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Смілянської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн та витрати пов'язані з прибуттям позивача і його представника до суду у розмірі 1569,37 грн.
Не погодившись із таким додатковим рішенням, виконавчий комітет Смілянської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення коштів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу та на прибуття позивача і його представника до суду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що стягнуті судовим рішенням витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є значно завищеними і неспівмірні зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та обсягом наданих послуг, а отримана судом інформація про витрати на прибуття позивача та його представника до суду не може вважатись достовірною.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що разом із договором про надання правової допомоги надано всі необхідні докази на підтвердження наданих послуг, обчислення гонорару адвокату та його сплати.
Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подавали, будь-які їх письмові пояснення щодо витрат позивача, пов'язаних із розглядом справи в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В силу положень п.1 ч.1 ст.311 КАС України, з огляду на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підтвердження понесених витрат пов'язаних із розглядом справи позивачем подано до суду договір про надання професійної правничої (правової) допомоги б/н від 02.06.2020, додаткову угоду №1 від 03.06.2020, в якій сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за 1 годину роботи, участі у судовому засіданні буде становити 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день підписання акту виконаних робіт, акт виконаних робіт від 09.06.2020, відповідно до якого клієнту проведено усну юридичну консультацію - 2 години вартістю 2627,50 грн, підготовка та направлення адвокатського запиту 30 хв. вартістю 525,50 грн, підготовка адміністративного позову тривалістю 8 годин вартістю 8408,00 грн, підготовка клопотання про витребування доказів тривалістю 30 хв. вартістю 525,50 грн, ордеру серії СА від 09.06.2020 про надання позивачу правничої (правової допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000591 від 02.04.2015 (а.с.46-50 т.1).
Факт оплати правничої допомоги на суму 12086,50 грн підтверджується копією квитанції №0.0.1729890502.1 від 09.06.2020 (а.с.54 т.1).
Додатково позивачем подано до суду першої інстанції розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу та на прибуття позивача і його представника до суду, відповідно до якого при подання позову позивачем понесені витрати в розмірі 12086,50 грн; відповідно до додаткової угоди від 17.08.2020 та акту виконаних робіт від 10.05.2021 витрати позивача на правничу допомогу додатково склали 14187,50 грн, в результаті чого загальні витрати на правничу допомогу позивача під час розгляду справи склали 26274,00 грн, а витрати на прибуття позивача та його представника до суду становлять 1231,07 грн. На підтвердження вказаних витрат до суду подано копію акту виконаних робіт від 10.05.2021, в якому зафіксовано участі представника позивача у судових засіданнях загальною тривалістю 9 годин, підготовка клопотань, заяви про уточнення позовних вимог загальною тривалістю 3 год. 30 хв., додаткову угоду №2 від 17.08.2020, відповідно до якої участь адвоката в судовому засіданні, яке тривало менше 1 години рахується як 1 година, а також розрахунок розміру витрат, пов'язаних з прибуттям до суду по маршруту м.Сміла, вул.Соборна, 79 - м.Черкаси, булььв.Шевченка, 117 - м.Сміла, вул.Соборна, 79 довжиною 60,4 км 17.08.2020, 18.01.2021, 28.01.2021, 02.03.2021, 31.03.2021, 14.04.2021, 30.04.2021 із копіями фіскальних чеків на придбання бензину, актом прийому-передачі транспортного засобу марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 , інформацію про витрати палива транспортного засобу на 100 км та віддаленість суду від місця перебування позивача і його представника (а.с.180-189 т.3).
16.07.2021 до суду першої інстанції надійшов новий розрахунок витрат позивача, в якому зазначено, що загальна сума витрат на правничу допомогу становить 31032,00 грн, а витрати на прибуття до суду складають 1997,45 грн (а.с.30-33 т.4).
Виконавчим комітетом Смілянської міської ради було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та витрат на прибуття до суду (а.с.172-179 т.3) і заперечення проти задоволення заяви про відшкодування вказаних витрат (а.с.14-18 т.4), в яких зазначено, що загальний розмір заявлених до відшкодування витрат становить 27505,07 грн, який на переконання заявника є необґрунтованим та значно завищеним і неспівмірним із складністю розгляду справи. Заявник зазначав про безпідставне подання позивачем значної кількості клопотань, враховуючи, що дана справа належить до справ незначної складності, участь адвоката в судовому засіданні менше години не може рахуватись як повна година його роботи, зазначені в акті виконаних робіт (послуг) від 10.05.2021 роботи підлягають виключенню, а надані чеки не підтверджують придбання бензину для поїздки саме на судові засідання до суду першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, врахував часткове задоволення позовних вимог, обставини завищення тривалості судового засідання, що призвело до надуманих та значно завищених грошових сум.
Суд вказав, що проведення усної юридичної консультації, проведення аналізу доказів по справі, аналіз законодавства, судової практики Верховного Суду та визначення правової позиції по справі не є окремими послугами з надання правничої допомоги, тому стягнення витрат в цій частині задоволенню не підлягає.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення вартості послуг щодо участі у судових засіданнях представника позивача.
Здійснюючи розподіл витрат, пов'язаних із розглядом справи, суд першої інстанції врахував, що справа належить до справ незначної складності і на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем надано незначну кількість письмових доказів. Суд зазначив., що заявляючи про вартість послуг з підготовки та подання позовної заяви у сумі 8408,00 грн, заяви про уточнення позовних вимог у сумі 1135,00 грн, клопотань на загальну суму 3362,50 грн та адвокатського запиту у сумі 525,50 грн позивачем порушено принцип співмірності витрат на правничу допомогу з об'ємом наданих послуг.
Таким чином, суд першої інстанції врахував надані виконавчим комітетом Смілянської міської ради заперечення щодо розміру заявлених позивачем витрат, в результаті чого дійшов обґрунтованого висновку, що 6000,00 грн є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.
Також суд першої інстанції здійснив розрахунок витрат позивача, пов'язаних з прибуттям позивача та його представника до суду з урахуванням змішаних норм витрат палива на автомобіль Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 , що становить 8,8 л на 100 км, обґрунтовано відхиливши посилання виконавчого комітету Смілянської міської ради на необхідність застосування норми витрат пального для траси, оскільки заявником не враховано факт руху не лише трасою, а й по місту, внаслідок чого витрати пов'язані з прибуттям позивача та його представника до суду стягнуті на користь позивача у розмірі 1569,37 грн.
Твердження апелянта про неналежний розрахунок судом першої інстанції витрат позивача, пов'язаних з прибуттям позивача та його представника до суду належним чином не обґрунтовані. Ним не було надано належних та допустимих доказів, або достатньо обґрунтованого розрахунку таких витрат, який би свідчили, що такі витрати є завищеними, або такими, що не підлягають розподілу.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Подані до матеріалів справи докази містять детальний опис наданих позивачу послуг та витраченого адвокатом часу на надання кожної окремої послуги із визначенням погодинної ставки та вартості кожної послуги з урахуванням витраченого часу.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем було надано відповідні докази понесення витрат на правничу допомогу та на прибуття до суду, які були належним чином досліджені та оцінені судом першої інстанції з урахуванням заперечень виконавчого комітету Смілянської міської ради щодо їх розміру, в результаті чого заявлений до відшкодування розмір було зменшено до співмірного зі складністю справи, фактично наданими послугами тощо.
Таким чином, суд першої інстанції врахував визначені ст.134 КАС України положення щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката, внаслідок чого дійшов вірного висновку про наявність підстав для зменшення заявленої суми витрат на правничу допомогу до 6000,00 грн та витрат на прибуття позивача та його представника до суду до 1569,37 грн.
При цьому, апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції не містить будь-яких вимог чи заперечень в частині зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу та на прибуття до суду, а тому, в силу ст.308 КАС України, в цій частині додаткове рішення суду першої інстанції не переглядається.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.134, 139, 243, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу скаргу Виконавчого комітету Смілянської міської ради - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови виготовлено 01 липня 2022 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма