Справа № 640/31275/21 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.
29 червня 2022 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року,
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Надалі, ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву, в якій просила:
- визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради щодо проведення повторної позапланової перевірки з 18.11.2021 по 01.12.2021 щодо об'єкта будівництва "Реконструкція приміщень житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1 ".
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.12.2021 щодо об'єкта будівництва "Реконструкція приміщень житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1 ".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року зустрічну позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити зустрічну позовну заяву для розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального та матеріального законодавства при поверненні зустрічної позовної заяви у справі, що порушує права та законні інтереси апелянта та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. Вказано на взаємопов'язаність позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради з вимогами ОСОБА_1 , які заявлені в її зустрічній позовній заяві, позаяк Департамент не закінчивши позапланову перевірку та не з'ясувавши всіх обставин щодо наявності або відсутності дозвільної документації на об'єкт реконструкції, не мав підстав звертатись до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт.
Представник Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.
Апелянт, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без апелянта.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 зустрічну позовну заяву повернуто з тих підстав, що у первісному позові позивачем порушується питання щодо зобов'язання припинити право на виконання будівельних робіт. В той же час, у зустрічному позові позивачем порушується питання щодо визнання протиправним та скасування рішень суб'єкта владних повноважень пов'язаних з проведенням перевірки.
Відтак, на думку суду першої інстанції, спори за вказаними позовами виникли із різних за своїм характером правовідносин та обґрунтовані різними обставинами та правовими підставами, а отже не можуть бути визнані судом взаємопов'язаними та об'єднані в одне провадження.
Оцінюючи правомірність дій та висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини восьмої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, предмет зустрічного позову по своїй природі і змісту є подібним до предмету первісного позову, з тією лише відмінністю, що про нього заявляє відповідач; він міг би бути предметом позову іншого, самостійного судового провадження й безпосередньо чи опосередковано пов'язаний із первісними спірними правовідносинами, як підставами позову.
Залежно від предмету зустрічного позову особою добирається відповідний вид способу захисту - об'єктивний чи суб'єктивний та, відповідно до виду способу захисту, визначаються зміст та межі позовних вимог, формуються конкретні позовні вимоги, визначаються зміст та межі процесуального розсуду адміністративного суду, зміст та межі доказування у справі, підстави та зміст втручання суду в адміністративний розсуд суб'єкта публічної адміністрації.
Суд першої інстанції вірно вказав, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про непов'язаність позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради та зустрічного позову ОСОБА_1 , позаяк останньою окрім рішення оскаржуються і дії Департаменту, а предмети спору за первісним та зустрічним позовами витікають з одних правовідносин і є взаємовиключними, хоч і мають зворотну хронологію, на чому вірно наголошено апелянтом.
Згадані адміністративні позови подані в межах правовідносин щодо здійснення реконструкції та введення в експлуатацію об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 у період з 30.06.2021 по 02.09.2021 та державного контролю за вказаною діяльністю.
Так, первісний позов спрямований на доведення незаконності реконструкції, а зустрічний - на доведення незаконності та необгрунтованості проведення перевірки контролюючим органом, в результаті якої було начебто виявлено порушення, що стали підставою первісного позову.
Колегія суддів погоджується з тим, що зустрічний позов має на меті доведення незаконності підстав первісного позову, а його задоволення вказуватиме на відсутність підстав для задоволення вимог Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про припинення права на виконання будівельних робіт.
Відтак, висновок суду першої інстанції стосовно того, що спори за обома позовами виникли з різних за характером правовідносин не відповідає фактичним обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції відхиляє аргумент суду першої інстанції, який вказав, що задоволення зустрічного позову має виключити повністю або частково задоволення первісного позову, оскільки диспозиція ч. 2 ст. 177 КАС України містить альтернативне визначення підстав для спільного розгляду зустрічного з первісним позовом. Так, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Таким чином, суд може прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву не лише у випадку, коли задоволення зустрічного позову виключить задоволення первісного позову, а й тоді, коли обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що апелянтом при зверненні до суду із зустрічною позовною заявою добросовісно використано відповідне право, передбачене ст. 177 КАС України, та подано зустрічний позов, який взаємопов'язаний з первісним, і спільний їх розгляд є доцільним, адже вони стосуються одних правовідносин.
Поряд з наведеним, колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів зазначає, що право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань та посадових осіб.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Peretyaka And. Ukraine» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33).
У практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі «Делькур проти Бельгії» висловлена позиція, що в демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про непов'язаність позовних заяв Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради та ОСОБА_1 , а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням до суду першої інстанції, оскільки ухвала про повернення зустрічної позовної заяви постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року - скасувати, а справу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови складено 01.07.2022.