П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/11357/21
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
при секретарі Цехмейстренко Ю.В.,
за участі представника апелянта Варламова М.М.,
представника відповідача Хілініченка А.Х.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, 3-тя особа Відділ організації несення служби в м. Ізмаїл Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії
У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03 червня 2021 року № 356 “Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення” в частині звільнення зі служби в поліції старшого інспектора роти з обслуговування міста Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04 червня 2021 року № 477 о/с в частині звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” старшого інспектора роти з обслуговування міста Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції поновити на службі в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 старшого інспектора роти з обслуговування міста Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 червня 2021 р. по день поновлення на посаді.
В обґрунтування позову зазначалось, що підставами для винесення оскаржуваного наказу стали результати службового розслідування за фактом подій, що відбулись в м.Ізмаїлі Одеської області 25 квітня 2021 року та учасником яких був повивач.
За фактом подій відносно позивача складено два протоколи про адміністративне правопорушення та дві постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії згідно яких ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.б ст.121 та ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, позивач зазначає, що рішенням суду позивача визнано невинуватим у вчиненні адміністративних правопорушень відповідальність за які встановлено ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та встановлено факт невиконання позивачем функції водія під час подій, що мали місце 25 квітня 2021 року.
Таким чином, позивач вважає, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, оскільки позивача визнано невинуватим у вчиненні адміністративних правопорушень.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м.Одесі у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом не надано належної оцінки доводам позивача про те, що один з членів дисциплінарної комісії, а саме ОСОБА_2 , міг свідомо вчиняти дії, що могли негативно відобразитись на об'єктивності службового розслідування.
Апелянт звертає увагу, що не перебував за кермом автомобіля, що підтверджується рішенням суду у справі №946/3650/21, як на місці ДТП так і під час спілкування зі своїми колегами в лікарні позивач поводив себе не агресивно, однак після прибуття керівника та розмови з останнім, коли ОСОБА_1 запропонували підписати адміністративні матеріали та звільнитись, позивач втратив психологічну рівновагу.
Апелянт зазначає, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Таким чином, на думку апелянта, при оцінці судом матеріалів справи та відеозаписів, залишено поза увагою зазначені обставини.
Також, представником позивача до суду надані додаткові пояснення у справі та надано копію рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.01.2022 р. у справі №946/3650/21.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Відповідач звертає увагу, що наказом ДПП №991 від 07.05.2021 р. виключено ОСОБА_2 зі складу членів комісії, тому ніяким чином останній не міг вплинути на висновки службового розслідування. Відповідач звертає увагу, що ОСОБА_1 , намагався уникнути відповідальності та перешкоджав працівникам поліції у складанні відносно нього адміністративних матеріалів, вів себе не етично, висловлювався зухвало із використанням нецензурної лайки, не виконував законні вимоги правоохоронців та намагався втекти з місця події.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що Наказом Департаменту патрульної поліції України від 26.04.2021р. №887 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків», з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни старшим інспектором роти з обслуговування міста Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області ДПП) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , який в позаслужбовий час 25.04.2021р., керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, здійснив дорожньо-транспортну пригоду.
У зв'язку з чим, відносно ОСОБА_1 складені адміністративні матеріали, а саме протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною першою статті 126 КУпАП та частиною шостою статті 121 КУпАП, а також протокол про адміністративне затримання.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, частин першої - четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, призначено службове розслідування та відсторонено від виконання службових обов'язків лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с.45-46 т.1).
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 25.05.2021р., яким завершено службове розслідування та Комісія вважала би за можливе застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушення вимог пункту 1 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 3 розділу II та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179, а також у вчиненні дій, які стали підставою для складання відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130, статтею 124 КУпАП, протоколу про адміністративне затримання та притягнення його до адміністративної відповідальності, згідно з пунктом 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до старшого інспектора роти з обслуговування міста Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.163-183).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.06.2021р. №356 «Про застосування до працівника управління патрульної в Одеській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушення вимог пункту 1 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 3 розділу II та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179, а також у вчиненні дій, які стали підставою для складання відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130, статтею 124 КУпАП, протоколу про адміністративне затримання та притягнення його до адміністративної відповідальності, згідно з пунктом 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до старшого інспектора роти з обслуговування міста Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільненні зі служби в поліції(а.с.186-188 т.1).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 04.06.2021р. №477 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 старшого інспектора роти з обслуговування міста Ізмаїл, з 04 червня 2021 року звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», з виплатою грошової компенсації за 13 діб невикористаної щорічної чергово оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році, установивши ремію за червень 2021 року у розмірі 0 відсотків(а.с.189 т.1).
Приймаючи рішення та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач своїми діями, які встановлені та зафіксовані матеріалами службового розслідування дискредитував діяльність поліції, підірвав її авторитет у суспільстві, грубо порушив вимоги Дисциплінарного статут та Закон України «Про Національну поліцію».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону України Про Національну поліцію).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893, згідно з розділом VI якого зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
- підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
- посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
- обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Частиною 1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 9-1) у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Як встановлено з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 стало вчинення ним 25.04.2021 року ряду адміністративних правопорушень, порушення вимог Законів України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил дорожнього руху, Правил етичної поведінки поліцейських.
Так, як вбачається з матеріалів службового розслідування та встановлено Дисциплінарною комісією у висновку за результатами службового розслідування: «інспектор-черговий відділу чергової Служби УПП в Одеській області ДПП капітан поліції ОСОБА_3 доповів рапортом (реєстр. № ВН 9389/41/1-21 від 26.04.2021р.) на ім'я начальника УПП в Одеській області ДПП капітана поліції Олександра Гостіщева про те, що 25.04.2021 о 19.23 на скорочений номер екстреного виклику « 102» (далі - скорочений номер « 102») надійшло повідомлення, що за адресою: вул. Некрасова кут вул. Горького, м.Ізмаїл, трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) без травмованих за участі транспортних засобів Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 та Honda Accord, номерний знак НОМЕР_2 .
На вищевказаний виклик було направлено екіпаж «Океан-8102» у складі: інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП майора поліції ОСОБА_4 та інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Гайдука М.М.
Прибувши на виклик, останніми було встановлено, що транспортний засіб Honda Accord, номерний знак НОМЕР_2 , з механічними пошкодженнями заднього бамперу, знаходився за адресою; вул. Некрасова, 5, м. Ізмаїл, транспортний засіб Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями передньої частини автомобіля знаходився у дворі приватного будинку за адресою АДРЕСА_1 , водій якого попередньо пошкодив паркан вищевказаного будинку. В ході відпрацювання виклику екіпажем «Океан-8102» було з'ясовано, що транспортним засобом Honda Accord, номерний знак НОМЕР_2 , керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вищезазначеного рапорту, приблизно о 19.45 на місце події прибув відповідальний відділу організації несення служби в місті Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Недельчев Є.О., який встановив, що водієм транспортного засобу Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , є діючий співробітник патрульної поліції, а саме старший інспектор роти з обслуговування міста Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 .
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився, також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування пій впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.06.2020 № 38, виданим центральною районною лікарнею міста Ізмаїл, при цьому згідно іншого висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №40 від 26.04.2021р., складеним ОСОБА_6 , лікарем Центральної районної лікарні м.Ізмаїл 26.04.2022 р. вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
25.04.2021р. відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 077563 за частиною першою статті 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 077572 за статтею 124 КУпАП, протокол про адміністративне затримання, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 568131 за частиною першою статті 126 КУпАП та серії ДП 18 № 568132 за частиною шостою статті 121 КУпАП. Подію зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за № 6367 (далі - Ізмаїльський районний ВП ГУНП в Одеській області)».
Колегія суддів зазначає, що за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Таким чином, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Зі змісту висновку за результатами службового розслідування вбачається, що Комісія прийшла до висновку про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, з тих підстав, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дії, що є несумісним зі статусом представника Національної поліції та підриває авторитет органів Національної поліції України в цілому, намагався уникнути відповідальності та перешкоджав працівникам поліції виконувати їхні обов'язки у складанні відносно нього адміністративних матеріалів, а саме намагався приховати факт керування автомобілем, не виконував вимоги правоохоронців та намагався втекти з місця події, крім того, письмовими поясненнями, наданими під час службового розслідування, продовжував заперечувати факт керування ним 25.04.2021р. транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак, НОМЕР_1 .
При цьому, колегією суддів з відеозаписів наявних в матеріалах справи встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час подій 25.04.2021р. мав ознаки алкогольного сп'яніння, не реагував на звернення співробітників поліції, поведінка з працівниками поліції була зухвалою, грубою. Крім того, ОСОБА_1 дозволяв собі нецензурну лайку під час спілкування з працівниками поліції, при цьому, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, був допитаний судом в якості свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що у медичному закладі ОСОБА_1 поводив себе агресивно, кидався у бійку до працівників поліції, намагався втекти з місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку із цим відповідно до ст. 44,45 ЗУ «Про Національну поліцію» до нього було застосовано фізичну силу та спеціальний засіб у вигляді кайданок та було складено відповідні протоколи, що також підтверджується відеозаписами наявними в матеріалах справи (т.1 ас. 201-204).
Колегія суддів вважає, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики, що визначено Правилами етичної поведінки поліцейських, оскільки в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Колегія суддів зауважує, що підтверджена матеріалами службового розслідування не етична поведінка позивача, як поліцейського, суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції.
Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов'язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач своїми діями, які встановлені та зафіксовані матеріалами службового розслідування, дискредитував діяльність поліції, підірвав її авторитет у суспільстві, грубо порушив вимоги Дисциплінарного статут та Закон України «Про Національну поліцію».
Щодо доводів апелянта про те, що постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2021 року по справі №946/3759/21 закрито провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень та постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2022 року по справі №946/3650/21 скасовані постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та ч. 6 ст.121 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.
Складені 25.04.2021р. відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 077563 за частиною першою статті 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 077572 за статтею 124 КУпАП та протокол про адміністративне затримання, та відповідно прийняття постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 568131 за частиною першою статті 126 КУпАП та серії ДП 18 № 568132 за частиною шостою статті 121 КУпАП не були самостійною підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Також, в судовому засіданні представник Департаменту патрульної поліції зазначив, що складенні адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 не лягли в основу прийняття рішення про застосування до позивача стягнення у виді звільнення зі служби та підставою для прийняття оскаржених позивачем наказів стали порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських, та дії, під час складання відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , протоколів та постанов, а не притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Слід звернути увагу, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак ніяким чином не спростовує факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем.
Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 р. у справі №420/602/19, від 06.03.2019 р. у справі №816/1534/16.
Таким чином, доводи апелянта про те, що постановами Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2021 року по справі №946/3759/21 та від 13 січня 2022 року по справі №946/3650/21 закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення та скасовані постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що свідчить про протиправність прийняття рішень судом не приймаються, оскільки зазначені постанови не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Також, колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що до складу комісії увійшов лейтенант поліції Вадим Марунич, начальник ВОНС в м.Ізмаїлі, з яким у позивача склалися неприязні відносини, який до 11 травня 2021 міг вчиняти дії, що могли негативно відобразитись на об'єктивності службового розслідування, оскільки жодних доказів того, що вказана особа вчиняла дії, які негативно відобразитись на об'єктивності службового розслідування до суду надано не було.
При цьому, наказом Департаменту патрульної поліції №991 від 07.05.2021р. внесено зміни до наказу Департаменту патрульної поліції від 26.04.2021р. №887, змінено склад комісії та ОСОБА_7 фактично виключений зі складу дисциплінарної комісії, через конфлікт інтересів та він фактично не приймав участі у проведенні дисциплінарного розслідування (а.с.109-110).
Суд не приймає доводи апелянта про незрозумілість дій відповідача при застосуванні до нього одного із найсуворіших видів дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби, оскільки згідно Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Крім того, Дисциплінарний статут Національної поліції України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
При цьому, апеляційний суд наголошує, що позбавлений компетенції визначати вид стягнення за його суворістю, оскільки відповідно до вимог Статуту це віднесено до дискреційних повноважень керівника.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Виходячи з положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Отже, матеріалами справи встановлено вчинення позивачем діяння, які полягають у порушенні Дисциплінарного статуту, Закону України "Про Національну поліції" та Правил етичної поведінки поліцейських є несумісними з займаною посадою, тому колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Аргументи позивача, наведені ним у апеляційній скарзі, не мають юридичного значення для правильності вирішення цього спору, не спростовують висновків, зроблених судом першої інстанції, зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом , тому відхиляються судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 04.07.2022 року
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець